ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2022 року
м. Київ
справа №1340/3915/18
адміністративне провадження № К/9901/16386/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.
суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2018 року (суддя Карп`як О.О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2019 року (колегія суддів: Сапіга В.П., Довга О.І., Бруновська Н.В.) у справі № 1340/3915/18 за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_2, про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулися в суд з позовом до Міністерства оборони України за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ІНФОРМАЦІЯ_2, в якому просять суд:
- визнати протиправним та скасувати п. 6 рішення від 19.01.2018 року №7 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Міністром оборони України 22 січня 2018 року, в частині призначення матері та батькові загиблого при захисті Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_3, одноразової грошової допомоги у розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму;
- зобов`язати Міністерство оборони України провести донарахування та здійснити доплату одноразової грошової допомоги у розмірі 304500 (триста чотири тисячі п`ятсот) грн., ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у рівних долях кожному;
- стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_2 та ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 100000 (сто тисяч) грн., у рівних долях кожному на відшкодування завданої моральної шкоди.
Ухвалою суду від 29 листопада 2018 року адміністративний позов позивачів в частині позовних вимог щодо стягнення з Міністерства оборони України грошових коштів в сумі 100000 грн на відшкодування завданої моральної шкоди залишено без розгляду.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13.05.2019, позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано п.6 рішення від 19.01.2018 №7 засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Міністерством оборони України 22.01.2018 в частині призначення матері та батькові загиблого при захисті Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_3, одноразової грошової допомоги в розмірі 500- кратного прожиткового мінімуму.
Зобов`язано Міністерство оборони України виплатити одноразову грошову допомогу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 як матері та батьку загиблого при захисті Батьківщини, військовослужбовця ОСОБА_3, в розмірі 750-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 01 січня календарного року в рівних долях кожному з врахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з судовими рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.
У своїй касаційній скарзі відповідач зазначає, що суди невірно застосували норми статті 16-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Наголошує, що сума грошової допомоги була правильно розрахована у розмірі 500 - кратного прожиткового мінімуму як це було передбачено законодавством, чинним на момент смерті особи (01.09.2014 відповідно до свідоцтва про смерть).
Ухвалою Верховного Суду від 26.06.2019 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 28.02.1986.
На підставі Указу Президента України від 06.05.2014 № 454/2014 "Про часткову мобілізацію" син позивачів, ОСОБА_3, 20 травня 2014 року призваний на військову службу у в/ч НОМЕР_3, АДРЕСА_1 (п/п НОМЕР_4).
01.09.2014 ОСОБА_3, перебуваючи у складі військової частини - польова пошта НОМЕР_5, під час виконання завдань в зоні проведення АТО зник безвісти. Командуванням військової частини - польова пошта НОМЕР_5 проводилося службове розслідування щодо обставин зникнення військовослужбовця. За даними Об`єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції, син позивачів значився як зниклий безвісти у переліку військовослужбовців та цивільних осіб, які були протиправно позбавлені волі або зникли безвісти в районі проведення АТО. Вважається таким, що 01.09.2014 зник безвісти поблизу м. Лутугіно Луганської області під час участі в антитерористичній операції.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 25.10.2017 у справі № 462/4034/17 встановлено факт загибелі військовослужбовця ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв`язку з його участю в АТО під час виконання бойового завдання 01.09.2014 безпосередньо в районі її проведення поблизу м. Лутугіно Луганської області. Зазначене рішення суду набрало законної сили 14.11.2017.
24.11.2017 на підставі рішення суду органами РАЦС видано свідоцтво про смерть ОСОБА_3 НОМЕР_2 .
Для отримання одноразової грошової допомоги на підставі встановлення судом факту загибелі військовослужбовця у зв`язку із його участю в АТО, батьки ОСОБА_3 звернулись до ІНФОРМАЦІЯ_2. Після подачі усіх необхідних документів 09.02.2018 року на рахунки батьків у ПАТ "Приватбанк" надійшли рівними частинами кожному позивачу по 304500 грн одноразової грошової допомоги.
Відповідно до пункту 6 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 19 січня 2018 року № 7, комісія дійшла висновку про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови КМ України від 25.12.2013 №975 батьку та матері загиблого 01.09.2014 внаслідок смерті, пов`язаної із захистом Батьківщини, солдата ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_2) на підставі свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 24.11.2017 - в розмірі 500-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату смерті, в сумі 609000грн. у рівних долях кожному.
16.04.2018 позивачі звернулись із листом до Міністерства оборони України із заявою про здійснення доплати одноразової грошової допомоги у розмірі 304500 грн у рівних долях кожному з батьків.
У відповідь на заяву листом від 14.05.2018 № 248/316/1298 Департамент фінансів Міністерства оборони України повідомив позивачів, що Порядком № 975 передбачено день виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, яким є дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть. Зазначив, що правові відносини мають розглядатися на час виникнення права на одержання одноразової грошової допомоги відповідно до законодавства та нормативно-правових актів, що регламентують питання призначення такої допомоги в редакції, що діяла на час виникнення права, а не на час призначення допомоги. За наведених підстав саме тому така одноразова грошова допомога заявникам була обчислена та виплачена.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивачі, вважаючи, що їм безпідставно відмовлено в доплаті до одноразової грошової допомоги у зв`язку із смертю сина, чим порушено їх права та законні інтереси, звернулися до суду із цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд виходив з того, що факт смерті ОСОБА_3 було встановлено рішенням суду 25.10.2017, яке набрало законної сили 14.11.2017, при тому свідоцтво про смерть видано 24.11.2017, а тому вважав, що право на отримання одноразової грошової допомоги у позивачів виникло в листопаді 2017 року, а не у вересні 2014 року. Відтак позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 750 - кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, а не в розмірі 500 - кратного прожиткового мінімуму, як зазначено в оскарженому протоколі Міноборони.
Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.
У цій справі сторонами не заперечується право позивачів на отримання одноразової грошової допомоги у зв`язку із встановленням факту загибелі ОСОБА_3 .