ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 824/774/18-а
адміністративне провадження № К/9901/8719/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Держпраці у Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року (суддя Боднарюк О.В.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року (колегія суддів: Ватаманюк Р.В., Сторчак В.Ю., Мельник-Томенко Ж. М.) у справі № 824/774/18-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування постанов,
УСТАНОВИВ:
В серпні 2018 року позивач звернувся із адміністративним позовом до суду, в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г. М. №ЧВ-399/18/423/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/191 від 02.08.2018 про накладення штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 111690,00 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. №ЧВ-399/18/423/АВ/П/1ПТ/МГ-2ФС/192 від 02.08.2018 про накладення штрафу на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 37230,00 грн.
- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. №ЧВ-399/18/423/АВ/П/1ПТ/ІП-3ФС/193 від 02.08.2018 про накладення штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 3723,00 грн.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.10.2018, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2019, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. №ЧВ-399/18/423/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/191 від 02.08.2018 про накладення штрафу на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 111690,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. №ЧВ-399/18/423/АВ/П/1ПТ/ІП-3ФС/193 від 02.08.2018 про накладення штрафу на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 3723,00 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь ОСОБА_1 судові витрати - судовий збір в сумі - 1 722,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовими рішеннями відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що судами при прийнятті постанови не у повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки не відповідають обставинам справи. Вказує, що при проведенні інспекційного відвідування встановлено, що позивачем допущено ОСОБА_2 до роботи без укладення трудового договору, у зв`язку з чим на нього покладено відповідальність за абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у вигляді штрафу у розмірі 111690,00 гривень.
Крім того звертає увагу, що судами не надано оцінки, що постановою Вижницького районного суду від 09.08.2018 у справі № 713/1295/18 ФОП ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 41 ч. 1 КУпАП, а саме відсутність обліку використання робочого часу найманих працівників, відповідальність за яке передбачена абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України у розмірі 3723,00 грн., тому постанова №ЧВ-399/18/423/АВ/П/1ПТ/ІП-3ФС/193 від 02.08.2018 про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн. є правомірною та скасуванню не підлягає.
Ухвалою Верховного Суду від 13.05.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У відзиві на касаційну скаргу позивач проти задоволення касаційної скарги заперечує, просить залишити судові рішення без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 17.01.2002 зареєстрований Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області, як фізична-особа-підприємець, номер запису про включення відомостей про фізичну особу-підприємця до ЄДР 20270170000001484 (свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серія НОМЕР_1 від 17.01.2002).
Згідно копії свідоцтва платника єдиного податку серія НОМЕР_2 , виданого ДПІ у Вижницькому районі, обраними видами діяльності позивача є:
16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.
16.29 Виробництво інших виробів з деревини.
46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту.
49.41 Діяльність автомобільного вантажного транспорту.
23.61 Виготовлення виробів із бетону для будівництва.
На підставі направлення №04-172, у період з 12.07.2018 по 13.07.2018 головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області проведено інспекційне відвідування позивача, ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого 13.07.2018 складено акт інспекційного відвідування №ЧВ-399/18/423/АВ.
Згідно вказаного акту, в ході інспекційного відвідування головним інспектором Митрофан П.Т. виявлено порушення законодавства про працю, а саме констатовано наступне:
- порушення пп.6 ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України "Укладення трудового договору". 12.06.2018 року в смт. Берегомет, вул. Центральна головним спеціалістом ВДК Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області було складено протокол про адміністративне правопорушення II №000604 на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання с.Чорногузи Вижницького району Чернівецької області.
В протоколі про адміністративне правопорушення значиться, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення по АДРЕСА_1 12.06.2018 о 13 год. 12 хв., а саме: здійснював господарську діяльність з перевезення вантажу на транспортному засобі ДАФ НОМЕР_3 без державної реєстрації як суб`єкт господарювання, та офіційно не працевлаштований. На момент складення протоколу гр. ОСОБА_2 пояснив, що не є приватним підприємцем, приватним підприємцем є його батько ОСОБА_1 .
ПП ОСОБА_1 здійснює господарську діяльність по вантажних перевезеннях на транспортному засобі ДАФ, який належить ОСОБА_2 , згідно укладеного з ним договору позички транспортного засобу від 02.01.2018.
На день інспекційного відвідування 12.07.2018 ФОП ОСОБА_1 пояснив, що 12.06.2018 надавав послуги по перевезенню вантажу згідно договору з ТОВ "ФОРЕСТ ДРАЙ" та зазначив, що поїхав з сином ОСОБА_2 перегнати автомобіль на розванатаження з с. Черешеньки до с. Комарівці, оскільки водій ОСОБА_3 на той момент був у м. Чернівці (за викликом трансбезпеки). ПП ОСОБА_1 та його син ОСОБА_2 в своїх поясненнях зазначили, що по дорозі в с. Черешеньку за сімейними обставинами ПП ОСОБА_1 необхідно було повернутися додому. ОСОБА_2 в поясненні зазначив, що на прохання батька ( ОСОБА_1 ) сів за кермо, щоб доставити вантаж до с. Комарівці, по дорозі його зупинила служба Укртрансбезпеки. Прибувши до пункту призначення, залишив автомобіль на розвантаження та поїхав маршрутним таксі на навчання до м. Чернівці.
В ході інспекційного відвідування також встановлено, що послуги по перевезенню вантажу надавались ТОВ "ФОРЕСТ ДРАЙ" згідно договору про надання послуг від 17.04.2018, укладеного між ПП ОСОБА_1 та ТОВ "ФОРЕСТ ДРАЙ". За товаро-транспортною накладною (без відображення дати виписки) замовника та вантажовідправника ТОВ "ФОРЕСТ ДРАЙ" водієм є ОСОБА_2 , вантаж для перевезення масою 15 тонн (пиломатеріал обрізний хвойної породи) отримав водій ОСОБА_2 .
При цьому, відповідачем викладено висновок про те, що працівник ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) був допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.
Станом на день інспекційного відвідування трудовий договір з ОСОБА_2 не укладений та не повідомлено про прийняття ОСОБА_2 на роботу до територіальних органів Державної фіскальної служби за встановленою формою до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, що є порушенням Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення ДФС та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413.
Також у підприємця не вівся у встановленому порядку облік виконуваної працівниками роботи та бухгалтерський облік витрат на оплату праці, а саме: не велася типова форма П-5 "Табель обліку використання робочого часу", яка застосовується для обліку використання робочого часу всіх категорій працюючих, для контролю за дотриманням встановленого режиму робочого часу, для отримання даних про відпрацьований час, розрахунку заробітної плати, тощо; відсутні бухгалтерські документи щодо виплати заробітної плати за відпрацьований працівниками період, що є порушенням ч.2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці".
Встановлено порушення ч.1 ст.83 КЗпП України, оскільки за бухгалтерськими розрахунками по нарахуванню заробітної плати встановлено, що при звільненні з роботи з 09.10.2017 ОСОБА_4 згідно наказу №3 від 09.10.2017 не нараховано та не виплачено компенсацію за невикористану відпустку за відпрацьований ним період з 20.02.2017 по 09.10.2017.
13.07.2018 головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області видано припис №ЧВ-399/18/423/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути виявлені під час перевірки порушення до 20.07.2018, про що повідомити Управління.
16.07.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення №ЧВ-399/18/423/АВ/П/2ПТ про порушення позивачем пп.6 ч.1 та ч.3 ст.24 КЗпП України, відповідальність за які передбачено ч. 3 ст. 41 КУпАП.
16.07.2018 складено протокол про адміністративне правопорушення №ЧВ-399/18/423/АВ/П/1ПТ про порушення позивачем ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці", відповідальність за які передбачено ч.1 ст.41 КУпАП.
На виконання припису, та у вказані у ньому строки позивачем надано до Управління Держпраці у Чернівецькій області наступні документи:
1. довідку Чернівецького національного Університету імені Юрія Федьковича №817 від 11.10.2017 про те, що його син ОСОБА_2 навчається на 5 курсі денної форми навчання вказаного навчального закладу, термін закінчення навчального закладу - 31.12.2018. Повідомлено, що він не є найманим працівником у ФОП ОСОБА_1 , і трудовий договір з ним не укладався.
2. наказ №2 від 16.07.2018 "Про прийняття на роботу працівників", яким ОСОБА_4 прийнято на роботу на робоче місце машиніста крана автомобільного з 16.07.2018 з оплатою праці не нижче встановленого розміру мінімальної заробітної плати.
3. повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття на роботу ОСОБА_4 за встановленою постановою КМУ від 17.06.2015 №413 формою.
4. наказ №3 від 16.07.2018 "Про нарахування відпускних при звільненні з роботи", яким нараховано компенсацію за невикористану відпустку ОСОБА_4 за відпрацьований період машиністом автомобільного крана з 20.02.2017 по 09.10.2017.
5. розрахунок відпускних при звільненні з роботи ОСОБА_4 та відомість на виплату йому грошей №2 від 16.07.2018.
6. табель обліку використання робочого часу за червень 2018 року.
7. відомість №6 від 15.07.2018, про виплату коштів працюючим у позивача найманим працівникам.
02.08.2018 за результатами інспекційного відвідування уповноваженими посадовими особами Управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанови про накладення штрафу:
- №ЧВ-399/18/423/АВ/П/2ПТ/ТД-1ФС/191 відносно ФОП ОСОБА_1 у розмірі 111690,00 грн. на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (за порушення пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.
- №ЧВ-399/18/423/АВ/П/ ШТ/МГ-2ФС/192 відносно ФОП ОСОБА_1 у розмірі 37230,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (за порушення ч. 1ст.83 КЗпП України).
- №ЧВ-399/18/423/АВ/П/ШТ/ІП-ЗФС/193 відносно фізичної особи-підприємця ФОП у розмірі 3723,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України (за порушення ч. 2 ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та порушення Постанови КМУ від 17.06.2015 №413).
Вважаючи постанову протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що за відсутності і недоведеності факту трудових відносин, а також укладення трудового договору між позивачем та його сином ОСОБА_2 , в діях позивача відсутня подія вказаного у постановах порушень. Суди послались на постанову Вижницького районного суду від 26.06.2018, якою адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_2 по ст. 164. ч. 1 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96).
Згідно із пунктом 1 Положення №96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.