ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 2а-8310/10/1370
адміністративне провадження № К/9901/46809/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів -Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» до Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017 (суддя - Хома О.П.) та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 (головуючий суддя - Ніколін В.В., Старунський Д.М., Рибачук А.І.) у справі №2а-8310/10/1370 (876/11894/17).
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Дунапак-Україна» (далі - ТОВ «Дунапак-Україна») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Стрийської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - Стрийська ОДПІ) від 08.09.2010 № 0000402320/3/13564.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду від 15.03.2017 рішення судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
За наслідками повторного перегляду, постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018, позов задоволено.
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, Стрийська ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.11.2017, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.02.2018 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові.
В обґрунтування своїх доводів Стрийська ОДПІ посилається на неправильне застосування судами положень пункту 5.2, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та зазначає, що судами попередніх інстанцій не з`ясовано всі обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ТОВ «Дунапак-Україна» зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Крім того, Головним управлінням Державної податкової служби у Львівській області заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником, яке згідно із статтею 52 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає задоволенню.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як з`ясовано судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Дунапак-Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2009.
За результатами проведеної перевірки складено акт від 15.03.2010 №317/23-209/30028622, в якому відображено висновки про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпунктів 5.2.1, 5.2.6 пункту 5.2, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 8.7.1 пункту 8.7 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
На підставі названого акту перевірки, та за результатами адміністративного оскарження Стрийською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.09.2010 №0000172320/0/4237, згідно з яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 687446,00грн., у тому числі 458297,00грн. - основний платіж, 229149,00грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Фактичною підставою для прийняття спірного рішення став висновок податкового органу про: зайве віднесення до складу валових витрат у ІV кварталі 2008 року суми 16160,00грн. втрат від переоцінки валюти, що відбулася 30.04.2008; зайве віднесення у ІV кварталі 2008 року комісійних банку в сумі 21217,58грн. за купівлю валюти що відбулась 16.04.2008; зайве віднесення до валових витрат у ІV кварталі 2008 року витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 6599,00грн.; завищення амортизаційних відрахувань в сумі 185207,00грн. через невірне застосування норм амортизації 2%; не підтвердження первинними документами факту понесення витрат в сумі 49982,00грн. у ІІІ кварталі 2008 року (ПДВ при купівлі легкових автомобілів); безпідставне завищення валових витрат в сумі 320436,00грн. у ІІІ кварталі 2008 року, в сумі 345850,89грн. і 577510,47грн. у ІV кварталі 2008 року за консультаційні послуги менеджменту; не підтвердження при перевірці первинними документами суми 310222,00грн. віднесеної до витрат на поліпшення основних фондів.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв`язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що понесення позивачем витрат у зв`язку з переоцінкою валюти, сплата комісії банку, понесення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати при придбанні легкових автомобілів підтверджується належними доказами, зокрема, звітами по проводкам, виписками банку, видатковими накладними, актами прийому передачі, податковими накладними, а тому висновки податкового органу про відсутність документального підтвердження витрат є необґрунтованими.
Щодо висновку податкового органу про завищення амортизаційних відрахувань в сумі 185207,00 грн. через невірне застосування норм амортизації 2%, судами встановлено, що ТОВ «Дунапак-Україна» на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 05.09.2006 придбано нежитлову будівлю цеху №3 за адресою: м. Ходорів, вул. Стрілецька, 11. Вартість придбаної будівлі становить 2 000 000, 00 грн, в тому числі ПДВ 333 333, 33 грн. Витрати на придбання вищевказаної будівлі понесені ТОВ «Дунапак-Україна» у вересні 2006 року. Будівля, що відчужувалася належала Продавцю на праві власності та була отримана ним на підставі нотаріально посвідченого договору від 16.08.2006 та зареєстрованого в реєстрі прав власності на нерухоме майно 21.08.2006 № 15624082.
ТОВ «Дунапак-Україна» на підставі рішення Ходорівської міської ради від 19.07.2007 №210, відповідно до дозволу на виконання робіт, виданого інспекцією ДАБК Жидачівської РДА від 08.08.2007 №18 та у відповідності до затвердженої проектної документації, здійснено реконструкцію цеху «Виробництво гофрокартонної тари потужністю 20 млн.м2 в рік (з перспективою розширення виробництва до 120 млн.м2/рік». Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту від 29.11.2007, затвердженого Розпорядженням голови Жидачівської РДА від 30.11.2007 № 1075, об`єкт прийнятий в експлуатацію. Вартість основних фондів, які приймаються в експлуатацію становила 19 146 014, 40 грн., в т.ч. витрати на будівельно-монтажні роботи 11 956 114, 50 грн, витрати на машини, обладнання та інвентар 7 189 899, 90 грн.