Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 757/43701/19-ц
провадження № 61-14206св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 ,
третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство «Щорса 32»,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року у складі судді Батрин О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 28 липня 2021 року у складі колегії суддів: Таргоній Д. О., Голуб С. А., Ігнатченко Н. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про примусове виконання обов`язку в натурі шляхом зобов`язання прийняти майно зі строкового користування.
Позовна заява мотивована тим, що 25 червня 2019 року між ним та ОСОБА_2 укладено договір тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщеннями, зареєстрованими у реєстрі за № 915, відповідно до якого останній фактично передав, а він фактично прийняв в тимчасове безоплатне користування групу нежитлових приміщень № 1027, загальною площею 175,4 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1826448280000 (надалі - об`єкт). Строк дії договору сторонами визначений в 1 календарний місяць та 5 днів з дати його укладання, а саме до 30 липня 2019 року, який не може бути подовжений. 30 липня 2019 року є крайньою датою передачі ним приміщення з тимчасового безоплатного користування відповідачу. Відповідно до пункту 1.19 договору за фактом передачі-приймання приміщення з тимчасового безоплатного користування сторони зобов`язуються підписати акт передачі-приймання з описом його фактичного стану.
По закінченню строку дії договору вони не підписали акт приймання-передачі приміщення у користування, у зв`язку із чим він направив ОСОБА_2 листи про готовність повернення приміщення зі строкового безоплатного користування та запропонував провести зустріч 29 липня 2019 року за місцезнаходженням приміщення для передачі майна та підписання акту передачі-приймання приміщення, на що отримав від відповідача лист-претензію від 26 липня 2019 року з вимогою усунути невідповідність розташування існуючих внутрішніх стін та переобладнання інженерно-технічних комунікацій, що проходять через приміщення у початковий стан.
Вважав, що ним не порушено розташування існуючих внутрішніх стін та переобладнання інженерно-технічних комунікацій, що проходять через приміщення, а відповідач ухиляється від прийняття об`єкта.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просив суд: зобов`язати ОСОБА_2 прийняти від нього з тимчасового безоплатного користування групу нежитлових приміщень № 1027, загальною площею 175,4 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1826448280000, які були предметом договору тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщення від 25 червня 2019 року, зареєстрованого у реєстрі за № 915, шляхом документального оформлення такого прийняття відповідним актом передачі-приймання на дату 30 липня 2019 року.
У жовтні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житлово-експлуатаційне підприємство Щорса 32» (далі - ТОВ «ЖЕП «Щорса 32»), про відновлення некапітальних та капітальних стін, демонтування незаконно встановлених загально-будинкових комунікацій та відновлення загально-будинкових комунікацій, відшкодування збитків.
Зустрічна позовна заява мотивована тим, що за час користування об`єктом за договором від 25 червня 2019 року про тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщеннями, ОСОБА_1 здійснив без його дозволу ряд переобладнань приміщення.
Зазначав, що по закінченню строку, на який укладався договір, об`єкт мав бути переданий йому у тому самому стані і з тими самими технічними характеристиками, розміром, об`ємом, як вони були одержані позивачем станом на дату підписання договору відповідно до технічного паспорту. Проте, ОСОБА_1 , змінивши розмір та площу об`єкту вимагав від нього підписання акту передачі-приймання об`єкта, хоча у пункті 3 договору зазначено, що підписанням акту передачі-приймання він стверджує, що у нього відсутні претензії до ОСОБА_1 , що не відповідає дійсності, оскільки у такий спосіб був створений новий об`єкт нерухомості.
Ураховуючи наведене, уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_2 просив суд: зобов`язати ОСОБА_1 здійснити відновлення некапітальних та капітальних стін у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічних характеристик, які визначені у технічному паспорті, складеному станом на 16 червня 2019 року; зобов`язати ОСОБА_1 демонтувати незаконно встановлені загально-будинкові комунікації та здійснити відновлення загально-будинкових комунікацій у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічних характеристик, які були визначені в проектно-технічній документації «Житловий будинок в складі окремих секцій з підземними автостоянками та приміщеннями громадського обслуговування (ПК1) на АДРЕСА_2 , розробленої та затвердженої ПП «Коматек» в 2006 році, а саме в приміщенні № 2 об`єкта відновити каналізацію побутову, яка позначена на схемі проектно-технічної документації позначкою «К1», шляхом встановлення її під та каналізацію зливову, яка позначена на схемі проектно-технічної документації позначкою «К2», шляхом встановлення її під стелею приміщення, таким чином, щоб вказані каналізаційні мережі проходили транзитом через вказане приміщення № 2 об`єкта на під стелею з необхідним кутом нахилу, без будь-яких відгалужень, поворотів, врізок, ревізій, прочисних пристроїв; стягнути з ОСОБА_1 на його користь штраф у розмірі 900 000 грн за надмірне та незаконне користування групою нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на його користь штраф у розмірі 100 000 грн за невідновлення некапітальних стін у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічних характеристик, які визначені у технічному паспорті, складеному станом на 16 червня 2019 року; стягнути з ОСОБА_1 на його користь експлуатаційні витрати у розмірі 9 052,97 грн.
22 листопада 2019 року протокольною ухвалою зустрічний позов ОСОБА_2 було прийнято до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 .
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Зобов`язано ОСОБА_2 прийняти від ОСОБА_1 з тимчасового безоплатного користування групу нежитлових приміщень № 1027, загальною площею 175,4 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 1826448280000, що було предметом договору тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщення від 25 червня 2019 року, зареєстрованого в реєстрі під № 915 шляхом документального оформлення такого прийняття відповідним актом передачі-приймання.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено частково.
Зобов`язано ОСОБА_1 здійснити відновлення не капітальних та капітальних стін у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 відповідно до технічних характеристик, визначених у технічному паспорті, який виготовлено Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертні та інженерні рішення» станом на 16 червня 2019 року, інвентаризаційна справа № 7042.
Зобов`язано ОСОБА_1 демонтувати незаконно встановлені загально-будинкові комунікації та здійснити відновлення загально-будинкових комунікацій у групі нежитлових приміщень № 1027, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до технічних характеристик, визначених у проектно-технічній документації «Житловий будинок в складі окремих секцій з підземними автостоянками та приміщеннями громадського обслуговування (ПК1) на АДРЕСА_2 », розробленої та затвердженої Приватним підприємством «Коматек» у 2006 році, а саме: у приміщенні № 2 об`єкта відновити каналізацію побутову, яка позначена на схемі проектно-технічної документації позначкою «К1» шляхом встановлення її під каналізацію зливову, яка позначена на схемі проектно-технічної документації позначкою «К2», шляхом встановлення її під стелею приміщення таким чином, щоб вказані каналізаційні мережі проходили транзитом через вказане приміщення № 2 об`єкта та під стелею з необхідним кутом нахилу без будь-яких відгалужень, поворотів, врізок, ревізій, прочисних пристроїв.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 штраф у розмірі 100 000 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що встановленому законодавством та договором обов`язку наймача повернути приміщення після закінчення строку дії договору кореспондує зустрічний обов`язок наймодавця прийняти це приміщення. Оскільки ОСОБА_1 підтвердив факти вчинення ним усіх можливих заходів щодо повернення спірного приміщення власнику, останній не мав законних підстав для відмови у прийнятті приміщення.
При цьому, оскільки ОСОБА_1 без погодження з ОСОБА_2 змінив конфігурацію приміщень, площу тощо, то він повинен привести нерухоме майно в той стан, в якому він його отримував.
Враховуючи, що станом на час розгляду справи ОСОБА_1 не відновлено некапітальні цегляні стіни та вхідні групи у приміщеннях № 1та № 2 об`єкта відповідно до технічного паспорту станом на дату підписання договору, то з нього необхідно стягнути штраф у розмірі 100 000 грн, передбачений пунктом 1.5 договору.
Вимоги про стягнення штрафу у розмірі 900 000 грн, передбаченого пунктом 1.12 договору, суд вважав безпідставними, оскільки саме з вини ОСОБА_2 приміщення йому не повернуто вчасно.
Додатковим рішенням Печерського районного суду м. Києва від 12 листопада 2020 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 16 000 грн.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Сумського апеляційного суду від 21 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ТОВ «Сумське АТП-15927» залишено без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 червня 2021 року - без змін.
Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи, ухвалив законне та обґрунтоване рішення.
Суд апеляційної інстанції відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що судом першої інстанції не взято до уваги факт надмірного користування ОСОБА_4 спірним нежитловим приміщенням, оскільки саме ОСОБА_2 , починаючи з 30 липня 2019 року, ухилявся від прийняття від ОСОБА_1 нежилих приміщень групи № 1027, а також від підписання відповідного акту приймання-передачі.
Суд відхилив доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що проектно-технічна документація не відповідає будівельним нормам, оскільки це не впливає на законність рішення суду в цій частині, а зазначені обставини не були предметом позову.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у серпні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі.
В іншій частині судові рішення учасниками справи не оскаржуються, тому відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України Верховним Судом не перевіряються.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час розгляду справи по суті незаконно прийняв до розгляду уточнену зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , яка містила нову вимогу, що не передбачено ЦПК України та є порушенням статті 49 цього кодексу, а суд апеляційної інстанції не звернув на це належної уваги.
Вважає, що суди попередніх інстанцій не забезпечили повного та всебічного розгляду справи, надали неправильну оцінку зібраним доказам.
Вказує, що суди не надали належної правової оцінки тій обставині, що акт передачі-приймання приміщення в строкове користування та акт приймання-передачі технічного паспорту (технічної документації) на приміщення сторонами не підписувались, а саме приміщення не було вільним від будівельного брухту і не усі внутрішні некапітальні стіні були зведені. Пунктом 1.4 договору сторони встановили, що відповідач передає, а позивач приймає приміщення вільне від будь-якого будівельного брухту, в межах, що відповідає технічній документації з існуючими вхідними групами та стінами. Однак, сторонами у договорі не було визначено, якій саме технічній документації повинно відповідати приміщення. При цьому, матеріали справи містять різну технічну документацію на приміщення, яка містить відмінні технічні дані щодо групи нежитлових приміщень № 1027, у тому числі щодо площі та конфігурації.
Крім того, зазначає, що прийняття судом такого письмового доказу, як проектна документація «Житловий будинок в складі окремих секцій з підземними автостоянками та приміщеннями громадського обслуговування (ПК1) на АДРЕСА_2 ( Блок А/Б. план на відм. - 4.600 з мережами ВК)» стадії Р, розробленої та затвердженої ПП «КОматек» в 2006 році разом зі змінами в частині загально будинкових мереж К1 (каналізація побутова) та К2 (каналізація зливова) креслення котрих виконані вручну) з огляду на невідповідність таких змін вимогам нормативних актів у сфері будівництва, як підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, є порушенням норм процесуального права, зокрема, статей 79, 81, 263 ЦПК України.
Суди також належно не обґрунтували, якій саме технічній документації повинно відповідати приміщення.
Вважає, що встановлення в договорі розміру штрафу в твердій сумі суперечить положенню частини другої статті 549 ЦК України, тому рішення про стягнення з нього 100 000 грн штрафу, на його думку, є незаконним.
Апеляційний суд незаконно відмовився долучати до матеріалів справи договори іпотеки спірного нерухомого майна, які були укладені ОСОБА_2 .
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що її доводи є безпідставними, спростовуються встановленими судами обставинами та не впливають на правильність вирішення судами спору, тому просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 10 вересня 2021 року відкрито провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
08 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 20 червня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
25 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір тимчасового безоплатного користування нежитловими приміщеннями.
Відповідно до пункту 1.1 договору ОСОБА_2 фактично передав, а ОСОБА_1 фактично прийняв в тимчасове безоплатне користування групу нежитлових приміщень № 1027, загальною площею 175,4 кв. м, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 1826448280000.
Пунктом 1.2 договору сторони встановили, що строк дії договору становить 1 календарний місяць та 5 днів з дати його укладання та діє до 30 липня 2019 року. Строк дії договору не може бути подовжений ані на яких умовах в рамках цього договору. 30 липня 2019 року є крайньою датою передачі позивачем приміщення з тимчасового безоплатного користування відповідачу.
Відповідно до пункту 1.19 договору за фактом передачі-приймання приміщення з тимчасового безоплатного користування сторони зобов`язуються підписати акт передачі-приймання з описом його фактичного стану.
Листом від 26 липня 2019 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про готовність повернення приміщення зі строкового безоплатного користування та запропонував провести зустріч 29 липня 2019 року за місцезнаходженням приміщення для передачі майна та підписання акту передачі-приймання приміщення.
29 липня 2019 року під час зустрічі сторін за місцезнаходженням приміщення відповідач відмовився від прийняття приміщення з безоплатного строкового користування та підписання акту передачі-приймання приміщення. В усній формі відповідач повідомив позивача про невідповідність розташування існуючих внутрішніх стін та не узгодженого переобладнання інженерно-технічних комунікацій, що проходять через групу приміщень № 1027.
Того ж дня, 29 липня 2019 року, позивачем отримано від відповідача лист-претензію від 26 липня 2019 року з вимогою усунути невідповідність розташування існуючих внутрішніх стін та переобладнання інженерно-технічних комунікацій, що проходять через приміщення у початковий стан.
30 липня 2019 року ОСОБА_1 отримав листа від ОСОБА_2 , відповідно до якого через не виконання позивачем умов договору, приміщення продовжує знаходитись у користуванні останнього до усунення недоліків спричинених недобросовісною експлуатацією. Також у вказаному листі відповідач підтвердив факт отримання ним двох примірників актів передачі-приймання приміщення згідно з договором, підписаних зі сторони позивача. Однак оскільки відповідач вважає, що позивачем порушено умови договору, то відповідач один примірник акту передачі-приймання повернув без свого підпису позивачу, а другий примірник залишив у себе.
Того ж дня у відповіді на лист-претензію позивач повідомив відповідача, що 29 липня 2019 року ним було запрошено ОСОБА_6 - сертифікованого інженера з інвентаризації нерухомого майна, котрим проведено обмір другої частини групи приміщень № 1027 та встановлено її площу в розмірі 38,4 кв. м, котра є більшою на користь відповідача з огляду на технічний паспорт на вказане приміщення. Щодо обставин, які склалися відносно мережі водовідведення, котра проходить через групу приміщень № 1024 та № 1027, то позивач повідомив відповідача, що ним було проведено переговори з керівництвом ТОВ «ЖЕП Щорса 32» та надано на погодження відповідну технічну документацію. Також позивачем було сплачено на користь ТОВ «ЖЕП Щорса 32» гарантійний платіж у розмірі 100 000 грн, котрий товариство може використати для врегулювання цього питання відповідно до чинного законодавства України. На підставі чого, 29 липня 2019 року ТОВ «ЖЕП Щорса 32» листом № 147 повідомило відповідача про відкликання своїх вимог щодо надання технічних умов у системі трубопроводів каналізації, що проходять через нежитлові приміщення № 1027. Тому обставини, що слугували підставою для винесення припису за вх. № 145 від 23 липня 2019 року позивачем було усунуто. З огляду на викладене позивач, у вказаному листі повторно просив прийняти з користування приміщення та підписати акти передачі-приймання згідно договору від 25 червня 2019 року та один примірник направити йому.
01 серпня 2019 року ОСОБА_1 отримано лист відповідача, відповідно до якого на підставі положень пункту 1.6 договору просив 06 серпня 2019 року надати доступ до приміщення відповідачу, на що позивач 02 серпня 2019 року повідомив про готовність задовольнити вимогу останнього 06 серпня 2019 року, а саме: шляхом передання ключа від вхідної групи приміщення. Також у вказаному листі позивач звернув увагу відповідача, що обґрунтованих зауважень щодо стану приміщення позивач так і не отримав.
06 серпня 2019 року о 15.30 год. позивач надав доступ відповідачу до приміщення та запропонував відповідачу отримати ключ від вхідної групи приміщення, однак останній відмовився від прийняття вказаного ключа. Вказана обставина підтверджується відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні.
Того ж дня, ОСОБА_2 листом від 06 серпня 2019 року № 06/08/19 повідомив позивача, що без усунення зауважень відповідача до стану приміщення, фактична його передача та підписання акту передачі-приймання приміщення з тимчасового користування неможлива.
07 серпня 2019 року позивач направив відповідачу листа, яким надав відповіді на вимоги відповідача викладені у його листах та втретє просив прийняти з користування приміщення і підписати акт передачі-приймання, а у випадку наявності зауважень у відповідача до стану приміщення пропонував зазначити про це в будь-який зручний спосіб для останнього.
15 серпня 2019 року на вимогу ОСОБА_2 ОСОБА_1 надав йому доступ до приміщення. Однак, відповідач в черговий раз відмовився приймати приміщення із користування від позивача, посилаючись на те, що приміщення знаходиться в неналежному (тотожному) стані у порівнянні з тим, з яким він передавав його позивачу.
Вказана обставина підтверджується також відеозаписом, оглянутим в судовому засіданні.
Відповідно до пункту 1.9 договору якщо на час дії договору ОСОБА_2 буде укладено договір з експлуатуючою організацією, то ОСОБА_1 зобов`язаний відшкодувати ОСОБА_2 всі експлуатаційні витрати.
15 червня 2019 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЖЕП «Щорса 32» укладено договір № 1027/Б про надання послуг з утримання будинку і прибудинкової території, з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.
Відповідно до пункту 1.4 договору підписання цього договору сторони підтвердили, що ОСОБА_2 передає, а ОСОБА_1 приймає групу нежилих приміщень № 1027, які вільні від будь-якого будівельного брухту, у межах, що відповідає технічній документації з існуючими вхідними групами та стінами.