Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 295/2933/15-ц
провадження № 61-2628св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач), Русинчука М. М.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт»,
суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу Житомирської області Волкова Євгенія Олегівна,
заінтересована особа (боржник) - ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Форінт» на ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від
30 червня 2021 року у складі судді Кузнєцова Д. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Талько О. Б., Коломієць О. С., Шевчук А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог скарги
У травні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Форінт» (далі - ТОВ «ФК «Форінт») звернулося до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Житомирської області Волкової Є. О. (далі - приватний виконавець), заінтересована особа - ОСОБА_1 .
Скарга мотивована тим, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження № 63795600 з примусового виконання виконавчого листа № 295/2933/15-ц, виданого Богунським районним судом м. Житомира
26 серпня 2016 року, про звернення стягнення на іпотечне майно - квартиру
АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 січня 2019 року замінено боржника у вказаному виконавчому провадженні з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ТОВ «ФК Форінт».
Постановою приватного виконавця від 04 грудня 2020 року здійснено опис та арешт майна боржника - 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1
19 квітня 2021 року на адресу стягувача надійшов висновок про вартість описаного та арештованого майна. Цього ж дня ТОВ »ФК «Форінт» погоджено оцінку майна боржника та заявлено клопотання про невідкладне вжиття приватним виконавцем заходів з метою реалізації описаного та арештованого майна боржника через ДП «Сетам».
26 квітня 2021 року на адресу стягувача надійшло повідомлення приватного виконавця про відмову у передачі майна на реалізацію та неможливість звернення стягнення на майно боржника з тих підстав, що у вказаній квартирі зареєстровані та проживають неповнолітні діти: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які не є дітьми боржника, а доводяться йому племінниками. Їхні батьки зареєстровані за іншою адресою. Проте рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 03 лютого 2021 року № 97 відмовлено у наданні дозволу приватному виконавцю Волковій Є. О. на реалізацію 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 .
Заявник стверджує, що звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається.
Також звертає увагу на ту обставину, що зазначене нерухоме майно лише формально є об`єктом житлової нерухомості, а фактично вказана квартира використовується як магазин непродовольчих товарів. Наявна в матеріалах справи відповідь голови ОСББ «Кольоровий Світ» містить інформацію про те, що квартири АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 фактично є одним реконструйованим приміщенням з окремим входом. За вказаною адресою малолітні діти не проживають, приміщення для проживання людей не використовується. Обставина, що зазначене нерухоме майно не є житловим приміщенням, також підтверджується звітом про оцінку цього майна.
Заявник вважає, що реєстрація неповнолітніх дітей за вказаною адресою є способом ухилення боржника від виконання рішення суду. Такі дії слід розцінювати як зловживання боржником своїми правами та неналежне виконання зобов`язань за іпотечним договором.
Вказані обставини залишились поза увагою приватного виконавця, яка без достатніх правових підстав відмовила у передачі спірного майна на реалізацію.
Враховуючи зазначене, заявник просив:
визнати неправомірними дії приватного виконавця щодо відмови у проведенні необхідних заходів для примусової реалізації 1\4 частини квартири АДРЕСА_1 ,
зобов`язати приватного виконавця здійснити усі необхідні дії з метою примусової реалізації зазначеного нерухомого майна, зокрема, передати арештоване майно на реалізацію без попередньої згоди органів опіки та піклування.
Короткий зміст судових рішень
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 30 червня 2021 року, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного суду від
21 грудня 2021 року, у задоволенні скарги відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що враховуючи вимоги Закону України «Про виконавче провадження», Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», а також положення Інструкції з організації примусового виконання рішень і Порядку реалізації арештованого майна, державний виконавець або приватний виконавець зобов`язаний у разі передачі на реалізацію нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, отримати попередню згоду органу опіки та піклування або відповідне рішення суду. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25 листопада 2019 року у справі
№ 718/482/15-ц (провадження № 61-16089св19) та від 23 січня 2018 року в справі № 453/1540/15-ц (провадження № 61-1513св17).
Судом установлено, що приватний виконавець звернулася до Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради з приводу надання дозволу на реалізацію 1/4 частини квартири
АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , де зареєстровані діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Однак рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 97 від 03 лютого 2021 року приватному виконавцю відмовлено у наданні дозволу на реалізацію 1/4 частини квартири
АДРЕСА_1 , враховуючи те, що за даною адресою зареєстровані діти, які у подальшому будуть мати право користування житловою площею.
Згідно повідомлення-пропозиції за вих. №63795600/2526 від 20 квітня 2021 року приватний виконавець повідомила про неможливість звернення стягнення на майно боржника, керуючись рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради № 97 від 03 лютого 2021 року про відмову у наданні дозволу на реалізацію 1/4 частини квартири
АДРЕСА_1 .
Вказане свідчить, що приватний виконавець діяв відповідно до положень чинного законодавства, а причини та умови, які ускладнюють виконання рішення, не пов`язані з діями приватного виконавця.
Доводи ТОВ «ФК «Форінт» щодо того, що боржник ОСОБА_1 в порушення вимог діючого законодавства України та умов іпотечного договору, зареєстрував в іпотечній квартирі неповнолітніх дітей вже після укладення іпотечного договору з метою ухилення від виконання рішення суду не заслуговують на увагу, оскільки даний факт не впливає на встановлений порядок передачі на реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають (або матимуть у подальшому) неповнолітні діти.
Окрім того, стягувач не позбавлений права захистити порушення своїх прав, спричинене порушення умов іпотечного договору, у спосіб, встановлений іншими нормами законодавства України.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, оскільки приватний виконавець діяла у відповідності до вимог законодавства. Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що доводи стягувача про те, що вказане приміщення не використовується як житлове та ОСОБА_1 , в порушення умов іпотечного договору, зареєстрував у цьому приміщенні неповнолітніх дітей з метою ухилення від виконання рішення суду, не є підставою для задоволення скарги, оскільки ці обставини не впливають на встановлений порядок передачі майна на реалізацію й не позбавляють виконавця обов`язку враховувати висновок органу опіки та піклування щодо можливості передачі на примусову реалізацію нерухомого майна, право користування яким мають неповнолітні діти. При цьому, суд правильно звернув увагу на можливість захисту прав стягувача у інший спосіб, передбачений законом.
Аргументи учасників справи
У лютому 2022 року ТОВ «ФК «Форінт» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове рішення про задоволення скарги.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що суди керувалися статтями 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» та пунктом 29 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень, при цьому судами не враховано роз`яснення Великої Палати Верховного Суду щодо правильного застосування зазначених положень законодавства. Велика Палата Верховного Суду за наслідками розгляду справи №678/301/12 в постанові від
15 травня 2019 року зазначила, що судом апеляційної інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність порушення статей 17, 18 Закону України «Про охорону дитинства», статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей» внаслідок проведення прилюдних торгів та продажу предмета іпотеки, оскільки за змістом вказаних правових норм дозвіл органу опіки та піклування на відчуження житлового приміщення, право користування яким мають неповнолітні, необхідний на момент укладення договору іпотеки.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 02 жовтня 2019 року за наслідками розгляду справи №754/15589/14-ц, розглядаючи питання надання дозволу органами опіки та піклування на реалізацію майна за рішенням суду, оскільки звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки.
Судом апеляційної інстанції не враховано добросовісність дій боржника у виконавчому провадженні. Верховним Судом у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 07 грудня 2018 року у справі
№ 910/7547/17 зроблено висновок, що з конструкції частини третьої статті 12 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Згідно укладеного договору іпотеки іпотекодавці, в тому числі боржник, зобов`язалися не реєструвати право проживання будь - яких третіх осіб без попередньої згоди письмової згоди іпотекодержателя (Банку). Таким чином, власники квартири АДРЕСА_1 , зловживаючи своїми правами, всупереч укладеному договору іпотеки, після передачі квартири в іпотеки банку, з метою недопущення реалізації майна за рішенням суду, не здійснили державної реєстрації зміни цільового призначення об`єкту нерухомості з житлової в комерційну та зареєстрували в квартирі (предмет іпотеки), що використовується як об`єкті комерційної нерухомості (магазині), неповнолітніх дітей. Такі дії іпотекодавців є зловживанням правом, є недобросовісними та направленими не на захист прав та інтересів дітей, а виключно на перешкоджання виконання рішення суду. Судами не було враховано, що рішення суду проголошене іменем України вже понад 5 років залишається невиконаним. Протиправні дії боржників (іпотекодавців), направлені на неможливість виконання рішення суду, призвели до того, що фактично стягувач, як кредитор, позбавлений можливості задовольнити свої вимоги та захистити порушене право.
В аналогічній справі 26 січня 2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в аналогічній справі № 295/2933/15-ц (провадження № 61-16109св21) касаційну скаргу ТОВ «ФК «Форінт» задовольнив частково, постанову Житомирського апеляційного суду від 15 вересня 2021 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи межі та підстави касаційного перегляду
Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі.
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначено, що наведені у касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені абзацом 2 частини другої статті 389 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 27 червня 2022 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що рішенням Богунського районного суду м. Житомира від
15 жовтня 2015 року в рахунок погашення заборгованості у сумі 637 521,11 грн за кредитним договором № Z012/110/684 від 12 жовтня 2007 року, у сумі 60 062,38 дол. США за кредитним договором № Z012/110/301 від 27 червня
2008 року звернено стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 65,1 кв. м, яка належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на підставі свідоцтва на право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду 07 березня 2003 року за № 43671, яке зареєстровано в Житомирському обласному державному комунальному підприємстві по технічній інвентаризації 26 травня 2004 року за № 1223138, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах зі встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 16 березня 2016 року рішення Богунського районного суду м. Житомира від 15 жовтня 2015 року змінено та викладено перші речення другого та третього абзаців у наступній редакції: «У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 12.10.2007 року №Z012/110/684 у сумі 637521,11 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 382882,98 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 241525,18 грн.; заборгованості за пенею, нарахованою на тіло кредиту, у сумі 6768,51 грн.; заборгованості за пенею, нарахованою на проценти за користуванням кредиту, у сумі 6344,44 грн. та погашення заборгованості за кредитним договором від 27.06.2008 року №Z012/110/301 у сумі 58401,78 дол. США і 26831,64 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у сумі 33589,08 дол. США; заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 24812,70 дол. США; заборгованості за пенею, нарахованою на тіло кредиту, у сумі 16220,01 грн.; заборгованості за пенею, нарахованою на проценти за користування кредитом, у сумі 10611,63 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки.».
З метою примусового виконання вказаного судового рішення 26 серпня
2016 року Богунським районним судом м. Житомира видано виконавчий лист, який скеровано до приватного виконавця Волкової Є. О.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 17 січня 2019 року замінено сторону (стягувача) у виконавчому провадженні з виконання виконавчих листів № 295/2933/15-ц від 26 серпня 2016 року, виданих Богунським районним судом м. Житомира, за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника - ТОВ «ФК «Форінт».