ОКРЕМА ДУМКА
суддів Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С., Гудими Д. А., Лобойка Л. М.
на ухвалу Великої Палати Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі № 306/701/20 провадження № 14-57цс22 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 35 Цивільного процесуального кодексу України суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку.
Історія справи
Короткий зміст позовної заяви
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Закарпатській області, Закарпатської обласної прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Позовна заява мотивована тим, що ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 квітня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної сили, прийнято відмову прокурора Мукачівської місцевої прокуратури Закарпатської області від підтримання державного обвинувачення відносно нього у кримінальному провадженні № 1201307010000093. Цією самою ухвалою суду кримінальне провадження за його, ОСОБА_1, обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185, частиною першою статті 263 КК України, щодо потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, закрито у зв`язку з відмовою прокурора від обвинувачення. Продовжено судовий розгляд у кримінальному провадженні за його, ОСОБА_1, обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 185 КК України, щодо потерпілих: ОСОБА_16 та ОСОБА_17 .
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 травня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної сили, кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_16 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 26 травня 2017 року у справі № 306/1225/16-к, що набрала законної сили, кримінальне провадження за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 185 КК України, щодо потерпілого ОСОБА_17 закрито у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
Позивач уважав, що вказані судові рішення суду, що набрали законної сили, у кримінальному провадженні дають йому право на звернення до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, з наведених нижче мотивів.
Усупереч норм національного та міжнародного законодавства, основоположних прав і свобод людини, норм моралі та справедливості він протиправно перебував під слідством понад 4 роки, з яких понад 7 місяців - під вартою, та двічі був незаконно засуджений. За весь цей час він піддавався психологічному насильству з боку правоохоронних органів, був незаконно позбавлений права вільного пересування, права на приватне життя через застосування відносно нього негласних слідчих дій. Він та його мати - ОСОБА_18, яка є пенсіонеркою, зазнали суттєвих втрат, а саме фізичного та психологічного характеру, а також майнових втрат у зв`язку з необхідністю прибуття до суду (понад 80 судових засідань), а тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди, позивач зазначав, що з дитинства ріс без батька, його виховувала лише мати - ОСОБА_18 . Їх матеріально-побутові умови проживання були та є незадовільними і потребують покращення. До 2013 року він працював на сезонних роботах, їздив за кордон на заробітки, найчастіше у російську федерацію. Проте 01 квітня 2013 року працівниками Свалявського районного відділу (з обслуговування Свалявського та Воловецького районів) управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області без законних на те підстав, а саме без санкції суду, у його житловому будинку було проведено обшук, у ході проведення якого він піддався психологічному насильству з боку правоохоронних органів, а його матері було завдано тілесних ушкоджень. При цьому під час незаконного обшуку було викрадено його особисті речі та майно, а також пенсію матері. Його незаконного було затримано та перевезено до відділку поліції, де у наданні медичної допомоги було відмовлено, він перебував без їжі та води. Крім того, у зв`язку із тим, що працівники правоохоронних органів протягом 72 годин не встигли звернутися до суду із клопотанням щодо застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вони шляхом обману 04 квітня 2013 року випустили його з відділку поліції та одразу знову затримали до розгляду у суді питання щодо обрання відносно нього запобіжного заходу.
Всі дії працівників правоохоронних органів були спрямовані на його незаконну ізоляцію, створення хибних та спотворених доказів його вини.
04 квітня 2013 року суд обрав відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, він перебував у слідчому ізоляторі. У цей час його мати почала важко хворіти, на нервовому ґрунті у неї ускладнилися хвороби, за нею нікому було доглядати. Вона змушена була найняти адвоката, оплату якому здійснювала за кредитні кошти (погашала зі своєї мінімальної пенсії). Він утримувався під вартою (від часу фактичного затримання) 235 днів, за період яких погіршився його стан здоров`я, про що свідчать надані ним медичні довідки, а під домашнім арештом перебував 302 дні, під час яких не міг нормально вести приватне життя, виїхати на заробітки, влаштувати своє життя.
Його двічі незаконно було визнано винним обвинувальними вироками Свалявського районного суду Закарпатської області від 16 вересня 2013 року у справі № 306/1459/16-к та від 15 липня 2015 року у справі № 306/3223/13-к, які ухвалами апеляційного суду Закарпатської області від 21 листопада 2013 року та від 09 грудня 2015 року були скасовані. Хоча вироки були скасовані, він перебував під слідством з 01 квітня 2013 року по 06 червня 2017 року, що становить 51 місяць, а тому має право на відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 млн грн, які є співмірними розміру завданих йому збитків. Виходячи із засад розумності, вважав, що на його користь підлягає стягненню з держави на відшкодування моральної шкоди 3 млн грн.
Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України на його користь у рахунок відшкодування моральної шкоди 3 млн грн.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області від 07 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 09 березня 2022 року,позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок Державного бюджету України шляхом безспірного списання з Єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 300 тис. грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_19, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення змінити, прийнявши нову постанову про задоволення позову у повному обсязі, а також постановити окрему ухвалу щодо судді районного суду за проявлену упередженість при розгляді справи. Інші учасники справи судові рішення в касаційному порядку не оскаржували.
Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції
Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 06 липня 2022 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, посилаючись на наявність виключної правової проблеми і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Правове обґрунтування необхідності передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду у цій справі колегія суддів Касаційного цивільного суду вбачила в необхідності дотримання вимог пункту 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", тобто єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема єдністю судової практики.
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об`єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування. Також єдність судової практики є складовою вимогою принципу правової визначеності.
Колегія суддів Касаційного цивільного суду звернула увагу на позицію Великої Палати Верховного Суду про те, що виключна правова проблема має оцінюватися з врахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний відбиває той факт, що вона наявна не в одній якійсь конкретній справі, а у невизначеній кількості справ, які або вже існують, зокрема у судах першої та апеляційної інстанції та в своїй більшості є малозначними, або можуть виникнути з врахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
Разом з тим, незважаючи на врахування кількісного та якісного показників, які можуть вказувати на таку проблему, до уваги, на думку Касаційного цивільного суду, слід також брати й те, що це правова проблема, яка раніше не вирішувалася судами, буде мати важливе значення для судової практики у контексті застосування статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та національного законодавства про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями та бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
В ухвалі про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду визначено два питання, які мають виключну правову проблему: 1) щодо можливості застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" до так званих нейтральних (формальних) підстав, тобто крім реабілітуючих і до нереабілітуючих підстав закриття кримінального провадження; 2) щодо можливості виходу за межі доводів касаційної скарги у зв`язку з порушенням норм матеріального, а не процесуального, права.