1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 240/1369/21

провадження № К/9901/34621/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду у складі судді Майстренко Н.М. від 07 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Кузьмишина В.М., Сапальової Т.В., Сушка О.О. від 11 серпня 2021 року,

УСТАНОВИВ:

Вступ

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Виплату пенсії позивачу обмежено десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача. позивач звернувся до суду з позовом. Суди попередніх інстанцій відмовили у задоволенні позовних вимог, оскільки обмеження, передбачене Законом не було визнано неконституційним, тобто є чинним.

Переглядаючи рішення судів першої та апеляційної інстанцій, Суду слід дати відповідь на таке питання: чи розповсюджуються на осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обмеження щодо максимального розміру пенсії встановлені Законом України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI?

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області щодо проведення виплати ОСОБА_1 пенсії з обмеженням її максимального розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області виплачувати призначену ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром з 24 вересня 2020 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою пенсією без обмеження її максимальним розміром та отриманою пенсією з 24 вересня 2020 року до дати проведення повної виплати пенсії однією сумою.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції з яким погодився суд апеляційної інстанції, посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, від 08 липня 2020 року у справі № 607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/5854/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, виходив з того, що орган Пенсійного фонду України правомірно здійснив виплату позивачу пенсії з обмеженням її максимальним розміром, оскільки таке обмеження передбачене статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, яка і на час перерахунку позивачу пенсії, і на час розгляду справи є чинною і не була визнана неконституційною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, УСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

5. Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 24 вересня 2020 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

6. У зв`язку з тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нарахувало і виплачує позивачу пенсію з обмеженням її максимального розміру, він звернувся до відповідача з вимогою виплачувати йому пенсію без обмеження її максимальним розміром.

7. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, розглянувши заяву позивача, листом від 29 грудня 2020 року повідомило, що розмір пенсії, яка підлягає виплаті, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність.

8. Не погоджуючись з таким рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій прийнято оскаржувані судові рішення без урахування практики Верховного Суду із зазначених правовідносин, висловлену в постановах від 16 жовтня 2018 року у справі № 522/16882/17, від 31 січня 2019 року у справі № 638/6363/17, від 12 березня 2019 року у справі № 522/3049/17, від 15 квітня 2019 року у справі № 522/16973/17, від 08 серпня 2019 року у справі № 522/3271/17, від 10 жовтня 2019 року у справі № 522/22798/17, від 23 червня 2020 року у справі № 686/24928/16-а, від 09 лютого 2021 року у справі № 1640/2500/18.

10. Скаржник зазначає що судами першої та апеляційної інстанцій помилково застосовано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, від 08 липня 2020 року у справі № 607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/5854/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19, які стосуються цивільних громадян, які отримують пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення». Суди не звернули уваги не те, що зазначені постанови Верховного Суду не стосуються військовослужбовців.

11. Позивач у касаційній скарзі зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнана неконституційною частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно якої максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

12. Після прийняття Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність є неправомірним, а відповідач має здійснити виплату пенсії позивачу без обмеження її максимального розміру.

13. Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області подано відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2021 року, у якому воно просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

14. Відповідач у відзиві зазначає що рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 щодо зняття обмеження максимального розміру пенсії діяло лише у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII з 01 січня 2017 року були внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо обмеження максимального розміру пенсії, які не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, тому зняття обмежень максимального розміру пенсії, які виникли у результаті визнання неконституційними положень статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 року діяли тільки до 31 грудня 2016 року, тобто до внесення вищевказаних змін до Закону.

15. На переконання відповідача, висновок щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог та правомірність дій відповідача щодо виплати пенсії із обмеженим розміром після проведеного перерахунку узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 580/234/19, від 08 липня 2020 року у справі № 607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі № 280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі № 640/5854/19 та від 10 грудня 2020 року у справі № 580/492/19.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права

16. Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону № 911-VIII від 24 грудня 2015 чинній з 01 січня 2016, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

17. Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» зі змінами, а саме: частини 7 статті 43, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740,00 грн.

18. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

19. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, у частині сьомій статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

20. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів2, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.


................
Перейти до повного тексту