ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа №460/4239/21
адміністративне провадження № К/990/11675/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом ОСОБА_1 до Рівненської обласної прокуратури про стягнення вихідної допомоги у зв`язку зі звільненням, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду прийняту 16 березня 2022 року у складі колегії суддів: головуючого судді - Курильця А. Р., суддів: Гінди О. М., Кушнерика М. П.,
І. Обставини справи
1. У квітні 2021 року ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до Рівненської обласної прокуратури (далі також - відповідач) в якому просив:
1.1. стягнути з Рівненської обласної прокуратури вихідну допомогу у зв`язку із звільненням в розмірі 27 125 гривень 26 копійок.
2. Рівненський окружний адміністративний суд рішенням від 11 листопада 2021 року позов задовольнив повністю.
2.1. Стягнув з Рівненської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі середньомісячного заробітку на суму 27 125 (двадцять сім тисяч сто двадцять п`ять) гривень 26 копійок.
2.2. Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської обласної прокуратури судові витрати зі сплати судового збору на суму 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок.
3. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року, позовну заяву залишено без розгляду відповідно до положень частин третьої та четвертої статті 123, пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
3.1. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд апеляційної інстанції, мотивував своє рішення тим, що прокурором пропущено строк звернення до суду з позовними вимогами.
Позивач не надав відповідних доказів, які би свідчили про об`єктивну неможливість вчасного звернення до суду.
ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
4. Позивач подав касаційну скаргу на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2022 року.
4.1. Автор скарги посилається на те, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано положення 122 КАС України, статей 44, 116 Кодексу законів про працю України без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02 липня 2020 року у справі № 812/792/17, від 12 вересня 2019 року у справі № 812/1255/17, від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17, від 06 листопада 2019 року у справі № 1640/3461/18, від 29 листопада 2021 року у справі № 480/6504/20, від 08 жовтня 2019 року у справі № 823/263/16, від 17 жовтня 2019 року у справі № 823/276/16, від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19.
4.2. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року.
5. Верховний Суд ухвалою від 2 червня 2022 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
ІІІ. Оцінка Верховного Суду.
6. Відповідно до частин першої, другої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
7. Спірні правовідносини у справі склались щодо права прокурора після звільнення на виплату вихідної допомоги.
7.1. З цього приводу Верховний Суд неодноразово висловлював свою позицію у постановах від 23 грудня 2020 року у справі № 560/3971/19, від 21 січня 2021 року у справі № 260/1890/19, від 15 квітня 2021 року у справі № 440/3166/20, від 24 червня 2021 року у справі № 420/4887/20, зазначивши, що Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі також - Закон № 1697-VII) не врегульовано питання виплати вихідної допомоги при звільненні, у зв`язку з чим до спірних правовідносин підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (далі також - КЗпП України), що не заборонено спеціальним законодавством. Таким чином, оскільки позивача звільнено на підставі пункту 9 частини першої статті 51 вказаного Закону (ліквідація чи реорганізація органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), то позивач набув право на виплату вихідної допомоги у розмірі не менше середнього місячного заробітку, відповідно до статті 44 КЗпП України. Відтак, не виплативши позивачу вказану вихідну допомогу при звільненні, відповідач тим самим порушив його гарантовані трудові права при звільненні.
7.2. З посиланням на вказані правові висновки суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнив.
8. Водночас, за змістом частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
8.1. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
8.2. Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
8.3. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
9. Публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування (пункт 17 статті 4 КАС України).
10. Предметом розгляду цієї справи є право позивача на виплату йому вихідної допомоги при звільненні.
11. Частиною другою статті 2 Закону України від 24 березня 1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» передбачено, що додаткова заробітна плата це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
12. У структуру заробітної плати входять інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 цього ж Закону).
12.1. Суми вихідної допомоги при припинення трудового договору входять до інших виплат, які не належать до форм оплати праці.
13. Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
14. За частиною другою статті 233 КЗпП у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
15. Оскільки предметом переданого на розгляд адміністративного спору є стягнення вихідної допомоги при звільнені (припиненні трудового договору), яка не входить до структури заробітної плати, підстави для застосування частини третьої статті 233 КЗпП відсутні.
16. При цьому Верховний Суд виходить із того, що під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України як норми спеціального процесуального закону.
17. Отже, розглядуваний спір є спором щодо проходження публічної служби, тому строк звернення до суду з вказаним позовом становить один місяць, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
18. Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
19. Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
20. Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.