Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 707/209/20
провадження № 61-7002св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Карпенко С. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Черкаської обласної прокуратури на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 березня 2021 року у складі колегії суддів: Карпенко О. В., Бородійчука В. Г., Єльцова В. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування запису про проведену державну реєстрацію.
У січні 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації.
У січні 2020 року заступник прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, про повернення приміщення та скасування державної реєстрації.
Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 06 березня 2020 року три цивільні справи за № 707/209/20, № 707/212/20 та № 707/215/20 об`єднано в одне провадження та присвоєно об`єднаному провадженню № 707/209/20, 2/707/391/20.
Позов мотивував тим, що 22 вересня 1995 року Управління освіти Черкаського міського виконавчого комітету отримало державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у власності Черкаської міської ради перебуває комплекс бази відпочинку вчителів на АДРЕСА_1 .
Складовою частиною бази є будинки відпочинку L-1 площею 37,7 кв. м, Л-1 площею 56,7 кв. м, F-1 площею 21,3 кв. м.
Одночасно право власності на зазначені будинки бази відпочинку вчителів зареєстровано за ОСОБА_1 (L-1 площею 37,7 кв. м), ОСОБА_3 (Л-1 площею 56,7 кв. м), ОСОБА_2 (F-1 площею 21,3 кв. м).
Зазначив, що відповідачі неправомірно та безпідставно оформили право власності на будинки відпочинку за зазначеною адресою, оскільки на момент проведення реєстрації права власності відповідачами, прилюдні торги, які були проведені 05 жовтня 2012 року на підставі договору від 18 вересня 2012 року № 24-0100/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, визнано недійсними, та скасовано відповідні свідоцтва про право власності.
З метою захисту інтересів держави в особі Черкаської міської ради, позивач просив суд зобов`язати ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 повернути Черкаській міській раді будинки відпочинку L-1, площею 37,7 кв. м, Л-1 площею 56,7 кв. м, F-1 площею 21,3 кв. м, що входять до єдиного майнового комплексу на АДРЕСА_1 , скасувати запис про проведену державну реєстрацію права власності на зазначені об`єкти.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Черкаський районний суд Черкаської області рішенням від 15 жовтня 2020 року позов задовольнив.
Зобов`язав ОСОБА_1 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку L-1, що входить до єдиного майнового комплексу на АДРЕСА_1 .
Скасував запис про проведену державну реєстрацію права власності № 28446459 від 16 жовтня 2018 року за ОСОБА_1 на будинок відпочинку АДРЕСА_2 .
Зобов`язав ОСОБА_3 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку Л-1, що входить до єдиного майнового комплексу на АДРЕСА_1 .
Скасував запис про проведену державну реєстрацію права власності № 33235893 від 16 вересня 2019 року за ОСОБА_3 на будинок відпочинку Л-1 на в АДРЕСА_1 .
Зобов`язав ОСОБА_2 повернути Черкаській міській раді будинок відпочинку F-1, що входить до єдиного майнового комплексу на АДРЕСА_1 .
Скасував запис про проведену державну реєстрацію права власності № 28447526 від 16 жовтня 2018 року за ОСОБА_2 на будинок відпочинку F-1, за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 на користь прокуратури Черкаської області судові витрати у розмірі 12 612,00 грн, по 4 204 грн з кожного відповідача.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив із того, що Черкаська міська рада не приймала рішення щодо передачі або відчуження майнового комплексу - міської бази відпочинку вчителів на АДРЕСА_1 .
Право на розпорядження об`єктами комунальної власності належить виключно відповідній територіальній громаді в особі міської ради як органу місцевого самоврядування, яка не була стороною договору про спільну діяльність.
Відповідно, будинки відпочинку на АДРЕСА_1 , оформлені за відповідачами, повинні бути повернені Черкаській міській раді на підставі статті 1212 ЦК України.
Крім того, підлягають скасуванню відповідні записи про проведену державну реєстрацію права власності за відповідачами на оформлені ними будинки відпочинку, на АДРЕСА_1 .
На думку місцевого суду, прокурор у позовній заяві та доданих документах достатньо обґрунтував та довів його повноваження на пред`явлення цього позову до суду, суд вважав, що прокурор підтвердив такі повноваження згідно з положеннями статті 56 ЦПК України.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Черкаський апеляційний суд постановою від 26 березня 2021 року апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - адвокатом Заволокіним О. О., задовольнив частково.
Рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 15 жовтня 2020 року в частині скасування записів про державну реєстрацію права власності на спірні об`єкти за відповідачами скасував, та ухвалив в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог заступника прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Черкаської міської ради відмовив.
В решті рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Стягнув з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь прокуратури Черкаської області судові витрати у справі, що складаються з судового збору, сплаченого при подачі позовних заяв у розмірі 6 306 грн, по 2 102 грн з кожного.
Стягнув з прокуратури Черкаської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 9 459 грн у відшкодування судового збору, сплаченого при подачі апеляційної скарги (по 3 153 грн на користь кожного).
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що особа, яка вважає, що договором відчуження нерухомого майна порушуються її права як власника або законного користувача цього майна, має право на витребування цього майна від останнього набувача, що і є належним способом захисту її порушеного права, а тому суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин положення статті 1212 ЦК України, в той час як застосуванню підлягає правовий механізм, передбачений статтею 388 ЦК України.
Відмовляючи в задоволенні вимог у частині скасування записів про державну реєстрацію права власності, суд апеляційної інстанції виходив із того, що цей спосіб захисту не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Позивач заявив по дві позовні вимоги до кожного з відповідачів.
За наслідками розгляду справи суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнив частково, рішення місцевого суду в частині задоволення однієї з вимог до кожного з відповідачів скасував із наступною відмовою у позові.
Отже, апеляційний суд виходив з того, що з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, який був сплачений за подачу позовних заяв в розмірі 50 %, що становить по 2 102,00 грн з кожного відповідача, а на користь відповідачів підлягає стягненню з позивача 50 % розміру судового збору, що був заплачений при подачі апеляційної скарги, тобто по 3 153,00 грн на кожного відповідача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у квітні 2021 року до Верховного Суду, Черкаська обласна прокуратура, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити оскаржене судове рішення в частині стягнення судових витрат та вирішити питання про стягнення судових витрат з Черкаської міської ради на користь відповідачів, а не з прокуратури.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 29 квітня 2021 року відкрив касаційне провадження, витребував справу з суду першої інстанції, надіслав учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснив їм право подати відзив на касаційну скаргу.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 18 липня 2022 року справу призначив до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п`яти суддів за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження Черкаська обласна прокуратура зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статей 56, 141, 263 ЦПК України без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 серпня 2019 року у справі № 2004/1979/12 щодо стягнення судових витрат (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, вирішуючи питання про стягнення з прокуратури на користь відповідачів судових витрат у справі, не звернув увагу на те, що позивачем у справі є Черкаська міська рада, що регламентовано статтею 56 ЦПК України, відповідно до положень якої у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Таким чином, у зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, розподіл судових витрат повинен бути проведений із дотриманням принципу пропорційності до розміру задоволених позовних вимог із урахуванням того, що позивачем у справі є саме Черкаська міська рада.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 15 січня 2019 року у справі № 908/799/17, від 30 травня 2019 року у справі № 918/163/18, від 12 січня 2021 року у справі № 908/730/19, від 22 квітня 2021 року у справі № 922/1658/20 щодо розподілу судових витрат та зазначено, що у разі звернення з позовом прокурора в інтересах уповноваженого органу сам орган набуває статусу позивача. Як наслідок, у разі відмови в задоволенні позову, відшкодування витрат із судового збору на користь відповідача покладаються саме на вказаний орган.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що відповідно до рішення Черкаської обласної ради народних депутатів від 28 жовтня 1994 року «Про вилучення і надання земельних ділянок для несільськогосподарських потреб» відділу освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради під базу відпочинку надана земельна ділянка 1,67 га у межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району.
Відповідно до розпорядження від 14 вересня 1995 року Черкаська районна державна адміністрація видала Управлінню освіти Черкаського міського виконавчого комітету державний акт на право постійного користування землею площею 1,67 га для розміщення бази відпочинку.
Міська база відпочинку вчителів на АДРЕСА_1 , створена у 1969 році на підставі рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради депутатів трудящих від 07 травня 1969 року.
Наказом від 19 травня 1995 року відділ освіти виконавчого комітету Черкаської міської ради народних депутатів затвердив положення про міську базу відпочинку вчителів.
Майно бази відпочинку належало до комунальної власності міста і складало 54 літні будинки та господарські споруди, які перебували на балансах загальноосвітніх закладів загальною балансовою вартістю 157 300 грн.
За рішенням Черкаської міської ради від 26 червня 2003 року «Про перелік об`єктів права міської комунальної власності та уповноважених органів, яким вони передаються в оперативне управління» комплекс будівель на АДРЕСА_1 , перебуває в оперативному управлінні Управління освіти Черкаського міського виконавчого комітету.
26 травня 2010 року виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району прийняв рішення «Про надання дозволу ОК «Дніпро-2003» № 76 на оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна». На підставі цього рішення видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25 лютого 2011 року, відповідно до якого Обслуговуючий кооператив «Дніпро-2003» (далі - ОК «Дніпро-2003») є власником комплексу нерухомого майна бази відпочинку вчителів «Дніпро» на АДРЕСА_1 .
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 січня 2012 року у справі № К/9991/34858/11 за позовом Департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради до виконавчого комітету Свидівоцької сільської ради Черкаського району про скасування рішення та визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно, встановлено, що майно бази відпочинку належить до комунальної власності міста та являє собою 54 літні будинки та господарські споруди, які перебувають на балансах загальноосвітніх навчальних закладів. При цьому суд встановив, що виконавчий комітет Свидівоцької сільської ради Черкаського району не врахував право користування Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради земельною ділянкою, на якій розташована база відпочинку.
Також Вищий адміністративний суд України встановив, що договір, на підставі якого ОК «Дніпро-2003» нібито набув права власності, взагалі не передбачає перехід права власності на будинки відпочинку, його стороною є балансоутримувач нерухомого майна комунальної власності та громадське об`єднання.
Крім того, рішенням від 20 жовтня 2010 року № 45-20 «Про припинення права користування земельною ділянкою та визнання державного акта на право постійного користування серії ЧР 17-68 від 22 вересня 1995 року таким, що втратив чинність» Свидівоцька сільська рада фактично скасувала правовстановлюючі документи Черкаської міської ради на земельну ділянку, на якій розташовані об`єкти нерухомості, які реалізовано на прилюдних торгах.
Проте постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 02 листопада 2011 року, яка набрала законної сили, за відповідним адміністративним позовом Черкаської міської ради визнано нечинним вищевказане рішення Свидівоцької сільської ради від 20 жовтня 2010 року № 45-20.
05 жовтня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» в особі Черкаської філії на виконання договору від 18 вересня 2012 року № 24-0100/12 про надання послуг по організації і проведенню прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, укладеного з Відділом державної виконавчої служби Черкаського районного управління юстиції, провело прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна.
Прилюдні торги проведені у ході виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду Черкаської області за позовом ФОП ОСОБА_4 до ОК «Дніпро-2003» про стягнення 162 000 грн та 3 240 грн судових витрат.
Учасниками прилюдних торгів були відповідачі у справі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які отримали свідоцтва про право власності на відповідні будинки відпочинку на АДРЕСА_1 .
Рішенням Черкаського районного суду Черкаської області від 10 грудня 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 24 січня 2017 року та постановою Верховного Суду від 24 липня 2019 року, визнано недійсними прилюдні торги, визнано недійсними та скасовано свідоцтва, якими посвідчено право власності на майно на АДРЕСА_1 , зокрема свідоцтва, якими посвідчено право власності відповідачів на будинки відпочинку.