Постанова
Іменем України
06 липня 2022 року
м. Київ
справа № 372/1335/16
провадження № 61-18579св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В., Стрільчук В. А.,
учасники справи:
позивач - перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації,
відповідачі: Обухівська районна державна адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Публічне акціонерне товариство «Фінанс Банк»,
треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник Марина Володимирівна, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Надія Романівна,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилова Вікторія Віталіївна, та ОСОБА_22 , в інтересах якої діє адвокат Савельєва Олена Володимирівна, на рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року у складі судді Зінченка О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року у складі колегії суддів: Олійника В. І., Желепи О. В., Кулікової С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У травні 2016 року перший заступник прокурора Київської області
в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Публічного акціонерного товариства «Фінанс Банк» (далі - ПАТ «Фінанс Банк»), треті особи: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , реєстраційна служба Обухівського міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Щур Н. Р., про визнання недійсними розпорядження, державних актів на право власності на земельні ділянки та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння.
Позовна заява мотивована тим, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 затверджено проект землеустрою і передано у власність громадянам, зокрема, ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 земельні ділянки площею по 0,12 га кожному для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області. На підставі цього розпорядження зазначені особи 21 травня 2008 року отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
Вказував, що спірні земельні ділянки відносяться до категорії земель водного фонду з режимом обмеженої господарської діяльності, оскільки знаходяться у межах 25-метрової прибережної захисної смуги річки Стугна, тому не можуть за законом передаватися для потреб садівництва.
Надалі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 за договорами
купівлі-продажу від 18 лютого 2013 року продали належні їм земельні ділянки ОСОБА_1 , яка, у свою чергу, уклала з Публічним акціонерним товариством «ТММ-Банк» (далі - ПАТ «ТММ-Банк»), правонаступником якого є ПАТ «Фінанс Банк», договір іпотеки від 18 лютого 2013 року за № 867. ОСОБА_21 за договором купівлі-продажу
від 15 жовтня 2009 року продав належну йому ділянку ОСОБА_3 ,
а 29 травня 2009 року ОСОБА_13 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та
ОСОБА_20 за договорами купівлі-продажу продали належні їм земельні ділянки ОСОБА_3 , яка об`єднала це майно й отримала
21 вересня 2009 року державний акт серії ЯЖ № 297723 на земельну ділянку загальною площею 1,08 га, яку надалі відчужила за договором
купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 . Крім цього, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відчужили належні їм земельні ділянки, які були об`єднані
в одну земельну ділянку, на користь ОСОБА_6 .
На підставі викладеного перший заступник прокурора Київської області просив: визнати недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506
«Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам для ведення індивідуального садівництва
в адміністративних межах Української міської ради» в частині передачі
у власність земельних ділянок ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 ; визнати недійсними державні акти на право власності на земельні ділянки площею по 0,12 га, видані 21 травня 2008 року ОСОБА_5 , ОСОБА_4 ,
ОСОБА_3 ; визнати недійсними рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Мельник М. В. від 18 лютого 2015 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_1 ; визнати недійсними рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Щур Н. Р. від 01 квітня 2016 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за
ОСОБА_6 ; визнати недійсними рішення реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 11 березня 2014 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за
ОСОБА_2 ; визнати недійсним договір іпотеки, укладений 18 лютого
2013 року між ПАТ «ТММ-Банк» і ОСОБА_1 , у частині земельних ділянок; витребувати на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 земельні ділянки площею по 0,12 га,
з незаконного володіння ОСОБА_6 - земельну ділянку площею
0,24 га, з незаконного володіння ОСОБА_2 - земельну ділянку площею 1,08 га, з незаконного володіння ОСОБА_4 - земельну ділянку площею 0,12 га, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Короткий зміст судових рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня
2016 року позов задоволено.
Визнано недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506
«Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ом громадянам для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради» в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_9 , ОСОБА_5 ,
ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .
Визнано недійсними державні акти серії ЯЖ № 217200 від 21 травня
2008 року на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку
площею 0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3223151000:06:014:0015, серії ЯЖ № 217207 від 21 травня 2008 року
на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку площею
0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3223151000:06:014:0013, серії ЯЛ № 065571 від 05 листопада 2010 року
на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею
0,12 га для індивідуального садівництва з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044, які розташовані в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Визнано недійсними: рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Мельник М. В. від 18 лютого
2015 року індексні номери 430781, 432984, 434014 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на земельні ділянки площею 0,12 га
з кадастровим номером 3223151000:06:014:0006, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0016, з кадастровим номером 3223151000:06:014:0009; рішення приватного нотаріуса Обухівського нотаріального округу Київської області Щур Н. Р. від 01 квітня 2016 року індексний номер 29068943 про державну реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на земельну ділянку площею 0,24 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0063; рішення реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 11 березня 2014 року індексний номер 11509136 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,08 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0066, які розташовані
в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Визнано недійсним договір іпотеки від 18 лютого 2013 року № 867, укладений між ПАТ «ТММ-Банк» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В., в частині щодо земельних ділянок
площею по 0,12 га з кадастровими номерами 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009.
Витребувано на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння: ОСОБА_1 земельні ділянки площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0006, площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0009, площею 0,12 га
з кадастровим номером 3223151000:06:014:0016; ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0015, ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044, ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,24 га
з кадастровим номером 3223151000:06:014:0063, ОСОБА_2 земельну ділянку площею 1,08 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0066, ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,12 га з кадастровим номером 3223151000:06:014:0013, загальною вартістю 20 927 грн, які розташовані
в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що спірні земельні
ділянки відносяться до земель водного фонду і не можуть
передаватися у власність громадян для потреб садівництва, а Обухівська районна державна адміністрація Київської області, приймаючи
оспорюване розпорядження, вийшла за межі наданих їй повноважень. Отже,
спірне розпорядження зазначеної адміністрації та видані на його
підставі державні акти на право власності на земельні ділянки
суперечать статтям 58, 60, 61 Земельного кодексу України (далі -
ЗК України), статтям 86, 88, 89 Водного кодексу України (далі -
ВК України) та підлягають визнанню недійсними. Відповідно до
статей 330, 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності на земельну ділянку, яку було відчужено поза волею власника не набувається добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути
у нього витребуване. Право власності дійсного власника у такому випадку презюмується і не припиняється з втратою ним цього майна.
Рішенням Апеляційного суду Київської області від 15 червня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 щодо відведення земельних ділянок для ведення садівництва у власність ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_13 та виданих їм державних актів на право власності на земельні ділянки, визнання недійсним рішення реєстраційної служби Обухівського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку площею 1,08 га, витребування на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_2 земельної ділянки площею 1,08 га, покладення на ОСОБА_2 судових витрат, ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено
у задоволенні вказаних позовних вимог.
У решті рішення місцевого суду залишено без змін.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації звернувся до суду з позовом з пропуском
позовної давності. Причини пропуску позовної давності безпосередньо прокурором правового значення не мають, оскільки позов пред`явлено
в інтересах Київської обласної державної адміністрації, тому саме зазначений орган має доводити поважність причин пропуску позовної давності і саме до цього має зводитися клопотання прокурора.
Постановою Верховного Суду від 18 квітня 2018 року рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня 2016 року в нескасованій частині та рішення Апеляційного суду Київської області від 15 червня
2017 року залишено без змін.
Постанова касаційного суду мотивована тим, що як у випадку пред`явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, перебіг позовної давності починається з того моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється
й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів. ЦК України не встановлює особливостей перебігу строку позовної давності
у справах за участю прокурора. У цих категоріях справ перебіг позовної давності розпочинається за загальними правилами, встановленими частиною першою статті 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
ОСОБА_1 , ОСОБА_22 та ОСОБА_6 оскаржили до апеляційного суду рішення суду першої інстанції в частині: визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області в частині передачі у власність земельних ділянок
ОСОБА_21 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ; визнання недійсним державного акта серії ЯЛ № 065571
від 05 листопада 2010 року на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223151000:06:014:0044; визнання недійсними рішень нотаріусів від 18 лютого 2013 року (індексні номера 430781, 432984, 434014), від 01 квітня 2016 року (індексний номер 29068943); визнання недійсним договору іпотеки від 18 лютого 2013 року
в частині земельних ділянок; витребування на користь держави
в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного
володіння: ОСОБА_1 земельних ділянок площею по 0,12 га,
кадастрові номера яких 3223151000:06:014:0006, 3223151000:06:014:0016, 3223151000:06:014:0009, ОСОБА_3 земельної ділянки, кадастровий номер якої 3223151000:06:014:0044, ОСОБА_6 земельної ділянки, кадастровий номер якої 3223151000:06:014:0063.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року, апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_22 та ОСОБА_6 залишено без задоволення.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 10 серпня
2016 року залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що при наданні у власність чи користування земельних ділянок навколо водних об`єктів необхідно враховувати положення щодо меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг шляхом урахування при розгляді матеріалів про надання
цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних
смуг, встановлених статтею 88 ВК України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, з урахуванням конкретної ситуації. Оскаржене розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області прийнято з перевищенням повноважень. Оскільки позовні вимоги про визнання протиправними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки є похідними від визнання протиправним розпорядження зазначеної вище адміністрації, яке стало підставою для вибуття земельних ділянок з державної власності, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що оскаржувані державні акти підлягали також визнанню недійсними. Відведенням у приватну власність громадян спірних земельних ділянок порушено інтереси держави як власника земельних ділянок, оскільки з державної власності протиправно вибули землі водного фонду, розташовані в межах Української міської ради Обухівського району Київської області.
Законно набути право приватної власності на спірні земельні ділянки водного фонду загальною площею 2,04 га із земель державної чи комунальної власності не могла жодна юридична чи фізична особа, в тому числі й ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , тому останні набули таке право власності
у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного - юридичне оформлення права власності відповідачів на землю стало можливим
у результаті прийняття органом виконавчої влади відповідного розпорядження.
Вказані вище громадяни в силу зовнішніх, об`єктивних, явних
і видимих, характерних для земель водного фонду, природних ознак (наявності річки Стугна, її берегових ліній, прибережно-захисних смуг) спірних земельних ділянок знали або, проявивши розумну обачність, могли знати про те, що землі водного фонду вибули з володіння держави
з порушенням вимог закону, що ставить їх добросовісність під час набуття земельних ділянок у власність під обґрунтований сумнів.
Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що порушене право держави підлягало судовому захисту, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на чинному законодавстві та узгоджуються з матеріалами справи, тому позов підлягав до задоволення у повному обсязі.
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилова В. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду
в частині: визнання недійсним розпорядження Обухівського районної державної адміністрації Київської області в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; визнання недійсним рішень приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Мельник М. В. від 18 лютого
2013 року індексні номери: 430781, 432984, 434014 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на три земельні ділянки
площею по 0,12 га; визнання недійсним договору іпотеки від 18 лютого
2013 року та витребування земельних ділянок з незаконного володіння
ОСОБА_1 вищевказаних земельних ділянок; направити справу
в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
У касаційній скарзі ОСОБА_22 , в інтересах якої діє адвокат
Савельєва О. В., посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду
в частині: визнання недійсним розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_21 ; визнання недійсним державного
акта серії ЯЛ № 065571 від 05 листопада 2010 року на право
власності ОСОБА_3 на земельну ділянку, кадастровий номер якої 3223151000:06:014:0044, та витребування з незаконного володіння останнього зазначеної земельної ділянки; направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
У решті рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного
суду не оскаржуються, тому відповідно до вимог частини першої
статті 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не є предметом касаційного перегляду.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилова В. В., посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вважає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17,
від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16, від 14 квітня 2018 року
у справі № 200/11343/14-ц; Верховного Суду від 07 червня 2017 року у справі № 910/27025/14, від 22 березня 2017 року у справі № 5004/2115/11, Верховного Суду України від 25 березня 2015 року у справі № 3-21гс15,
від 16 вересня 2015 року у справі № 6-68цс15, від 29 жовтня 2014 року
у справі № 6-152цс14.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Данилова В. В., також посилається і на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_1 , мотивована тим, що зібраними
у справі доказами підтверджено обставини щодо пропуску прокурором позовної давності і причини пропуску позовної давності є неповажними. ОСОБА_1 не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, вона не отримувала копій позовної заяви, ухвали про відкриття провадження у справі та судових повісток. У матеріалах справи відсутні докази надіслання судових повісток ПАТ «Фінанс Банк», з яким ОСОБА_1 уклала іпотечний договір, що є предметом оскарження
у цій справі. Місцевий суд не розглянув заяву Обухівської районної державної адміністрації Київської області про застосування позовної давності. Апеляційний суд не розглянув заяву ОСОБА_1 як особи, яка не брала участь у розгляді справи в суді першої інстанції, про застосування позовної давності. Київська обласна державна адміністрація не зверталася до суду з клопотанням про поновлення позовної давності.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
ОСОБА_22 , в інтересах якої діє адвокат Савельєва О. В.,
посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Вважає, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах: Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц; Верховного Суду
від 24 жовтня 2018 року у справі № 317/3698/15-ц, від 09 квітня
2020 року у справі № 295/4116/18, від 20 листопада 2019 року у справі
№ 360/1415/15-ц, від 24 жовтня 2019 року у справі № 367/3544/16-ц,
від 09 жовтня 2019 року у справі № 331/8375/17.
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судових рішень
ОСОБА_22 , також посилається і на пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга ОСОБА_22 , в інтересах якої діє адвокат
Савельєва О. В., мотивована тим, що суд першої інстанції та апеляційний суд не розглянули заяву Обухівської районної державної адміністрації Київської області про застосування позовної давності, не дали правової оцінки цій заяві.
На час звернення прокурора з позовом у цій справі земельної ділянки
з кадастровим номером 3223151000:06:014:0044 вже не існувало, оскільки
у 2011 році вона була поділена на дві земельні ділянки (кадастрові
номери 3223151000:06:014:0088 та 3223151000:06:0140089), а власником новостворених земельних ділянок є не ОСОБА_3 , а ОСОБА_22 . Проте ОСОБА_22 не була повідомлена про розгляд справи в суді першої інстанції, вона не отримувала судових повісток, а ця обставина
є обов`язковою підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд. Зібраними у справі доказами підтверджено, що позов подано прокурором більш як через вісім років з дня видачі спірного розпорядження, тобто позивач пропустив позовну давність. Апеляційний суд не розглянув заяву ОСОБА_22 як особи, яка не брала участь
у розгляді справи в суді першої інстанції, та інших осіб за аналогічних обставин про застосування позовної давності.
ОСОБА_22 , в інтересах якої діє адвокат Савельєва О. В., вказувала, що підставою для висновку судів про накладення спірних земельних ділянок на 25-метрову прибережну смугу річки Стугна був лист Київського державного підприємства геодезії, картографії, кадастрових та геоінформаційних систем «Київгеоінформатика» (далі - КДП «Київгеоінформатика») від 15 лютого 2016 року разом із доданими до нього схемами, проте ОСОБА_22 була позбавлена можливості належним чином реалізувати свої права в суді першої інстанції, зокрема, щодо спростування вказаних обставин. При цьому ОСОБА_22 подавала до апеляційного суду докази, які підтверджують, що спірні земельні ділянки знаходяться на відстані
50-60 м від урізу річки Стугна, проте вказані докази апеляційний суд не досліджував, правової оцінки їм не надав. Отже, суди порушили порядок щодо надання оцінки доказам у справі.
Доводи інших учасників справи
Київська обласна державна адміністрація подала до суду відзиви на касаційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_22 , в яких просила рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду залишити без змін, оскільки вони є законними та обґрунтованими.
Вказувала, що спірні земельні ділянки є землями водного фонду, тому Обухівська районна державна адміністрація Київської області не могла передавати їх фізичним особам для ведення індивідуального садівництва, такими діями порушено інтереси держави як власника цих земельних ділянок. Зайняття земельних ділянок водного фонду з порушенням норм
ЗК України та ВК України треба розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади. У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки.
Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не направили.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалами Верховного Суду від 29 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
Указана справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 02 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що розпорядженням Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 07 квітня 2008 року № 506 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 56-ти громадянам загальною площею 6,72 га для ведення індивідуального садівництва в адміністративних межах Української міської ради Обухівського району Київської області, зокрема, земельні ділянки по 0,12 га передано у власність ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_4 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_13 .
У подальшому на підставі вищезазначеного розпорядження були видані державні акти на право власності на земельні ділянки.
Так, ОСОБА_9 отримала державний акт від 21 травня 2008 року