Постанова
Іменем України
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 461/8952/19
провадження № 61-1613св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ліквідаційна комісія Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Департамент житлового господарства Львівської міської ради, виконавчий комітет Львівської міської ради, Головне управління Національної поліції України у Львівській області,
треті особи: Департамент державного майна та ресурсів Міністерства внутрішніх справ України, Львівська обласна організація всеукраїнської професійної спілки «Співробітників, поліцейських та службовців Міністерства внутрішніх справ України», приватне акціонерне товариство «Ірокс»;
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника
ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - на постанову Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 рокуу складі колегії суддів: Крайник Н. П., Ванівського О. М., Шеремети Н. О.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - ліквідаційна комісія ГУ МВС України
у Львівській області), Департаменту житлового господарства Львівської міської ради, виконавчого комітету Львівської міської ради (далі - ВК Львівської міської ради), Головного управління Національної поліції України у Львівській області (далі - ГУ НП України у Львівській області), треті особи: Департамент державного майна та ресурсів Міністерства внутрішніх справ України, Львівська обласна організація всеукраїнської професійної спілки «Співробітників, поліцейських та службовців Міністерства внутрішніх справ України», приватне акціонерне товариство «Ірокс» (далі - ПрАТ «Ірокс»), про зобов`язання вчинити певні дії.
Позовна заява мотивована тим, що з 01 січня 2011 року він є пенсіонером Міністерства внутрішніх справ України, а з квітня 2011 року має статус інваліда війни - ветерана війни.
Вказував, що на квартирному обліку у Львівській міській раді перебуває
з 17 грудня 1999 року, у списку для позачергового надання житла з 21 січня 2013 року за № 1776 (інвалід війни 3 групи) та у списку для першочергового надання житла з 17 грудня 1999 року за № 4323 (працівник міліції). Згідно
з довідки Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області від 06 лютого 2014 року на квартирному обліку Львівського міського управління ГУ МВС України у Львівській області перебуває
з 17 грудня 1999 року за № 43, у списку для позачергового надання житла
з 2012 року за № 6 (інвалід війни 3 групи).
На його неодноразові звернення до відповідних органів протягом
2010-2019 років відповідачі письмово повідомляли, що поліпшення його житлових умов можливе при виділенні додаткових коштів з бюджету, будівництві житла, розподіл якого буде проводитись ГУ МВС України
у Львівській області. Також повідомили його, що наразі здійснюється будівництво житлових будинків, розташованих по АДРЕСА_1 , виключно для забезпечення житлом працівників та пенсіонерів Львівського міського управління міліції.
Проте з 1999 року, тобто за 20 років, черговість квартирного обліку не змінювалася. Крім того, не виконується рішення Галицького районного
суду м. Львова від 31 січня 2017 року у справі 461/7676/16-ц, яким зобов`язано Львівську міську раду повторно розглянути питання щодо забезпечення його та членів його сім`ї позачергово благоустроєним
житлом.
Позивач вважав, що бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення його та членів його сім`ї житлом є протиправною, такою, що порушує вимоги статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та статті 46 ЖК України.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства Львівської міської ради, ВК Львівської міської ради та ГУ МВС України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні його житлом
у строк, що передбачений пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»;
- зобов`язати Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у встановленому чинним законодавством України порядку привести у відповідність черговість (номер черги) у списку щодо перебування його, ОСОБА_1 , та членів його сім`ї, для отримання позачергово благоустроєного житла, як особи, що має статус інваліда війни 3 групи - ветерана війни;
- вчинити дії з розподілу та виділити (надати) йому та членам його сім`ї, позачергово у постійне користування благоустроєне житлове приміщення,
а також зобов`язати ВК Львівської міської ради, Ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП України у Львівській області повторно розглянути та ухвалити рішення про надання йому та членам його сім`ї позачергово у постійне користування благоустроєне житлове приміщення, яке за розміром і санітарними умовами відповідатиме положенням статей 48, 50 ЖК України, відповідно до вимог пункту 18
статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням переважного права на одержання житла, як особи, що має статус інваліда війни - ветерана війни і перебуває у списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року
у складі судді Зубачик Н. Б. позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Департаменту житлового господарства Львівської міської ради, ВК Львівської міської ради та ГУ МВС України у Львівській області, яка полягає у незабезпеченні житлом
ОСОБА_1 у строк, що передбачений пунктом 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту».
Зобов`язано Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради у встановленому чинним законодавством України порядку привести у відповідність черговість (номер черги) у списку щодо перебування ОСОБА_1 та членів його сім`ї для отримання позачергово благоустроєного житла, як особи, що має статус інваліда війни 3 групи - ветерана війни, вчинити дії з розподілу та виділити (надати) ОСОБА_1 та членам його сім`ї позачергово у постійне користування благоустроєне житлове приміщення.
Зобов`язано Департамент житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради, ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП України у Львівській області відповідно до приведеної
у відповідність черговості (номеру черги) вчинити дії з розподілу
та виділити (надати) ОСОБА_1 та членам його сім`ї у постійне користування благоустроєне житлове приміщення, яке за розміром і санітарними умовами відповідатиме статтям 48, 50 ЖК України, відповідно до вимог пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням переважного права на одержання житла, як особи, що має статус інваліда війни 3 групи - ветерана війни і перебуває у списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов, як громадянина, який потребує поліпшення житлових умов та надання їм жилих приміщень.
Зобов`язано ВК Львівської міської ради, ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Львівській області, ГУ НП України у Львівській області повторно розглянути та увалити рішення про надання ОСОБА_1 та членам його сім`ї позачергово у постійне користування благоустроєне житлове приміщення, яке за розміром і санітарними умовами відповідатиме статтям 48, 50 ЖК України, відповідно до вимог пункту 18 частини першої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» з врахуванням переважного права на одержання житла, як особи, що має статус інваліда війни - ветерана війни і перебуває в списках Львівської міської ради на позачергове поліпшення житлових умов.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що ненадання позивачу як інваліду війни 3 групи - ветерану війни житла протягом 20 років перебування на обліку є грубим порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів. Суд дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Львівського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року апеляційну скаргу ГУ НП України у Львівській області задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 07 травня 2020 року скасовано. Провадження у справі закрито. Роз`яснено позивачеві його право на звернення до суду з цим позовом у порядку адміністративного судочинства.
Скасовуючи рішення районного суду та закриваючи провадження
у справі, апеляційний суд виходив із того, що позивач, який проходив службу в органах МВС України та має статус інваліда війни, у зв`язку з чим на нього поширюється встановлені законом гарантії щодо першочергового права на одержання житла, оспорює бездіяльність відповідачів щодо незабезпечення його і членів його сім`ї житловою площею. Отже, спір виник після звільнення позивача зі служби в органах МВС України, яка вважається публічною службою, та пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються перебування на публічній службі, а тому такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.
Апеляційний суд послався на відповідні правові висновки Великої Палати Верховного Суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової
палати Касаційного цивільного суду від 07 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у вищевказаній справі та витребувано її матеріали з Галицького районного суду м. Львова.
У липні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що спір має розглядатися у порядку адміністративного, а не цивільного судочинства, оскільки не врахував, що за загальним правилом у порядку цивільного судочинства суди вирішують справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, зокрема, спори, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також із інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (статті 3,15 ЦПК України). Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства. Житлові спори - це особливий різновид спорів, що стосується житлових прав та інтересів громадян та організацій.
У порядку цивільного судочинства розглядаються спори щодо права особи на житло (приватизація житла, взяття на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, або зняття з такого обліку, надання житла, користування жилим приміщенням у будинку державного чи приватного жилого фонду, житлово-будівельних кооперативів, у гуртожитках, встановлення автономного опалення у приміщенні державного житлового фонду, зняття з реєстраційного обліку місця проживання за наявності спору, зобов`язання органу влади чи органу місцевого самоврядування здійснити необхідні дії щодо утримання в належному стані житлового будинку, виселення, а також спори щодо забезпечення житлових прав мешканців гуртожитків тощо). Такі спори є житловими (цивільними) спорами, незалежно від участі у справі суб`єкта владних повноважень як відповідача.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2139цс15 та від 02 березня 2016 року у справі № 6-14цс16.
Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження
у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.