ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №200/10159/18-а
адміністративне провадження № К/9901/47466/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шарапи В.М.,
суддів: Стародуба О.П. Кравчука В. М.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №200/10159/18-а за позовом ОСОБА_1 до Слов`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про зобов`язання вчинити дії щодо виплати пенсії,-
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 про заміну боржника та зміну способу та порядку виконання рішення у справі 200/10159/18-а.
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач через свого представника оскаржив його в апеляційному порядку.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 15.11.2021 відмовлено у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та надано строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії зазначеної ухвали.
Надалі ухвалою від 06.12.2021 Перший апеляційний адміністративний суд повернув позивачеві його апеляційну скаргу зважаючи на те, що у встановлений строк особа, яка подала апеляційну скаргу, не усунула недоліки апеляційної скарги, а саме: не надіслала до апеляційного суду оригіналу документа про сплату судового збору.
Вирішенню питання щодо повернення апеляційної скарги передувало вирішення судом заяви про усунення недоліків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, вказана заява була обґрунтована тим, що відповідно до пункту 3 частини 2 статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон України № 3674-VI) судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення на всіх стадіях судового розгляду такої заяви.
Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що ухвалою суду апеляційну скаргу залишено без руху і недоліки апеляційної скарги скаржником не усунуто, а саме: не сплачено судовий збір.
Не погодившись з такою ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06.12.2021 та передати справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до допущення судом апеляційної інстанції порушень норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, скаржник вважає, що Законом України № 3674-VI не передбачено ставки судового збору за подання заяви про зміну способу, порядку і строку виконання судового рішення. Подання даної заяви в суді першої інстанції не передбачає сплати судового збору, а, отже, відсутні підстави для стягнення судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу, якою вирішено питання зміни способу виконання судового збору.
Відповідачем, до закінчення встановленого судом строку відзиву на касаційну скаргу подано не було, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає її розгляду по суті.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:
Приписами частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи із меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Суд виходить із такого.