1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


Перейти до правової позиції

Постанова

Іменем України

20 липня 2022 року

м. Київ

справа № 423/725/13

провадження № 61-15590св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАМБРО», ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_3 ,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 , подану представником ОСОБА_4 , на ухвалу Луганського апеляційного суду від 13 липня 2021 року в складі колегії суддів: Стахової Н. В., Кострицького В. В., Лозко Ю. П.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішень суду першої та апеляційної інстанцій

У травні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАМБРО» (далі - ТОВ «ТАМБРО»), ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Луганської області від 24 червня 2014 року, позов ТОВ «Тамбро», ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено постійний на оплатній основі земельний сервітут, площею 0,0362 га та 0,0143 га, на право в`їзду та виїзду по наявному шляху до комплексу виробничих будівель і споруд № НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , через земельну ділянку, площею 1.77 га, що належить ОСОБА_2 , згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.

Встановлено постійний на оплатній основі земельний сервітут, площею 0,0524 га та 0,0170 га, на право обслуговування огорож № № 1, 11, 12, 32, 34, 35, 37, 38, 39, що належать ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 та які встановлені на межі із земельними ділянками, площею 1,77 га та 0,5969 га, що належать ОСОБА_2 , згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.

Встановлено постійний на оплатній основі земельний сервітут, площею 0,0011 га, на право обслуговування ТОВ «Тамбро» та ОСОБА_1 підземного силового кабелю енергопостачання потужністю 6 кВт, прокладеного по земельній ділянці, площею 0,5969 га, яка належить ОСОБА_2 , згідно Плану топографо-геодезичній зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації», встановивши розмір оплати за користування земельним сервітутом у сумі 0,27 грн за один квадратний метр.

Короткий зміст вимогапеляційної скарги та рішень суду апеляційної інстанції

14 квітня 2021 року ОСОБА_3 як особа, яка не приймала участь у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою на рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вказаним рішенням порушуються його права та інтереси, оскільки 26 грудня 2019 року він набув право власності на земельну ділянку щодо якої рішенням Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року встановлений постійний земельний сервітут. Вказане рішення суду першої інстанції було відновлене ухвалою Попаснянського районного суду Луганської області від 05 січня 2020 року, тобто після набуття скаржником права власності на земельну ділянку щодо якої встановлений земельний сервітут.

Доказами необхідності встановлення земельних сервітутів та визначення їх вартості стала довідка Мирнодолинської селищної ради Попаснянського району про визначення вартості 1 кв. м земель промисловості згідно з розрахунком орендної плати та план топографо-геодезичної зйомки земельних ділянок для визначення меж земельних сервітутів, який був виготовлений КП «Попаснянське районне бюро технічної інвентаризації». Однак в оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування технічної можливості встановлення відповідних сервітутів, неможливості задоволення потреб позивачів в інший спосіб, відсутній розрахунок вартості сервітутів, не вказано кадастрові номери земельних ділянок щодо яких прийнято рішення, а визначена вартість сервітутів не містить обґрунтованого розміру та не має визначення періодичних платежів, що є порушенням прав власника земельної ділянки. Для встановлення земельного сервітуту необхідно спеціальні знання і висновки експерта. В судовому засіданні позивачі не заявляли клопотання про призначення відповідної експертизи та не надали суду належних і допустимих доказів на підтвердження порушення їх земельних прав.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 14 травня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_5 .

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 13 липня 2021 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Попаснянського районного суду Луганської області від 07 лютого 2014 року у справі за позовом ТОВ «ТАМБРО», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту.

Ухвала суду мотивована тим, що ОСОБА_3 набув право власності на земельну ділянку, розташовану за адресою: Луганська область, Попаснянський район, Мирнодолинська селищна рада, після ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції та його перегляду судом апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції не містить висновків про права, інтереси та обов`язки скаржника, відтак матеріальні і процесуальні права особи, не залученої до участі у справі, це рішення суду не порушує.Оскільки питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки ОСОБА_3 як особи, що подала апеляційну скаргу, оскаржуваними рішеннями суду не вирішувались, апеляційне провадження за цією скаргою на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України підлягає закриттю.

Аргументи учасників справи

У серпні 2021 року представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить ухвалу Луганського апеляційного суду від 13 липня 2021 року скасувати та справу передати на новий розгляд до апеляційного суду; розподілити судові витрати, в тому числі на надання правничої допомоги.

Касаційну скаргу мотивовано тим, що апеляційний суд не мав права розглядати справу, матеріали якої не відновлені. Актуальна судова практика зумовлює апеляційний перегляд необхідністю відновлення матеріалів втраченого провадження, в тому числі за ініціативою суду, однак відсутня судова практика, коли одночасно оскаржується і відновлене з матеріалами втраченого провадження судове рішення і ухвала про відновлення матеріалів втраченого провадження. В такій ситуації доцільним зупинити апеляційний розгляд до вирішення питання відновлення матеріалів втраченого провадження.

Отже, станом на 13 липня 2021 року провадження вважалося втраченим і процедура його відновлення у порядку, передбаченому статтею 498 ЦПК України, не завершилась.

Апеляційний суд виніс суперечливі рішення під час розгляду справи

№ 423/725/13, у першому випадку (розглядаючи скаргу на ухвалу про відновлення втраченого судового провадження) прийняв доводи скаржника та підтвердив своїм рішенням наявність порушення норм процесуального права, а у другому випадку - стверджуючи, що оскаржувані рішення скаржника не стосуються, а тому не можуть бути ним оскаржені. При цьому, правова оцінка доводів апеляційної скарги не могла бути здійснена взагалі, в тому числі в частині оцінки порушення прав скаржника оскаржуваним рішенням, оскільки саме рішення не було відновлено, дата його ухвалення не встановлена, як і його зміст в цілому.

Рух справи

Ухвалою Верховного Суду від 08 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.


................
Перейти до повного тексту