ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/1718/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Уркевича В. Ю. - головуючого, Мачульського Г. М., Краснова Є. В.,
за участю секретаря судового засідання Брінцової А. М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер»
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022 (головуючий суддя Козир Т. П., судді Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.) у справі
за позовом керівника Миколаївської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України
до: 1) Миколаївської обласної державної адміністрації, 2) Миколаївської районної державної адміністрації, 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер», 4) Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними договорів оренди та купівлі-продажу, державних актів, припинення права власності та скасування державної реєстрації земельної ділянки, визнання права власності,
за участю представників:
прокурора - Савицької О. В.,
позивача - Горової С. В. (у порядку самопредставництва),
відповідача-1 - не з`явився,
відповідача-2 - не з`явився,
відповідача-3 - Пахомова І. Ю. (адвокат, взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції),
відповідача-4 - не з`явився.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У лютому 2021 року керівник Миколаївської обласної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) та Державного підприємства «Очаківське лісомисливське господарство» (далі - ДП «Очаківське лісомисливське господарство») звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Миколаївської обласної державної адміністрації (далі - Миколаївська ОДА), Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (далі - Березанська РДА) (замінено правонаступником - Миколаївською районною державною адміністрацією (далі - Миколаївська РДА)), Товариства з обмеженою відповідальністю «Леддер» (далі - ТОВ «Леддер») та Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області) про:
- визнання незаконними та скасування пунктів 1, 2 розпорядження Миколаївської ОДА від 25.01.2007 № 24-р, якими погоджено місце розташування земельної ділянки, затверджено проект землеустрою та надано в довгострокову оренду терміном на 49 років Товариству з обмеженою відповідальністю «Санлейк» (далі - ТОВ «Санлейк») земельну ділянку площею 9,5 га у межах території Рибаківської сільської ради Березанського району Миколаївської області (далі - Рибаківська сільрада) для рекреаційного призначення під розміщення бази відпочинку;
- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та ТОВ «Санлейк» договору оренди земельної ділянки від 16.02.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;
- визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської РДА від 18.07.2007 № 719 «Про проведення земельних торгів» у частині продажу права власності на земельну ділянку площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;
- визнання недійсним укладеного між Березанською РДА та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форленд» (далі - ТОВ «Форленд») договору купівлі-продажу земельної ділянки від 29.08.2007 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;
- визнання недійсним виданого Березанською РДА 10.09.2007 ТОВ «Форленд» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 617135, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700007;
- визнання недійсним укладеного між ТОВ «Форленд» та ТОВ «Леддер» договору купівлі-продажу земельної ділянки від 09.10.2007 серії ВЕХ № 855945 площею 9,5 га з кадастровим номером 4820983900:09:000:0182;
- визнання недійсним виданого Березанською РДА 18.10.2007 ТОВ «Леддер» державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 9098530, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 020700700010;
- припинення права приватної власності ТОВ «Леддер» на земельну ділянку площею 8,075 га, кадастровий номер 4820983900:09:000:1643, яке 12.04.2017 було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та про що було вчинено запис № 20116618;
- скасування державної реєстрації земельної ділянки з кадастровим номером 4820983900:09:000:1643 площею 8,075 га;
- визнання права власності за державою в особі КМУ з постійним користуванням ДП «Очаківське лісомисливське господарство» на земельну ділянку площею 6,5 га.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що земельна ділянка, яка є предметом спірних розпоряджень Миколаївської ОДА і Березанської РДА та подальших угод, належить до земель державного лісового фонду, з постійного користування ДП «Очаківське лісомисливське господарство» не вилучалась, а також розташована в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, тому розпорядження є незаконними і підлягають скасуванню, договори і державні акти підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка підлягає поверненню державі.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Господарський суд міста Києва ухвалою від 09.02.2021 позовну заяву прокурора повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 21.09.2021 ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.02.2021 про повернення позовної заяви скасував в частині повернення позову прокурора в інтересах держави в особі КМУ. В іншій частині зазначену ухвалу залишив без змін, матеріали справи № 910/1718/21 передав на розгляд до Господарського суду міста Києва в частині заявленого прокурором позову в інтересах держави в особі КМУ.
5. Господарський суд міста Києва ухвалою від 27.01.2022 (суддя Павленко Є. В.) позов прокурора залишив без розгляду на підставі пункту 8 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
6. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги не є однорідними, оскільки не пов`язані підставою виникнення та поданими доказами.
7. Крім того, позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження Миколаївської ОДА підсудні Господарському суду міста Києва, інші позовні вимоги підсудні Господарському суду Миколаївської області, а відповідно до частини п`ятої статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.
8. З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов висновку, що прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог.
9. Північний апеляційний господарський суд постановою від 19.05.2022 ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 скасував, справу передав на розгляд до Господарського суду міста Києва.
10. Судове рішення мотивовано тим, що всі позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.
11. Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що якщо відповідачем у справі є орган, зазначений у частині п`ятій статті 30 Господарського процесуального кодексу України, то розгляд такої справи у будь-якому разі відноситься до компетенції виключно Господарського суду міста Києва та будь-який інший суд неуповноважений здійснювати розгляд відповідної справи.
12. Таким чином, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурором не порушено правила об`єднання позовних вимог, а позовну заяву подано з додержанням виключної підсудності, тому оскаржувану ухвалу не можна визнати законною і обґрунтованою.
13. При цьому суд апеляційної інстанції при розгляді даної справи врахував висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 173, 174 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постановах від 27.03.2019 у справі № 910/15326/18, від 18.02.2022 у справі № 911/2587/21, від 24.12.2021 у справі № 911/2291/21 та висновки Верховного Суду щодо застосування положень статті 30 Господарського процесуального кодексу України, які викладені у постановах від 04.02.2020 у справі № 914/240/18 та від 20.10.2021 у справі № 921/730/19.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
14. У червні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ «Леддер» (скаржник), в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2022, ухвалу Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи касаційних скарг та заперечень на них
15. Підставою касаційного оскарження є частина друга статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
16. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ТОВ «Леддер» вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням норм процесуального права, зокрема статті 173 Господарського процесуального кодексу України
17. Скаржник зазначає, що вимоги прокурора обґрунтовані різними доказами, предметом спору не є спільні права чи обов`язки кількох відповідачів, ці права або обов`язки не виникли з однієї підстави.
18. Крім того, позовні вимоги не є однорідними, оскільки вимоги щодо Миколаївської ОДА та ТОВ «Санлейк», які виникли на підставі оренди земельної ділянки, не стосуються вимог до Миколаївської РДА та ТОВ «Форленд» щодо продажу земельної ділянки, а вимоги до ТОВ «Леддер» щодо права власності - орендних правовідносин.
19. ТОВ «Леддер» вказує, що суд апеляційної інстанції не надав оцінки суб`єктному складу відповідачів у справі, оскільки позовні вимоги також стосуються інших юридичних осіб, які не визначені прокурором як відповідачі у справі.
20. Крім того, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.
21. Звідси при поданні позову прокурором порушено правила об`єднання позовних вимог.
22. Скаржник також вказує, що висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які послався суд апеляційної інстанції, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі правовідносини не є подібними.
23. Крім того, ТОВ «Леддер» зазначає про неналежне повідомлення його про дату, місце та час розгляду справи (апеляційної скарги).
24. У судовому засіданні представник ТОВ «Леддер» підтримав касаційну скаргу та просив її задовольнити.
25. 19.07.2022 (відповідно до поштових відміток на конверті) Миколаївська обласна прокуратура з порушенням встановленого ухвалою Верховного Суду від 28.06.2022 строку до 15.07.2022 надала відзив на касаційну скаргу, в якому заперечувала проти неї та просила залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
26. При цьому Миколаївська обласна прокуратура просить поновити строк для подання відзиву на касаційну скаргу, оскільки ухвалу про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою скаржника отримала лише 13.07.2022, та враховуючи введення воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами).
27. З огляду на викладене колегія суддів суду касаційної інстанції визнає поважними причини пропуску Миколаївської обласною прокуратурою строку на подання відзиву на касаційну скаргу.
28. Інші учасники справи правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу, передбаченого статтею 295 Господарського процесуального кодексу України, не скористалися.
29. У судовому засіданні прокурор та представник КМУ виклали заперечення проти касаційної скарги та просили відмовити в її задоволенні.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
30. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
31. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення прокурора, представників сторін, дослідив наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевірив на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права та вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
32. Скасовуючи ухвалу місцевого господарського суду про залишення позову прокурора без розгляду, суд апеляційної інстанції зазначив, що, як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор обґрунтовує свої вимоги тим, що на виконання оспорюваного розпорядження Миколаївської ОДА земельну ділянку площею 9,5 га, яка відноситься до державного лісового фонду у прибережній захисній смузі Чорного моря (розташована на відстані 300-500 метрів від урізу води), було передано в оренду ТОВ «Санлейк», в подальшому були проведені земельні торги, земельна ділянка була продана ТОВ «Форленд», яким відчужено на користь ТОВ «Леддер», неодноразово здійснювався поділ земельної ділянки, внаслідок чого змінювалась площа.
33. Звідси апеляційний господарський суд дійшов висновку, що всі позовні вимоги пов`язані між собою підставами виникнення та поданими доказами, позовні вимоги щодо визнання незаконним та скасування розпорядження Миколаївської ОДА є основними, а решта позовних вимог є похідними.
34. Суд касаційної інстанції не погоджується з такими висновками апеляційного господарського суду, враховуючи таке.
35. Відповідно до частини третьої статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
36. Згідно із частиною третьою статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
37. За приписами статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
38. Статтею 173 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави та порядок об`єднання і роз`єднання позовних вимог.
39. Згідно із частиною першою цієї статті в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
40. Таким чином, вказаною нормою процесуального права закріплене право позивача об`єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
41. Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.