ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 810/4010/18
адміністративне провадження № К/9901/10008/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року (колегія суддів: Парінов А.Б., Беспалов О.О., Губська О.А.) у справі № 810/4010/18 за позовом ОСОБА_1 до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.05.2018 № 238-24-VІІ про відмову у наданні земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 ;
- зобов`язати повторно розглянути клопотання від 10.05.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні протягом одного місяця з моменту набрання даним рішенням суду законної сили.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області від 30.05.2018 № 238-24-VІІ про відмову у наданні земельної ділянки громадянці ОСОБА_1 .
Зобов`язано Новосілківську сільську раду Вишгородського району Київської області повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 10.05.2018, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06.03.2019 рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2018 скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у травні 2018 року позивач звернулась до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з клопотанням про надання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 0,2305 га, що розташована в межах с. Новосілки Вишгородського району Київської області із земель комунальної власності Новосілківської територіальної громади, однак рішенням відповідача їй було відмовлено у зв`язку з невідповідністю місця розташування та цільового призначення, оскільки вид використання бажаної земельної ділянки - ведення підсобного сільського господарства, тоді як позивач просила для ведення особистого селянського господарства. Водночас посилається на чинні норми Земельного кодексу України, які не передбачають право на безоплатну приватизацію земель для підсобного сільського господарства, а лише для ведення особистого селянського господарства. Крім того вказує, що на бажаній земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна позивача, а тому відмова у наданні земельної ділянки порушує принцип нерозривності нерухомого майна та ділянки, на якій воно знаходиться. Вказує на порушення судом норм процесуального права щодо неповідомлення судом апеляційної інстанції про судове засідання, яке відбулось 06.03.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2019 відкрито касаційне провадження.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач проти її задоволення заперечував, просив залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, ОСОБА_1 01.02.2018 є власницею об`єкта нерухомого майна «Вагова», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 -є, реєстраційний номер 1469811032218, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
Господарська споруда позивача розташована на відведеній та зареєстрованій в Державному земельному кадастрі земельній ділянці, яка має такі характеристики:
кадастровий номер - 3221886401:36:113:0156;
цільове призначення - 01.04 для ведення підсобного сільського господарства;
категорія земель - землі сільськогосподарського призначення;
вид використання земельної ділянки - для ведення підсобного сільського господарства;
форма власності - комунальна власність;
площа земельної ділянки - 0,2305 га.
10 травня 2018 року позивач звернулась до Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з клопотанням про надання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства площею 0,2305 га (кадастровий номер 3221886401:36:113:0156), що розташована в межах с. Новосілки Вишгородського району Київської області із земель комунальної власності Новосілківської територіальної громади, додавши копії документів, що підтверджують право власності на об`єкт нерухомого майна, копію витягу з Державного земельного кадастру, який підтверджує розмір і цільове призначення земельної ділянки та графічні матеріали.
Рішенням № 283-24-VІІ від 30.05.2018 ОСОБА_1 відмовлено у наданні земельної ділянки площею 0,2305 га для ведення особистого селянського господарства.
Листом від 06.06.2018 № 132/02-31 відповідач повідомив, що вимогами ч. 5 ст. 20 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених ст.ст. 31, 33-37 цього Кодексу, таким чином, земельна ділянка, призначена для ведення підсобного сільського господарства не може використовуватись за іншими видами використання, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва тощо.
Зазначив, що безоплатна приватизація громадянами земель для ведення підсобного сільського господарства законодавством не передбачена, Новосілківська сільська рада вимушена відмовити у задоволенні поданого клопотання внаслідок невідповідності місця розташування та цільового призначення об`єкта вимогам законодавства.
Не погоджуючись із цим рішенням, позивач звернулась до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що нормами ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень ст. 118 ЗК України.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов висновку, що поняття «підсобне сільське господарство» та «особисте селянське господарство» за змістом є тотожними. Відтак у позивача були підстави для отримання у власність земельної ділянки в межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2305 га., а відповідач безпідставно відмовив у реалізації її законного права.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що перелік підстав для відмови в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Водночас вид використання земельної ділянки, яку бажає отримати позивач, є "для особистого підсобного господарства", що не є тотожним до виду використання "для особистого селянського господарства" та не дозволяє отримати її у власність.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
Стаття 118 ЗК України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.
Частиною шостою статті 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.