ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року
м. Київ
справа №640/9680/19
адміністративне провадження № К/9901/24/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мацедонської В.Е., Загороднюка А.Г.,
за участю:
секретаря судового засідання - Грінкевич А.І.
представника позивача - Сидорченко В.В.
представника відповідача - Харабари Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
про визнання протиправним та скасування наказу,
провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.08.2019 (головуючий суддя - Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019 (головуючий суддя - Федотов І.В., судді - Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.)
ВСТАНОВИВ:
І. Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, в якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 31.01.2019 №135 «Про нарахування пені публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» позивачем спрямовано частину чистого прибутку на виплату дивідендів відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №384 та від 26.07.2018 №535, якими прийнято рішення про відрахування 30% чистого прибутку на виплату дивідендів до 01 липня. Позивач вважає, що строк, визначений частиною 5 статті 11 вказаного Закону щодо виплати дивідендів стосується виключно нарахованих до 01 липня дивідендів, а не тих, що будуть нараховані після 01 липня. У разі неприйняття рішення про нарахування дивідендів до бюджету підлягає сплаті частина чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами, а не дивіденди, оскільки за відсутності рішення про виплату дивідендів не виникає обов`язок щодо їх сплати. Позивач зазначив, що нараховані до 01.07.2018 дивіденди сплачені ним вчасно.
Короткий зміст рішень судів першої інстанції
3. Рішенням Окружного адміністративного суду від 27.08.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019, у задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» відмовлено.
4. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що одночасно з обов`язком акціонерного товариства прийняти рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі, Законом України «Про управління об`єктами державної власності» встановлені також гарантії отримання державою своєї частки чистого прибутку на випадок, якщо акціонерне товариство не прийме такого рішення - в цьому разі акціонерне товариство все одно повинне сплатити на користь держави частину чистого прибутку, розмір якого має визначатись з урахуванням відповідного базового нормативу відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів. В разі коли акціонерне товариство з державною часткою в статутному капіталі не приймає рішення про відрахування частини чистого прибутку на виплату дивідендів державі, у тому числі не встановлює, яка частка чистого прибутку буде спрямована на виплату дивідендів, то це все одно не звільняє акціонерне товариство від виплати частини чистого прибутку на користь держави. В цьому випадку обов`язок з виплати частини чистого прибутку виникає на підставі безпосередньо Закону (а не рішення загальних зборів акціонерів), при цьому замість загальних зборів Закон також визначає, із якої частки чистого прибутку має вираховуватись належна державі сума дивідендів. У разі порушення строків сплати дивідендів або частини чистого прибутку нараховуються пеня. Граничний строк сплати вказаних коштів саме до Державного бюджету України не може бути змінений, в тому числі й рішенням загальних зборів акціонерів.
5. Суд першої інстанції, посилаючись на абз. 6, 8 ч. 5 ст. 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», Порядок формування та реалізації державної дивідендної політики держави №702 та постанову Кабінету Міністрів України №139 від 28.02.2018, дійшов висновку про те, що позивач мав спрямувати 75% частини чистого прибутку на виплату дивідендів не пізніше 01.07.2018, а тому оскільки позивачем дивіденди сплачено з порушенням строку, тобто після 01 липня 2018 року, відповідачем правомірно нараховану пеню на несвоєчасно виплачені дивіденди.
6. Суд апеляційної інстанції підтримав зазначені висновки, а також вказав, що єдиним порядком спрямування частини чистого прибутку на виплату дивідендів, що затверджено Кабінетом Міністрів України як центральним органом виконавчої влади, і який поширюється на усі господарські товариства, є Порядок формування та реалізації дивідендної політики держави №702, та обов`язок прийняття рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів, що покладений на суб`єкта управління корпоративними правами держави, не звільняє товариство від обов`язку сплачувати дивіденди на державну частку у строк, визначений Законом.
7. Крім того, апеляційний суд зазначив, що Закон України «Про управління об`єктами державної власності» та Порядок №702 не визначають правовий статус спірного наказу як обов`язкового до виконання, а також не встановлюють механізм забезпечення державою примусового виконання такого наказу, та дійшов висновку про те, що спірний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, з огляду на його правову природу та зміст, не є актом індивідуальної дії, який може бути скасований судом, оскільки зазначений наказ безпосередньо не впливає на права АТ «НАК «Нафтогаз України», не зобов`язує його до вчинення дій та не створює наслідків у вигляді застосування до позивача заходів з примусового стягнення нарахованої пені у інший спосіб, ніж звернення до суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
8. У грудні 2019 року Акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Окружного адміністративного суду від 27.08.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2019. У касаційний скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати зазначені судові рішення та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що станом на 01.07.2018 у позивача не існувало зобов`язання спрямувати частину чистого прибутку у розмірі 75% на виплату дивідендів не пізніше 01.07.2018. Позивач вказує, що судами попередніх інстанцій було допущено неправильне тлумачення абзаців 4 та 5 частини 5 статі 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності». На думку скаржника, є очевидним, що при тлумаченні абзаців четвертого та п`ятого частини п`ятої статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності» суди попередніх інстанцій не врахували, що виплаті дивідендів має передувати прийняття рішення про нарахування дивідендів.
10. Позивач також зазначає про неправильне застосування судами пункту 9 Порядку №702, та стверджує, що обов`язок прийняття рішення про визначення розміру, порядку та строків виплати дивідендів покладено не на НАК «Нафтогаз України», а на суб`єкта управління корпоративними правами держави, яким є Кабінет Міністрів України. Позивач вважає, що не може нести відповідальність у вигляді пені за бездіяльність суб`єкта управління корпоративними правами держави через невиконання ним пункту 9 Порядку №702, та зазначає, що станом на 1 липня 2018 року не існувало рішення Кабінету Міністрів України, яким би було встановлено обов`язок НАК «Нафогаз України» сплатити дивіденди у розмірі 75% чистого прибутку, а єдиним рішенням Кабінету Міністрів України, що визначало розмір дивідендів, як мали бути сплачені до державного бюджету у строк до 1 липня 2018 року, було розпорядження №384-р від 25.04.2018, вимоги якого позивачем виконано.
11. У відзиві на касаційну скаргу відповідач вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими, та просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Зазначає, що обов`язок позивача спрямувати до державного бюджету до 1 липня 75% чистого прибутку на виплату дивідендів встановлений Порядком №702 та Постановою Кабінету Міністрів України №135 від 28.02.2018, проте позивачем в порушення зазначених нормативно-правових актів було спрямовано до державного бюджету лише 30%. Вказує, що строк нарахування пені починається з 2 липня року, що настає за звітним, незалежно від дати прийняття рішення про виплату дивідендів та їх сплати до державного бюджету. Крім того, на думку відповідача, спірний наказ не є індивідуальним актом, оскільки є процедурним, не приймався стосовно стягнення пені, а лише нараховував пеню.
Рух адміністративної справи в суді касаційної інстанції
12. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2020 для розгляду справи №640/9680/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Білак М.В., Соколов В.М.
13. Ухвалою Верховного Суду від 03.01.2020 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
14. Ухвалою Верховного Суду від 13.12.2021 адміністративну справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.
15. Ухвалою Верховного Суду від 23.12.2021 заяву Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» про відвід суддів Білак Мирослави Вікторівни, Соколова Володимира Миколайовича від участі у справі №640/9680/19 задоволено. Відведено суддів Білак Мирославу Вікторівну, Соколова Володимира Миколайовича від розгляду справи №640/9680/19, передано матеріали справи №640/9680/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для заміни членів колегії суддів для розгляду цієї справи в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
16. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2021 для розгляду справи №640/9680/19 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Жук А.В., судді - Загороднюк А.Г., Мацедонська В.Е.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
17. Відповідно до пункту 15 Статуту Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 №1044 (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин), засновником та єдиним акціонером компанії є держава.
18. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №384-р «Питання річних загальних зборів публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» затверджено розподіл чистого прибутку за 2017 рік, що спрямовується: 30% чистого прибутку в розмірі 11 799 045,6 тис. грн - на виплату дивідендів до державного бюджету; 5% чистого прибутку в розмір 1 966 507,6 тис. грн - до резервного капіталу; 20% чистого прибутку в розмірі 7 866 030,4 тис. грн - на розвиток; 45% чистого прибутку в розмірі 17 698 568,4 тис. грн залишити нерозподіленим до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України до 14.08.2018.
19. У період до 01.07.2018 позивач перерахував до Державного бюджету України дивіденди у сумі 30% чистого прибутку в розмірі 11 799 045,6 тис. грн.
20. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.07.2018 №535 визначено спрямувати 45 відсотків чистого прибутку публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в розмірі 17 698 568,4 тис. грн, визначеного пунктом 3 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 №384 «Питання річних загальних зборів публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», на виплату дивідендів до державного бюджету за таким графіком: не пізніше 31.07.2018 - 500 000 тис. грн; не пізніше 31.08.2018 - 500 000 тис. гривень; не пізніше 30.09.2018 - 500 000 тис. грн; не пізніше 30.11.2018 - 8 099 284,2 тис. грн; не пізніше 25.12.2018 - 8 099 284,2 тис. гривень.
21. Позивачем були виплачені дивіденди відповідно до графіку, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 липня 2018 року №535-р.
22. Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 31.01.2019 №135 відповідно до абзацу 7 частини 5 статті 11 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», пункту 2 Порядку формування та реалізації дивідендної політики держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 №702, та пункту 7 Порядку нарахування пені на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) якого знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100%, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі від 02.07.2013 №725, Акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» нараховано пеню за несвоєчасно сплачені дивіденди до державного бюджету, у зв`язку з чим нараховано пеню на загальну суму 2 448 328 175,42 грн.
23. Як вбачається з розрахунку, доданого до оскаржуваного наказу від 31 січня 2019 року №135, відповідач здійснив нарахування пені за період з 30 липня 2018 року по 22 грудня 2018 року.
ІІІ. Релевантні джерела права й акти їх застосування
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
24. Конституція України
24.1. Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25. Закон України «Про управління об`єктами державної власності» №185-V від 21.09.2006
25.1. Статтею 1 Закону передбачено, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
25.2. За змістом статті 3 Закону об`єктами управління державної власності є, зокрема, корпоративні права, що належать державі у статутних капіталах господарських організацій (далі - корпоративні права держави).
25.3. Відповідно до статті 4 Закону суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку; міністерства, інші органи виконавчої влади та державні колегіальні органи.
25.4. Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 11 Закону господарська організація, у статутному капіталі якої є корпоративні права держави, за підсумками календарного року зобов`язана спрямувати частину чистого прибутку на виплату дивідендів згідно з порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
25.5. Згідно з абз. 4, 5 ч. 5 ст. 11 Закону господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, до 1 травня року, що настає за звітним, приймають рішення про відрахування не менше 30 відсотків чистого прибутку на виплату дивідендів.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, сплачують до Державного бюджету України дивіденди у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно розміру державної частки (акцій) у їх статутних капіталах.
25.6. За приписами абзаців 6, 8 ч. 5 ст. 11 Закону господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави в яких становить 100 відсотків, сплачують дивіденди безпосередньо до Державного бюджету України у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, у розмірі базових нормативів відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, але не менше 30 відсотків, пропорційно розміру державної частки (акцій) у статутних капіталах господарських товариств, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, якщо інше не встановлено законом.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.
25.7. Абзацами 7, 9 ч. 5 ст. 11 Закону встановлено, що на суму дивідендів на державну частку, несвоєчасно сплачених господарським товариством, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави, та господарським товариством, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутному капіталі господарського товариства, частка держави якого становить 100 відсотків, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері управління об`єктами державної власності, нараховується пеня, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми недоплати, розрахованої за кожний день прострочення платежу, починаючи з наступного дня після настання строку платежу і по день сплати включно.
Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави, та господарські товариства, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких знаходяться у статутних капіталах господарських товариств, частка держави яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до 1 травня року, що настає за звітним, сплачують до державного бюджету частину чистого прибутку у розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування частки прибутку, що спрямовується на виплату дивідендів, встановлених на відповідний рік, але не менше 30 відсотків, до 1 липня року, що настає за звітним. На суму таких коштів органами доходів і зборів нараховується пеня у порядку, визначеному абзацом шостим цієї частини, яка сплачується до загального фонду Державного бюджету України.