ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/3800/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Стратієнко Л.В.,
судді: Бакуліна С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;
за участю представників:
позивача - Майора І.В.,
відповідача -Кобзаря А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк»
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Гулевець О.В.)
від 13.07.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Мальченко А.О.)
від 01.02.2022,
у справі за позовом ОСОБА_1
до Акціонерного товариства «Міжнародний інвестиційний банк»
про визнання зобов`язання поруки припиненими та визнання недійсним пункту договору
В С Т А Н О В И В:
у березні 2021року ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до АТ "Міжнародний інвестиційний банк" про визнання зобов`язання поруки, що виникли на підставі договору поруки №00091.13-СВD від 10.11.2014, укладеного між ОСОБА_1 та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - припиненими; визнання недійсним підпункту 5.4 договору поруки №00091.13-СВD від 10.11.2014 у частині, що поручитель дає згоду на будь-яку зміну зобов`язань позичальника за кредитним договором, зокрема про зміну, що призводить до збільшення обсягу його відповідальності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 як поручитель за кредитними зобов`язаннями ПрАТ «Свинець», не давала згоди на зміну істотних умов кредитного договору між ПрАТ «Свинець» та АТ "Міжнародний інвестиційний банк", зокрема на збільшення строку кредитування та збільшення обсягу її відповідальності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.02.2022, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано зобов`язання поруки, що виникли на підставі договору поруки №00091.13-СВD від 10.11.2014 між ОСОБА_1 та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - припиненими.
Господарські суди виходили з того, що поручитель не давав письмової згоди на зміну забезпеченого порукою зобов`язання за кредитним договором №00091.13-СВD від 08.08.2013 щодо збільшення строку користування кредитом, а тому порука, в силу приписів ч. 1 ст. 559 ЦК України, є припиненою.
У травні 2022 року АТ "Міжнародний інвестиційний банк" подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані рішення частково і прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову щодо вимог про визнання зобов`язання поруки, що виникли на підставі договору поруки №00091.13-СВD від 10.11.2014 між ОСОБА_1 та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" - припиненими.
Підставами для скасування судових рішень відповідач зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій. Стверджує, що судами попередніх інстанції не враховано висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, а саме:
- пункту 7 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України без врахування висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 26.07.2021 у справі № 908/16/21, від 01.04.2019 у справі № 910/4272/18, від 25.06.2019 у справі № 911/1696/18, від 17.11.2021 у справі № 910/20089/21, від 15.10.2019 у справі № 911/1595/18, від 24.07.2019 у справі № 904/3096/18, від 13.06.2019 у справі № 913/488/18, згідно з якими наявність третейської угоди (застереження) в договорі та поданих, не пізніше початку розгляду справи по суті, заперечень відповідачем проти вирішення спору в господарському суді, зобов`язує суд залишити позов без розгляду;
- статті 22 Господарського процесуального кодексу України без врахування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28.08.2018 у справі № 906/493/16, від 10.08.2021 у справі № 873/51/21, від 12.08.2019 у справі № 876/7/19, від 17.09.2020 у справі № 873/58/20, відповідно до яких будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності, тим самим забезпечуючи принцип автономності третейського застереження;
- пункту 1 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України без урахування висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц.
Також скаржник зазначає, що в ухваленні судового рішення брала участь суддя - Гулевець О.В., якій було заявлено відвід. Суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (визнав припиненим договір поруки № 00091.13-CBD від 10.11.2014, який не міститься в матеріалах справи). Суди не дослідили зібрані у справі докази.
У відзиві на касаційну скаргу позивач вважає рішення Господарського суду міста Києва та постанову Північного апеляційного господарського суду законними та обґрунтованими, просить залишити їх без змін.
Рішення господарських судів в частині відмови у задоволенні позову щодо вимоги про визнання недійсним підпункту 5.4 договору поруки №00091.13-СВD від 10.11.2014 у частині, що поручитель дає згоду на будь-яку зміну зобов`язань позичальника за кредитним договором, зокрема про зміну, що призводить до збільшення обсягу його відповідальності - не оскаржується, а тому не є предметом касаційного перегляду.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши наявність зазначених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження судових рішень (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України), дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення проти неї і перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Як встановлено господарськими судами, 08.08.2013 між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" (банк) та ПрАТ "Свинець" ( позичальник) було укладено кредитний договір №00091.13-СВD, згідно з умовами якого предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді (відкличної) відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: сума кредиту - 1 350 000,00 (один мільйон триста п`ятдесят тисяч) доларів США 00 центів; строк користування кредитом (строк кредиту) - до 07 серпня 2014 року включно; плата за користування кредитом (розмір процентів, проценти): 12 (дванадцять) % річних; тип процентної ставки за кредитом - фіксована; фіксована плата за надання кредиту: 107 905,50 (сто сім тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 50 копійок.
В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 10 листопада 2014 року між ОСОБА_1 (поручитель) та АТ "Міжнародний інвестиційний банк" укладено договір поруки №00091.13-СВD/SUR, відповідно до якого поручитель поручається перед банком за виконання ПрАТ "Свинець", місцезнаходження: 85102, Донецька обл., м. Костянтинівка, вул. Богдана Хмельницького, буд. 1, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 30615525) зобов`язань у повному обсязі щодо повернення кредиту, сплати процентів (плати за користування кредитом), комісій, неустойки та інших платежів, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором №00091.13-СВD від 08 серпня 2013 року та будь-якими додатковими договорами до нього (у т.ч., які збільшуватимуть основне зобов`язання) (далі як всі зобов`язання разом, так і кожне з них окремо - зобов`язання).
Умовами пункту 1.2 договору поруки, передбачено, що згідно з кредитним договором №00091.13-СВD від 08 серпня 2013 року банк надав позичальнику кредит у сумі 4 980 000,00 (чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят тисяч) доларів США 00 центів зі строком повернення до 07 серпня 2015 року (включно) та зі сплатою процентів (плати за користування кредитом) в розмірі 12% (дванадцять) процентів річних. Сплата банку процентів за користування кредитом та погашення кредиту здійснюються позичальником в порядку встановленому кредитним договором.
У випадку порушення позичальником зобов`язань, що випливають з кредитного договору, поручитель і позичальник відповідає перед банком як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, плати за користування кредитом, неустойки, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. Поручитель відповідає перед банком за виконання зобов`язання за кредитним договором будь-яким новим боржником по кредитному договору у випадку переводу боргу за кредитним договором, в тому числі, за правонаступника позичальника, що прийняв спадщину (п. 1.3 договору поруки).
У розділі 4 договору поруки №00091.13- СВD/SUR від 10.11.2014 передбачено, що всі вимоги, які виникають при виконанні договору або у зв`язку з ним або випливають з нього та становлять предмет спору, підлягають розгляду у Постійно діючому Третейському суді при Асоціації українських банків, згідно з регламентом третейського суду, який є невід`ємною частиною даної третейської угоди. Умови договору, які містять відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, є складовими частинами даної третейської угоди. Місце і дата укладення третейської угоди відповідають місцю і даті укладення договору.
Пункт 5.4 договору поруки визначено, що поручитель підтверджує, що він ознайомлений та погоджується зі всіма умовами кредитного договору та дає згоду на будь-яку зміну зобов`язань позичальника за кредитним договором, в т.ч. зміну, що призводить до збільшення обсягу його відповідальності.
Договір вступає в дію з моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Зміни та доповнення до договору оформлюються в письмовій формі додатковим договором сторін, який є невід`ємною частиною (п. 5.8 договору поруки).
07 серпня 2015 року між АТ "Міжнародний інвестиційний банк" та ПрАТ "Свинець" укладено договір про внесення змін №14 до кредитного договору №00091.13-СВD від 08.08.2013.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, викладеного у новій редакції, предметом кредитного договору є надання банком позичальникові грошових коштів (кредиту) у вигляді (відкличної) відновлювальної кредитної лінії на наступних умовах: сума кредиту - 4 980 000,00 (чотири мільйони дев`ятсот вісімдесят тисяч) доларів США 00 центів; строк користування кредитом (строк кредиту) - до 25 грудня 2015 року (включно); плата за користування кредитом (розмір процентів, проценти): 12 (дванадцять) % річних; тип процентної ставки за кредитом - фіксована; фіксована плата за надання кредиту: 107 905,50 (сто сім тисяч дев`ятсот п`ять) гривень 50 копійок.
Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі № 07/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Міжнародний Інвестиційний Банк» в рахунок часткового виконання зобов`язань ПрАТ «Свинець» за кредитним договором № 00091.13-CBD від 08.08.2013 2000000,00 доларів США та третейський збір у сумі 25 500,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 у справі № 873/51/21 рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі № 07/21 скасовано.
Постановою Верховного Суду від 10.08.2021 у справі № 873/51/21 ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 скасовано, прийнято нове рішення про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 22.03.2021 у третейській справі № 07/21.
07.04.2021 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з запереченнями проти вирішення спору у цій справі в господарському суді, в якому просив позов ОСОБА_1 залишити без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний суд, відмовляючи відповідачеві у задоволенні вказаного клопотання, зазначив, що у сторін існує виключно правова можливість, а не обов`язок звертатися до третейського суду. При цьому обмеження права звернення до господарського суду не допускаються.
З огляду на відсутність взаємної згоди сторін спору передати його на вирішення до третейського суду (оскільки позивач заперечує щодо передачі на вирішення третейському суду спору у цій справі), суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду.