ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 серпня 2022 року
м. Київ
справа № 1340/4853/18
касаційне провадження № К/9901/30915/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 (головуючий суддя - Іщук Л. П., судді - Кухтей Р. В., Нос С. П.)
у справі №1340/4853/18
за позовом ОСОБА_1
до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції (Сихівського відділення) Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Галицької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 №0002751301.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним. Позивач зазначав, що з 2008 року він був платником єдиного податку (II групи), що свідчить про відсутність в нього обов`язку сплати у 2014 році податку на доходи фізичних осіб та протиправність визначення відповідачем грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції керувався тим, що позивач у 2014 році не перебував на спрощеній системі оподаткування, оскільки у 2012 році не подав заяви про перехід на спрощену систему оподаткування, як це вимагалося відповідно до норм Податкового кодексу України в редакції Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності» від 04.11.2011 № 4014-VІ, а з такою заявою звернувся до податкового органу лише у 2015 році, тому у 2014 році відсутні підстави для звільнення його від сплати податку на доходи фізичних осіб.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 у справі № 1340/4853/18 скасовано і прийнято постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення від 16.05.2016 №0002751301.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходив з того, що податковим органом не надано доказів перебування позивача у 2014 році на загальній системі оподаткування, обліку та звітності.
Головне управління ДФС у Львівській області звернулось до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019 та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначив, що позивач у спірний період перебував на загальній системі оподаткування, оскільки у 2012 році не звернувся до податкового органу з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування.
Верховний Суд ухвалою від 19.12.2019 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Позивачем подано відзив на касаційну скаргу, в якому ОСОБА_1 зазначив про законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції у зв`язку з тим, що позивач у 2014 році перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності. Просив відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2019.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.12.2008 ОСОБА_1 видано свідоцтво про сплату єдиного податку серії Ж № НОМЕР_1.
Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, за 2014 рік ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт від 13.05.2016 №438/10/13-50-17-01.
Перевіркою правильності визначення ОСОБА_1 оподатковуваного доходу, відображеного в декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, встановлено заниження податкових зобов`язань на суму 167793,64 грн, нараховано штраф у розмірі 25% - 41948,41 грн.
На підставі акта перевірки Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 16.05.2016 № 0002751301, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання ОСОБА_1 з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в сумі 209742,05 грн, з яких 167793,64 грн - за основним платежем, 41948,41 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.