Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 953/7178/20
провадження № 61-15465св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчука В. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подає касаційну скаргу - ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року в складі колегії суддів: Кругової С. С., Маміної О. В., Пилипчук Н. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики від 30 листопада 2019 року на загальну суму 1 274 282,00 грн.
24 травня 2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якій ОСОБА_3 просив прийняти до спільного розгляду його позов як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У позовній заяві просив визнати договір позики від 30 листопада 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 недійсним внаслідок його фіктивності.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення його як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору до участі у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовну заяву ОСОБА_3 повернуто заявнику та роз`яснено право на звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.
Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду.
Оскаржувана ухвала суду апеляційної інстанції
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 24 травня 2021 року повернуто особі, яка з нею звернулась.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд виходив із того, що оскаржувана ухвала відсутня в переліку процесуальних документів, визначених у статті 353 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду, а тому в силу статті 357 ЦПК України скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
18 вересня 2021 року ОСОБА_3 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Харківського апеляційного суду від 09 серпня 2021 року, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
Вказана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Аргументи учасників справи
Узагальнені доводи касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд повернув апеляційну скаргу посилаючись на те, що частиною першою статті 353 ЦПК України не передбачено оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_3 про залучення його у якості третьої особи у справі. Заявник вважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення його позову є фактично ухвалою про повернення заяви заявнику, яка підлягає оскарженню відповідно до пункту 6 частини першої статті 353 ЦПК України. Оскаржувана ухвала позбавляє заявника на апеляційне оскарження та обмежує його доступ до правосуддя, що є неприпустимим. Право на апеляційне оскарження є важливим та невід`ємним для будь-якої особи, яке передбачено Конституцією України, а також практикою Європейського суду з прав людини.
Позиція інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу у визначений судом строк до суду не надходив.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року та протоколи до неї (далі - Конвенція), а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У абзаці 6 частини другої статті 389 ЦПК України зазначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
За частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною другою статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
У статті 52 ЦПК України зазначено, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. Після вступу у справу третьої особи, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору, справа за клопотанням учасника справи розглядається спочатку.
За статтею 195 ЦПК України до позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, у якій відкрито провадження, застосовуються положення статей 193 і 194 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом (частина третя статті 193 ЦПК України).
Згідно частин першої, другої статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (частини третя статті 194 ЦПК України).
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики від 30 листопада 2019 року у сумі 1 274 282,00 грн.