1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2022 року

м. Київ

справа № 160/10928/21

адміністративне провадження № К/9901/33963/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача: Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Шарапи В.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетраграмматон 7», Товариства з обмеженою відповідальністю «Сілл», Товариства з обмеженою відповідальністю «Алесан» до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальне підприємство «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та Комунальне підприємство «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Виконавчого комітету Дніпровської міської ради на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року (суддя - Луніна О.С.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Олефіренко Н.А., судді - Білак С.В., Шальєва В.А.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

1. 05 липня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетраграмматон 7» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департамент торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02 липня 2021 року № 692 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. В`ячеслава Липинського та демонтаж рекламних засобів» з моменту його прийняття.

06 липня 2021 року позивачами до суду подано заяву про забезпечення адміністративного позову, в якій заявники просили суд:

- зупинити дію рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 02 липня 2021 року № 692 «Про затвердження схеми розташування окремо розташованих рекламних засобів по вул. В`ячеслава Липинського та демонтаж рекламних засобів» до набрання рішення суду у цій справі законної сили;

- заборонити до набрання рішенням суду законної сили Виконавчому комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламних засобів (рекламних конструкцій) ТОВ «Тетраграмматон 7», розташованих за наступними адресами: просп. Дмитра Яворницького, вул. В`ячеслава Липинського (дозвіл № 2612/168); вул. В`ячеслава Липинського, в районі буд. 6 (дозвіл № 2612/241);

- заборонити до набрання рішення суду законної сили Виконавчому комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «Сілл», розташованого за адресою: вул. Ширшова (вул. В`ячеслава Липинського) вул. Центральна (дозвіл № 2470/193);

- заборонити до набрання рішення суду законної сили Виконавчому комітету Дніпровської міської ради, Департаменту торгівлі та реклами Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Управління контролю за благоустроєм міста» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Дніпровські активи» Дніпровської міської ради, Комунальному підприємству «Благоустрій міста» Дніпровської міської ради та/або будь-якому іншому структурному підрозділу Дніпровської міської ради та/або комунальним підприємствам чи закладам, що належать до сфери управління Дніпровської міської ради вчиняти будь-які дії спрямовані на демонтаж рекламного засобу (рекламної конструкції) ТОВ «Алесан», розташованого за адресою: вул. Ширшова (вул. В`ячеслава Липинського) просп. Карла Маркса (просп. Дмитра Яворницького) (дозвіл № 1675/7).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року, заяви ТОВ «Тетраграмматон 7», ТОВ «Сілл» та ТОВ «Алесан» про забезпечення позову задоволено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

3. Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2021 року. Ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову ТОВ «Алесан», ТОВ «Тетраграмматон 7», ТОВ «Сілл» в повному обсязі.

4. Ухвалою Верховного Суду від 15 листопада 2021 року відкрито касаційне провадження у справі.

5. Ухвалою Верховного Суду від 01 серпня 2022 року призначено касаційний розгляд справи в порядку письмового провадження у відповідності до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Стислий виклад обставин у справі, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

6. Приймаючи рішення про вжиття заходів забезпечення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що реалізація оскарженого рішення до вирішення справи по суті може призвести до примусового демонтажу спірних об`єктів (споруд). Внаслідок демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили судовим рішенням в цій адміністративній справі можуть виникнути несприятливі наслідки для позивача у вигляді понесених витрат з демонтажу рекламних засобів, виготовлення нових та оплата послуг з їх монтажу. В такому випадку невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти дії по демонтажу рекламних засобів до набрання законної сили рішення суду по даній справі може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, яким, в разі задоволення позову, може бути скасовано рішення відповідача.

Доводи учасників справи

7. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права. Вважає, що твердження товариств про значні фінансові витрати не можна розцінювати як доводи, оскільки вони не підтверджені належними доказами. Аргументи позивачів про можливість втрати використання місць розміщення їх рекламних засобів у майбутньому, позаяк дозволи на вказані місця розміщення рекламних засобів можуть бути надані іншим особам, є припущеннями, які також не підтверджені належними доказами.

8. Скаржник зазначає, що судом не проаналізовано зауваження товариств у світлі норм чинного законодавства, що регулюють застосування заходів забезпечення позову, не досліджено обставину щодо значимих витрат позивачів на відновлення їх прав, не надано оцінку складності вчинення дії з поновленням прав позивачів у разі прийняття судом рішення на їх користь. Зазначає, що відповідно до пункту 1.4.6 Положення про порядок демонтажу та зберігання рекламних засобів у місті Дніпрі, затвердженого рішенням виконавчого комітету міської ради від 31 серпня 2011 року № 1148, демонтовані рекламні засоби зберігаються у спеціально відведених для цього місяцях (сховищах, складах тощо) комунального підприємства, що здійснило демонтаж, та розповсюджувач зовнішньої реклами має право на повернення демонтованого рекламного засобу після надання відповідних документів.

9. Таким чином, скаржник зазначає, що демонтаж рекламних засобів не є розпорядженням майном, однак є правом органу місцевого самоврядування, здійснюється з підстав передбачених законодавством про рекламу та жодним чином не несе загрозу самому майну. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 липня 2019 року у справі № 580/332/19, від 17 жовтня 2019 року у справі № 640/7285/19 та від 18 лютого 2021 року у справі № 640/3755/20.

10. З огляду на викладене, скаржник вважає, що зазначені позивачами у заявах доводи не давали судам підстави для вжиття заходів забезпечення позову, що передбачені статтею 151 КАС України. Забезпечення позову шляхом зупинення дії судового рішення є фактично вирішенням справи по суті заявлених позовних вимог.

11. В межах установленого Судом строку відзиву на касаційну скаргу від інших учасників справи не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Оцінка Верховного Суду.

Релевантні джерела права й акти їх застосування

12. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

13. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

14. Відповідно до статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

15. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

16. Однак, зазначеним вимогам процесуального закону оскаржувані судові рішення не відповідають, а викладені у касаційній скарзі вимоги є обґрунтованими, з огляду на таке.

17. Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

18. Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити доцільність їх вжиття в контексті захисту прав та інтересів учасників справи та реалізації судового рішення.


................
Перейти до повного тексту