ДОДАТКОВА УХВАЛА
02 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 906/1521/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Кролевець О. А.,
за участю секретаря судового засідання - Охоти В.Б.,
представників учасників справи:
позивача - Абросімов С.С.,
відповідача 1 - не з`явився,
відповідача 2 - не з`явився,
відповідача 3 - не з`явився,
третьої особи - не з`явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1
про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
у справі № 906/1521/20 Господарського суду Житомирської області
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, визначення розміру статутного капіталу товариства та визначення розмірів часток учасників,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Житомирської області з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" про:
- визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.2017, який укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;
- визнання недійсним рішення загальних зборів, оформлене протоколом № 5, позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" від 24.01.2017;
- визначення розміру статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" у сумі 7 000 000,00 грн та розміру часток учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітал-Інтер" у наступному співвідношенні: частка розміром 99% статутного капіталу номінальною вартістю 6 930 000,00 грн належить ОСОБА_2 ; частка розміром 1% статутного капіталу номінальною вартістю 70 000,00 грн належить ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 у справі № 906/1521/20 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.12.2021 заяву представників ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/1521/20 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 23 700,00грн судових витрат на професійну правничу допомогу. В частині заяви про відшкодування з ОСОБА_2 9200,00грн витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 у справі №906/1521/20 залишено без змін. Скасовано додаткове рішення Господарського суду Житомирської області від 06.12.2021 у справі № 906/1521/20. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні заяви представників ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №906/1521/20.
Ухвалою Верховного Суду від 19.07.2022 у справі № 906/1521/20 касаційне провадження у справі № 906/1521/20 за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Господарського суду Житомирської області від 16.11.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.05.2022 закрито.
При прийнятті ухвали Верховним Судом розподіл судових витрат не здійснювався, оскільки ОСОБА_1 було подано заяву про те, що докази понесених судових витрат будуть подані, відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, протягом п`яти днів після ухвалення рішення Верховним Судом.
25.07.2022 ОСОБА_1 подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій він просив вирішити питання стягнення з ОСОБА_2 судових витрат у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, а саме витрат на правничу допомогу в розмірі 35 000 грн.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із частиною 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в пункті 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з яким договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно із статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини 5 статті 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Для забезпечення принципу господарського судочинства щодо відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, та забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді у разі подання до неї необґрунтованого позову (необґрунтованої касаційної скарги), витрати на професійну правничу допомогу при прийнятті ухвали про закриття касаційного провадження мають покладатися на сторону, яка допустила необґрунтоване подання касаційної скарги (такий висновок викладено в додатковій ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до частин 3, 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.