ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа №300/1866/20
провадження №№К/9901/27106/21, К/9901/27272/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Кашпур О. В., Шевцової Н. В.,
секретаря судового засідання Жидецької В. В.,
за участі позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
представника відповідача Офісу Генерального прокурора Кудіної Т. А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури про визнання протиправними та скасування рішення і наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду, ухвалене 01 лютого 2021 року в складі головуючого судді Тимощука О. Л., та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду, прийняту 22 червня 2021 року у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів: Улицького В. З., Шавеля Р. М.,
І. Суть спору
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (надалі також ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Офісу Генерального прокурора, Івано-Франківської обласної прокуратури, в якому просив:
1.1. визнати протиправним з моменту прийняття і скасувати рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 298 від 10 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»;
1.2. визнати протиправним з моменту прийняття і скасувати наказ прокурора Івано-Франківської області № 282к від 28 квітня 2020 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», з 30 квітня 2020 року;
1.3. поновити позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області або на рівнозначній посаді в регіональній прокуратурі Івано-Франківської області чи обласній прокуратурі Івано-Франківської області з 30 квітня 2020 року;
1.4. стягнути з прокуратури Івано-Франківської області або з обласної прокуратури Івано-Франківської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу без утримання податків й інших обов`язкових платежів, починаючи з 30 квітня 2020 року по день прийняття судом рішення про поновлення на роботі.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав про протиправність позбавлення його відповідачами можливості належним чином пройти атестацію шляхом складення іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, оскільки, на його думку, після початку проходження тестування на виділеній позивачу електронно-обчислювальній техніці систематично виникали технічні несправності: проходила послідовна, самостійна активація системою відповідей на питання без обрання позивачем відповіді, що супроводжувалось самовільними рухами курсора комп`ютерної миші, пропуском системою питань з переходом до наступних тестових завдань тощо. В результаті бездіяльності щодо фіксування звернення ОСОБА_1 до представника робочої групи та усунення технічних неполадок, останнього позбавлено можливості вчасно пройти усі тестові запитання. Письмове прохання позивача призначити новий час (дату) складання іспиту залишено Офісом Генерального прокурора без відповіді, натомість, протиправно прийнято рішення про неуспішне проходження атестації та винесено наказ про звільнення із займаної посади.
Атестація, на переконання позивача, проведена не у визначений законодавством спосіб, без дотримання анонімної форми тестування та із залученням для фіксування процесу атестації не уповноважених на це осіб.
3. Представник Прокуратури Івано-Франківської області позов не визнав. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що за результатами складення іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою встановлення загальних здібностей та навичок, позивачем набрано 85 балів, тобто менше прохідного балу (93) для успішного складання іспиту, у зв`язку із чим, кадровою комісією №1 на підставі пунктів 13, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19 вересня 2019 року № 113-IX (надалі - Закон № 113-IX), пункту 6 розділу І, пункту 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 03 жовтня 2019 року № 221 (надалі - Порядок № 221), прийнято рішення за № 298 від 10 квітня 2020 року про неуспішне проходження позивачем атестації.
Щодо безпосереднього проходження тестування, представник зауважив, що позивач ініціював питання перегляду результатів тестування перед комісією, однак, відповідно до протоколу першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур у задоволенні такої заяви відмовлено, оскільки встановлено, що згідно з даними системи тестування та відомостей про його результати, тестування з боку позивача завершено, під час тестування жодних відповідних актів про технічні несправності не складено.
4. Представник Офісу Генерального прокурора позовні вимоги також не визнав та посилався на безпідставність доводів позивача стосовно того, що передбачене Законом № 113-IX проведення атестації є порушенням його конституційних прав і свобод, а також щодо незаконності проходження прокурорами другого етапу атестації (тестування на загальні здібності та навички).
На думку представника Офісу Генерального прокурора, під час проведення тестування забезпечено анонімність та конфіденційність відомостей про конкретну особу. Він зазначив, що позивач під час тестування та безпосередньо після нього зі скаргами до членів кадрової комісії не звертався, що свідчить про відсутність у нього будь-яких претензій, зауважень чи звернень з приводу роботи комп`ютерної техніки. Про факт неналежної роботи комп`ютера та щодо можливості повторного анонімного тестування на загальні здібності та навички позивач зазначив лише після неуспішного проходження тестування у заяві, адресованій кадровій комісії, в результаті розгляду якої комісією встановлено, що тестування з боку заявника було завершено, акти про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин не складались.
Щодо підстав звільнення ОСОБА_1 представник Офісу Генерального прокурора указав, що таку підставу в оскарженому наказі сформульовано відповідно до пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX . Вважає помилковими посилання позивача на відсутність факту реорганізації чи ліквідації органів прокуратури, адже юридичним фактом, що зумовив звільнення позивача, є рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором регіональної прокуратури, не погоджується із посиланнями на норми трудового законодавства.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
5. ОСОБА_1 з 15 липня 1993 року по 30 квітня 2020 року проходив службу в органах прокуратури.
10 жовтня 2019 року позивач подав Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, у якій, зокрема, зазначив, що усвідомлює та погоджується із тим, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113, його буде звільнено з посади прокурора.
04 березня 2020 року під час другого етапу атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки (другий етап) позивач набрав 85 балів.
Того ж дня ОСОБА_1 подав до Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур заяву про надання дозволу на повторне проходження тестування, посилаючись на технічні збої в роботі комп`ютерної техніки під час тестування на загальні здібності, що призвело до невикористання всього відведеного часу для проходження тестування.
Відповідно до протоколу № 9 засідання Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур від 13 квітня 2020 року за результатами розгляду, зокрема, заяви ОСОБА_1 щодо оскарження результатів тестування на загальні здібності та навички, комісією встановлено, що тестування позивачем було завершено, відповідні акти по факту технічних збоїв під час проходження тестування не складалися. Жодних заяв щодо стану здоров`я з метою перенесення дати іспиту прокурором не надано. З огляду на вказане, а також ураховуючи те, що ОСОБА_1 фактично використав своє право на проходження відповідного етапу атестації, підстав для повторного проходження прокурором етапу тестування комісія не вбачала.
10 квітня 2020 року Першою кадровою комісією відповідно до пунктів 13, 16, 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», пункту 6 розділу І, пункту 6 розділу III Порядку проходження прокурорами атестації, відносно позивача прийнято рішення № 298 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки.
28 квітня 2020 року наказом прокуратури Івано-Франківської області № 282к позивача звільнено з посади прокурора відділу нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» з 30 квітня 2020 року. Підстава: рішення кадрової комісії № 298 від 10 квітня 2020 року.
ІІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
6. Івано-Франківський окружний адміністративний суд рішенням від 01 лютого 2021 року позов задовольнив повністю:
6.1. визнав протиправним з моменту прийняття і скасував рішення Першої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора № 298 від 10 квітня 2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки»;
6.2. визнав протиправним з моменту прийняття і скасував наказ прокурора Івано-Франківської області № 282к від 28 квітня 2020 року, яким ОСОБА_1 з 30 квітня 2020 року звільнено з посади прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Івано-Франківської області та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру»;
6.3. поновив позивача на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури, з 01 травня 2020 року;
6.4. стягнув з Івано-Франківської обласної прокуратури середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 травня 2020 року по 01 лютого 2021 року в розмірі 240700,16 гривень.
7. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, зокрема, виходив з того, що ні Порядком №221, ні жодним іншим нормативно-правовим актом не передбачено складання актів технічних збоїв під час виконання іспиту, на які посилається Перша кадрова комісія у своїх протоколах, не визначено їх форму та не встановлено порядку перевірки інформації, яка в них відображена.
Суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення кадрової комісії не відповідає вимогам абзацу 3 пункту 12 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого Наказом Генерального прокурора від 17 жовтня 2019 року № 233, оскільки прийнято без надання належної оцінки обставинам, викладеним у поданій позивачем 04 березня 2020 року заяві, та не містить ні мотивів, ні обставин, що слугували підставою для його прийняття.
Дійшовши висновку про необхідність поновлення ОСОБА_1 та посаді, рівнозначній тій, яку він обіймав до протиправного звільнення з органів прокуратури, а саме, на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури, суд, із посиланням на положення частини першої статті 235 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), зазначив, що на підставі наказу Офісу Генерального прокурора від 05 травня 2020 року № 29м відділ нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності управління нагляду у кримінальному провадженні в структурі та штатному розписі прокуратури Івано-Франківської області ліквідовано.
8. Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 22 червня 2021 року рішення суду першої інстанції змінив в частині поновлення позивача на роботі, а саме: поновив ОСОБА_1 з 01 травня 2020 року в прокуратурі Івано-Франківської області на посаді прокурора відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, досудового розслідування та підтриманням публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Івано-Франківської обласної прокуратури.
Таке своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що поновлення позивача в Івано-Франківській обласній прокуратурі вчинено всупереч приписам статті 235 КЗпП України, позаяк його звільнено з посади прокурора прокуратури Івано-Франківської області. Тобто мало місце безпідставне поновлення позивача в новоутвореній установі - «обласній прокуратурі» замість «прокуратури області».
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
9. Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, представники відповідачів - Івано-Франківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора - подали касаційні скарги.
10. Так, представник Івано-Франківської обласної прокуратури, зазначаючи про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 7 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX стосовно визначеного цим Законом імперативу про можливість переведення прокурорів до регіональних прокуратур лише в разі успішного проходження атестації, пунктів 9, 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX.
11. Представник Офісу Генерального прокурора, своєю чергою, також посилався на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX, пункту 6 розділу ІІІ Порядку № 221.
12. Скаржники просили скасувати рішення судів попередніх інстанцій і постановити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
13. Верховний Суд ухвалами від 09 серпня 2021 року та від 08 вересня 2021 року відкрив касаційні провадження за скаргами Івано-Франківської обласної прокуратури (№К/9901/27106/21) та Офісу Генерального прокурора (К/9901/27272/21), відповідно, на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2021 року.
14. Крім того, ухвалою від 08 вересня 2021 року про відкриття касаційного провадження за скаргою Офісу Генерального прокурора (касаційне провадження №К/9901/27272/21) Суд також об`єднав указані касаційні скарги в одне провадження під № К/9901/27106/21.
15. Позивач подав відзиви на касаційні скарги, в яких, наполягаючи на безпідставності останніх, просить залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині скасування наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а також постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
16. Частиною першою статті 341 КАС України обумовлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
17. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
18. Статтею 43 Конституції України закріплено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
19. За змістом статей 2, 5-1 КЗпП України право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
20. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
21. Статтею 4 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (надалі - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
22. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
23. Законом № 113-IX (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
24. Статтею 14 Закону № 1697-VII у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури.
25. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ.
26. У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
27. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
28. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
29. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
30. Пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
31. Порядок № 221 затверджено на виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221.
32. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
33. Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку № 221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
34. Відповідно до пункту 11 Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Якщо заява прокурора подана до кадрової комісії з порушенням строку, визначеного цим пунктом, або якщо у заяві не вказані поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проведення співбесіди кадрова комісія ухвалює рішення про відмову у перенесенні дати та про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Інформація про нову дату складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора оприлюднюється на офіційному вебсайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора). З моменту оприлюднення відповідної інформації прокурор вважається повідомленим належним чином про нову дату проведення відповідного етапу атестації.
35. Згідно з пунктом 7 Порядку № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.