Постанова
Іменем України
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 522/4307/20
провадження № 61-5238св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Коломієць Г. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Гурська Оксана Віталіївна, ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2020 року у складі судді Шенцевої О. П. та постанову Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року у складі колегії суддів: Комлевої О. С., Гірняк Л. А., Цюри Т. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської О. В., ОСОБА_2 про визнання противоправним та скасування рішення, виключення запису, визнання припиненим кредитного договору, визнання припиненим іпотечного договору, зняття заборони відчуження.
Позовну заяву мотивовано тим, що він є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу від 19 вересня 2005 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .
У лютому 2020 року позивачу стало відомо, що відповідно до інформації, яка міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, власником квартири є ОСОБА_2 .
Напередодні позивач отримав в сільській раді лист-повідомлення від ОСОБА_2 від 25 квітня 2018 року щодо зміни кредитора за кредитним договором від 19 вересня 2005 року № 0055/05/08-N та іпотечним договором, укладеними між ним ( ОСОБА_1 ) та ПАТ "Банк Форум".
ОСОБА_1 вважав кредитний договір припиненим, у зв`язку з його повним виконанням, і вважав лист-повідомлення формальністю, пов`язаною з ліквідацією банку, адже з 14 березня 2014 року в ПАТ "Банк Форум" було введено тимчасову адміністрацію, а з 16 червня 2014 року розпочато процедуру ліквідації банку.
Із отриманого листа-повідомлення вбачається, що 19 квітня 2018 року між ПАТ "Банк Форум" та ОСОБА_2 був укладений договір № 1069-Ф про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги за кредитним договором від 19 вересня 2005 року № 0055/05/08-14 та договір про відступлення прав за іпотечним договором, відповідно до умов якого ОСОБА_2 набуває права, належні ПАТ "Банк Форум" за іпотечним договором.
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 27 вересня 2018 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурською О. В. було прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43236276, від 27 вересня 2018 року, відповідно до якого за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 19 квітня 2018 року та іпотечного договору від 19 вересня 2005 року.
Також позивач зазначив, що квартира не вибула з його володіння та користування. Таким чином, між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із позасудовим зверненням стягнення на іпотечне майно та захистом права власності, що не пов`язане із витребуванням майна із чужого незаконного володіння.
Позивач вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки та відповідно реєстрація права власності на предмет іпотеки відбулися незаконно, що є підставою для скасування рішення про реєстрацію права власності.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 43236276, від 27 вересня 2018 року, прийняте приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гурської О. В. щодо реєстрації права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_2 ;
- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про право власності номер: 28130295, від 27 вересня 2018 року, внесений на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 43236276, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської О. В.;
- визнати припиненим кредитний договір від 19 вересня 2005 року № 0055/05/08-N, укладений між АКБ "Форум" та ОСОБА_1, з 18 листопада 2015 року;
- визнати припиненим іпотечний договір від 19 вересня 2005 року, укладений між АКБ "Форум" та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Білоусовою Н. І., з 18 листопада 2015 року;
- зняти заборону відчуження майна та виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про іпотеку номер: 28130542, від 19 вересня 2005 року та запис про реєстрацію обтяження номер: 28130439, від 19 вересня 2005 року;
- стягнути з приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Гурської О. В., ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Одночасно з поданням позову ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про забезпечення позову.
Заяву про забезпечення позову мотивовано тим, що право власності на спірну квартиру фактично зареєстровано за ОСОБА_2, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та останній має можливість у будь-який момент здійснити відчуження квартири. При цьому заявник звертає увагу на те, що ОСОБА_2 було звернуто стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку з порушенням вимог законодавства України.
Також заявник зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача, адже в разі продажу квартири він буде вимушений звертатися із ще одним позовом про витребування квартири із володіння нового власника, у зв`язку з чим звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- накласти арешт на квартиру, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1654694051101, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;
- заборони Міністерству юстиції України, його територіальним органам, будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (або уповноваженими ними особами або органам), будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким нотаріусам, вносити будь-які зміни до державних реєстрів, які стосуються речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключено, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо відчуження в будь-якій спосіб, продажу, міни, дарування, поставки, передачі в управління, передачі в ренту, передачі в заставу, передачі в іпотеку, передачі в найм (оренду), передачі в позичку, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачі у якості відступного, передачі у якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-якого іншого відчуження або передачі у власність, володіння, користування чи розпорядження квартири, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 ;
- заборони вчинення будь-якими особами будь-яких дій щодо відчуження в будь-якій спосіб, продажу, міни, дарування, поставки, передачі в управління, передачі в ренту, передачі в заставу, передачі в іпотеку, передачі в найм (оренду), передачі в позичку, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачі у якості відступного, передачі у якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-якого іншого відчуження або передачі у власність, володіння, користування чи розпорядження квартири, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстроване за ОСОБА_2 .
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного суду
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2020 року, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, заяву ОСОБА_1 задоволено.
Накладено арешт на квартиру, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1654694051101, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Заборонено Міністерству юстиції України, його територіальним органам, будь-яким органам та суб`єктам, які здійснюють повноваження у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (або уповноваженими ними особами або органам), будь-яким суб`єктам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, будь-яким нотаріусам, вносити будь-які зміни до державних реєстрів, які стосуються речових прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключено, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в тому числі здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо відчуження в будь-якій спосіб, продажу, міни, дарування, поставки, передачі в управління, передачі в ренту, передачі в заставу, передачі в іпотеку, передачі в найм (оренду), передачі в позичку, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачі у якості відступного, передачі у якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-якого іншого відчуження або передачі у власність, володіння, користування чи розпорядження квартири, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .
Заборонено вчинення будь-яким особам будь-яких дій щодо відчуження в будь-якій спосіб, продажу, міни, дарування, поставки, передачі в управління, передачі в ренту, передачі в заставу, передачі в іпотеку, передачі в найм (оренду), передачі в позичку, внесення до статутного капіталу господарського товариства, передачі у якості відступного, передачі у якості боргу (в тому числі за мировою угодою, затвердженою судом), будь-якого іншого відчуження або передачі у власність, володіння, користування чи розпорядження квартири, загальною площею 40,2 кв. м, житловою площею 26,1 кв. м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 . Зустрічне забезпечення не застосовано.
Ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного суду мотивовано тим, що вимоги стосовно забезпечення позову є обґрунтованими, законними та співмірними із заявленими позовними вимогами, узгоджуються зі змістом статей 149, 150 ЦПК України, а невжиття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду у випадку його постановлення на користь позивача.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 .
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди попередніх інстанцій не з`ясували обставин наявності між сторонами у справі спору, не пересвідчились у існуванні реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у випадку задоволення позову.
На переконання ОСОБА_2, ОСОБА_1 не надав до суду відомостей, які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову, не вказав обґрунтування того, що саме такий вид забезпечення позову підлягає застосуванню і він не спричинить порушення прав та законних інтересів інших осіб.
Наявність арешту, накладеного на майно відповідача, порушує гарантовані статтею 41 Конституції України та статті 321 ЦК України майнові права щодо спірної квартири.
Суди попередніх інстанцій порушили вимоги статей 149, 150, 154 ЦПК України.
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
Ухвалою Верховного Суду від 14 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 і витребувано з Приморського районного суду м. Одеси виділені матеріали цивільної справи № 522/4307/20.
Короткий зміст позиції інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу, поданому до суду у травні 2021 року, представник ОСОБА_1 адвокат Куценко Я. М. заперечувала проти доводів ОСОБА_2, просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 01 квітня 2020 року та постанову Одеського апеляційного суду від 24 лютого 2021 року - без змін.
Крім того, у липні 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Куценко Я. М. надіслав на електронну пошту Верховного Суду заяву про повідомлення їх про дату та час розгляду справи, а також про розгляд справи за участю сторін.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ".
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарг) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник визначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 361/3399/20 (провадження № 61-16483св20), від 15 січня 2019 року у справі № 915/870/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, і застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.