Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 295/2933/15-ц
провадження № 61-2626св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2021 року у складі судді Кузнєцова Д. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
Історія справи
Короткий зміст вимог скарги
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. (далі - приватний виконавець).
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 63795332 з примусового виконання виконавчого листа № 295/2933/15-ц, виданого Богунським районним судом м. Житомира 26 серпня 2016 року, про звернення стягнення на іпотечне майно - квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 січня 2019 року замінено боржника у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК Форінт».
04 грудня 2020 року здійснено опис та арешт майна боржника - квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1
19 квітня 2021 року на адресу ТОВ «ФК «Форіант» надійшов висновок про вартість описаного заставного майна боржника та визначено початкову вартість реалізації майна боржника в розмірі 984 195,00 грн та погоджено оцінку майна боржника, заявлено клопотання приватному виконавцю Волковій Є. О. про невідкладне вжиття заходів з метою реалізації описаного та арештованого майна боржника через ДП «СЕТАМ».
26 квітня 2021 року на адресу стягувача надійшло повідомлення-пропозиція приватного виконавця за вих. №63795332/2525 від 20 квітня 2021 року, згідно якого приватний виконавець, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», статті 177 Сімейного кодексу України, пункту 28 VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, відмовила у задоволенні клопотання стягувача про передачу майна на реалізацію та повідомила про неможливість звернути стягнення на майно боржника, оскільки рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради №97 від 03 лютого 2021 відмовлено у наданні дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 враховуючи те, що за даною адресою зареєстровані діти: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які в подальшому будуть мати право користування житловою площею.
ТОВ «ФК «Форіант» вважає дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. незаконними та такими, що грубо порушують права та законні інтереси стягувача, оскільки висновок приватного виконавця щодо необхідності отримання згоди органів опіки та піклування при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки не ґрунтується на положеннях законодавства. Окрім того, квартира АДРЕСА_1 лише формально є об`єктом житлової нерухомості, а фактично в зазначеній квартирі знаходиться нежитлове приміщення, яке використовується як магазин непродовольчих товарів. Таким чином, фактично на сьогоднішній день квартира АДРЕСА_2 є об`єктом комерційного призначення, як житлове приміщення не використовується з 2005 року (початком реконструкції), а неповнолітні особи зареєстровані в квартирі вже після завершення реконструкції вказаного нерухомого майна. Власник квартири АДРЕСА_1 , зловживаючи своїми правами, після передачі квартири в іпотеки банку, з метою недопущення реалізації майна за рішенням суду зареєстрував в квартирі (предмет іпотеки), що використовується як об`єкт комерційної нерухомості (магазин), неповнолітніх дітей. Крім того, відповідно до пункту 4.1.4. Договору іпотеки від 08 липня 2009 року, укладеного між AT «Райффайзен Банк Аваль» (правонаступником якого є ТОВ «ФК «Форіант») та ОСОБА_1 , іпотекодавець зобов`язався не прописувати (не реєструвати) право проживання будь-яких третіх осіб без попередньої отриманої письмової згоди іпотекодержателя. Зареєстровані неповнолітні особи не є дітьми боржника ОСОБА_1 , а є його племінниками. Отже, приватним виконавцем неправомірно відмовлено ТОВ «ФК «Форіант» від вчинення виконавчих дій з реалізації описаної та арештованої 1/4 частини квартири.
Враховуючи зазначене, заявник просив:
визнати неправомірними дії приватного виконавця в рамках виконавчого провадження № 63795332 щодо відмови у проведенні необхідних заходів для примусової реалізації квартири АДРЕСА_1 ,
зобов`язати приватного виконавця в рамках виконавчого провадження № 63795332 провести усі необхідні заходи щодо примусової реалізації нерухомого майна - 1/4 частини квартири АДРЕСА_3 , зокрема, передати арештоване майно на реалізацію без попередньої згоди органів опіки та піклування.
Короткий зміст оскаржених судових рішень
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2021 року, яка залишена без змін постановою Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду. Судом установлено, що приватний виконавець виконавчого округу Волкова Є. О. звернулася до Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради з приводу надання дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , де зареєстровані діти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 98 від 03 лютого 2021 року приватному виконавцю відмовлено у наданні дозволу на реалізацію квартири АДРЕСА_1 , враховуючи те, що за даною адресою зареєстровані діти, які у подальшому будуть мати право користування житловою площею.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції та зазначив, що суд обгрунтовано виходив з того, що доводи стягувача про те, що вказане приміщення не використовується як житлове та ОСОБА_1 , в порушення умов іпотечного договору, зареєстрував у цьому приміщенні неповнолітніх дітей з метою ухилення від виконання рішення суду, не є підставою для задоволення скарги, оскільки ці обставини не впливають на встановлений порядок передачі майна на реалізацію й не позбавляють виконавця обов`язку враховувати висновок органу опіки та піклування щодо можливості передачі на примусову реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти.
Аргументи учасників справи
У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Форінт» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів та ухвалити нове рішення про задоволення скарги в повному обсязі.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди керувалися статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та пунктом 29 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, при цьому судами не врахували висновки Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування зазначених положень законодавства - в постанові від 15 травня 2019 року № 678/301/12 Велика Палата зазначила, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних вище правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 жовтня 2019 року за наслідками розгляду справи №754/15589/14-ц, розглядаючи питання надання дозволу органами опіки та піклування на реалізацію майна за рішенням суду: «звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки)».
Суд апеляційної інстанції не врахував добросовісність дій боржника у виконавчому провадженні. Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17 зроблено наступний висновок: «з конструкції частини третьої статті 12 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом».
Згідно укладеного договору іпотеки іпотекодавці, в тому числі боржник, зобов`язалися не реєструвати право проживання будь - яких третіх осіб без попередньої згоди письмової згоди іпотекодержателя (Банку). Таким чином, власники квартири АДРЕСА_3 , зловживаючи своїми правами, всупереч укладеному договору іпотеки, після передачі квартири в іпотеки банку, з метою недопущення реалізації майна за рішенням суду, не здійснили державної реєстрації зміни цільового призначення об`єкту нерухомості з житлової в комерційну та зареєстрували в квартирі (предмет іпотеки), що використовується як об`єкті комерційної нерухомості (магазині), неповнолітніх дітей. Такі дії іпотекодавців є зловживанням правом, є недобросовісними та направленими не на захист прав та інтересів дітей, а виключно на перешкоджання виконання рішення суду.
Суди не врахували, що рішення суду, яке проголошене іменем України, вже понад 5 років залишається невиконаним. Протиправні дії боржників (іпотекодавців), направлені на неможливість виконання рішення суду, призвели до того, що фактично стягувач, як кредитор, позбавлений можливості задовольнити свої вимоги та захистити порушене право.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 22 лютого 2022 року касаційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2021 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року залишено без руху. Встановлено для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвалою Верховного Суду від 12 травня 2022 року поновлено ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» строк на касаційне оскарження ухвали Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2021 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року; відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України -порушення норм процесуального права.
Ухвалою Верховного Суду від 13 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року в рахунок погашення заборгованості у сумі 637 521,11 грн за кредитним договором № Z012/110/684 від 12 жовтня 2007 року, у сумі 60 062,38 дол. США за кредитним договором № Z012/110/301 від 27 червня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на:
- квартиру АДРЕСА_1 , заг. площею 50,5 кв. м., яка належить ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Сєтаком В. Я. 27 жовтня 2006 року за р. № 16546, який зареєстрований в державному реєстрі правочинів 27 жовтня 2006 року за р. № 1674773 та в Комунальному підприємстві «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради 26 лютого 2007 року за р. № 8792, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.