Постанова
іменем України
26 липня 2022 року
м. Київ
справа № 241/961/16-к
провадження № 51-3601км21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Короля В.В.,
суддів Макаровець А.М., Марчук Н.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Чорнобривця В.В.,
прокурора Костюка О.С.,
засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,
захисників Воронова В.І. та Николенка Р.С.,
перекладача Ніколаєнка А.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на вирок Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 04 січня 2021 року та ухвалу Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016050710000073, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Ігарка Красноярського краю Російської Федерації, без місця реєстрації, тимчасово проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ), раніше не судимого,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК);
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, уродженця м. Нар`ян-Мар Архангельської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ), раніше судимого вироком Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 20 травня 2011 року за ч. 1 ст. 121 КК до п`яти років позбавлення волі, звільненого на підставі п. «а» ст. 4 Закону України «Про амністію у 2014 році» згідно з ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 11 червня 2014 року,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області
від 04 січня 2021 року:
ОСОБА_1 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна; за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк чотирнадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання у виді чотирнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
ОСОБА_2 засуджено за ч. 4 ст. 187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк десять років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна; за п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді п`ятнадцяти років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві приватної власності майна.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України № 838-VIII від 26 листопада 2015 року зараховано ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до строку покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі з 21 лютого 2016 року до набрання вироком законної сили.
Строк покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено обчислювати з 21 лютого 2016 року.
Крім того, ухвалено стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_3 7 230 грн на відшкодування матеріальної шкоди та 300 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 26 травня 2021 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишено без змін.
Згідно з вироком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у тому, що вони 18 лютого 2016 року вдень (точний час досудовим слідством не встановлено), перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за попередньою змовою групою осіб, достовірно знаючи, що ОСОБА_4 є особою похилого віку і проживає один, з метою заволодіння чужим майном увірвалися до його будинку АДРЕСА_2 , де напали на ОСОБА_4 . Під час вчинення розбою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 із застосуванням до потерпілого насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, заволоділи майном ОСОБА_4 на загальну суму 8 540 грн, заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження.
Вони же 18 лютого 2016 року вдень (точний час досудовим слідством не встановлено), знаходячись у будинку АДРЕСА_2 , під час вчинення розбійного нападу на ОСОБА_4 , достовірно знаючи про те, що він є особою похилого віку, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, з метою умисного вбивства, застосовуючи до потерпілого фізичне насильство, небезпечне для його життя та здоров`я, діючи з особливою жорстокістю, умисно завдали ОСОБА_4 чисельні удари руками по голові та тулубу, після чого, продовжуючи злочинний намір, спрямований на протиправне позбавлення життя людини, усвідомлюючи, що своїми діями вони завдають особливі страждання і муки потерпілому, по черзі умисно завдали йому не менше як чотири удари ножем у потиличну ділянку голови та шию, чим спричинили ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, сильний фізичний біль та травматичний шок, внаслідок чого настала смерть останнього.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього та ОСОБА_2 і закрити кримінальне провадження за відсутністю доказів їх винуватості. Посилається на фальсифікацію матеріалів кримінального провадження. Вважає, що вирок ґрунтується на припущеннях. На думку засудженого, час вчинення злочинів встановлено неправильно. Зазначає про застосовування до нього недозволених методів слідства, внаслідок чого він себе обмовив, підписавши протокол проведення слідчого експерименту. Вказує на ухвалення вироку незаконним складом суду та не роз`яснення права на суд присяжних. Посилається на те, що апеляційний суд не взяв до уваги доводи сторони захисту та безпідставно залишив вирок місцевого суду без змін.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення, ухвалити новий вирок, яким визнати його невинуватим у вчиненні інкримінованих злочинів. Вказує про непричетність до вчинення злочинів, за які його засуджено. Стверджує, що внаслідок застосування до нього та ОСОБА_1 недозволених методів слідства вони під час проведенняслідчих експериментів неправдиво розповідали та показували про обставини вчинених ними злочинів. Посилається на неправильне встановлення часу настання смерті потерпілого, а також на відсутність доказів, які би підтверджували його причетність до вчинення злочинів. Вважає, що постанова від 20 лютого 2016 року про визнання речовими доказами предметів, вилучених в ході огляду місця події, з огляду на ч. 3 ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є незаконною, оскільки відомості до ЄРДР було внесено лише 21 лютого 2016 року. Вказує на те, що протокол огляду місця події, а саме будинку АДРЕСА_1 , є недопустимим доказом. На думку засудженого, виключення судом як доказу фототаблиці із зображенням грошових купюр, що є додатком до протоколу огляду речей і документів, вказує про недопустимість відомостей, зазначених у цьому протоколі. Посилається на порушення права на захист та про незаконне тримання в райвідділі поліції з 20 лютого по 21 лютого 2016 року. Вказує на ухвалення вироку незаконним складом суду тане роз`яснення права на суд присяжних. Вважає, що апеляційний суд належно не перевірив всі доводи, що містились у його та захисника апеляційних скаргах.
Прокурор подав на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_2 заперечення, в якому просить вирок щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
Позиції інших учасників судового провадження
Захисники Воронов В.І. та Николенко Р.С. підтримали касаційні скарги засуджених та просили їх задовольнити.
Прокурор Костюк О.С. вважав касаційні скарги необґрунтованими та просив судові рішення щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які підтримали свої та один одного касаційні скарги, захисників Воронова В.І. та Николенка Р.С., прокурора Костюка О.С., перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають на таких підставах.
Суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу (ч. 1 ст. 433 КПК).
Відповідно до ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є лише: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених у частині першій цієї статті підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
У касаційних скаргах засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вказують про невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, що згідно зі ст. 438 КПК не є предметом перевірки у касаційному порядку.
При розгляді касаційних скарг суд касаційної інстанції виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції дослідив зібрані у ньому докази в їх сукупності за критеріями, визначеними ч. 1 ст. 94 КПК, перевірив доводи сторони обвинувачення та захисту, забезпечивши сторонам кримінального провадження передбачені КПК умови для реалізації їхніх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, та дійшов правильного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 4, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК.
У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів не визнали. Обвинувачений ОСОБА_1 показував, зокрема, що 18 лютого 2016 року разом з ОСОБА_5 , ОСОБА_2 вживали алкогольні напої, а коли вони закінчились, з останнім пішов придбати спиртне. Оскільки був п`яний і не міг йти, то залишився на пляжі, а ОСОБА_2 пішов у магазин. Потім приблизно о 12-14 год. він пішов у гості до ОСОБА_4 . Зайшовши до будинку потерпілого, в одній із кімнат забрав собігодинник наручний, каву, потім побачив ОСОБА_4 , який лежав на підлозі. Перелякався, взяв декоративний ніж, що лежав на кухні, та з годинником, кавою та ножем повернувся до ОСОБА_5 . Там продовжував вживати спиртне, говорив, що вбито чоловіка, питав, що йому робити, але його не сприйняли серйозно.
Обвинувачений ОСОБА_2 показував у суді, що вони вживали алкогольні напої, потім з ОСОБА_1 вирішили сходити до магазину ще за спиртним, але той був надто п`яний, тому він сам пішов у магазин, купив цигарки. Коли зустрів ОСОБА_1 , останній був схвильований, нібито з кимось посварився, однак нічого йому не розповів. Разом з ОСОБА_1 повернулися до ОСОБА_5 . У ОСОБА_1 була кава, той казав, що взяв її у ОСОБА_6 , більше нічого в нього він не бачив.
Показання обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про їх непричетність до вчинення розбою та умисного вбивства суд всебічно й повно дослідив та з наведенням відповідних мотивів обґрунтовано оцінив критично, зазначивши, що вина обвинувачених у вчиненні кримінальних правопорушень є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, безпосередньо досліджених у судовому засіданні.
При цьому суд послався у вироку на показання потерпілої ОСОБА_3 про обставини, за яких вона виявила померлого батька - ОСОБА_4 , свідка ОСОБА_7 , яка показала, що в лютому 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , вона і ОСОБА_5 випивали. Потім ОСОБА_2 з ОСОБА_1 пішли за спиртним, а коли повернулися, принесли велику банку кави «Якобз» і трилітрову банку вина. Згодом ОСОБА_1 сказав, що вони чоловіка вбили. ОСОБА_2 віддав їй 100 грн за зарядний пристрій. Також ОСОБА_1 приніс годинник з круглим циферблатом рожевого кольору, який вилучила в їх будинку поліція.
Крім того, судом досліджено та наведено у вироку показання свідка ОСОБА_5 , який вказував, зокрема, що коли ОСОБА_1 з ОСОБА_2 повернулися, то прийшли з грошима та алкоголем. ОСОБА_1 плакав та пояснив, що вони побили чи завалили мужика, він ( ОСОБА_5 ) подумав, що якогось перехожого побили. Вранці у ОСОБА_1 випав з кишені годинник і той сказав, щоб він його викинув. Це виявився годинник ОСОБА_4 , який потім вилучили поліцейські.
У вироку судом зазначено також показання свідка ОСОБА_8 про те, що в лютому 2016 року до неї прийшов ОСОБА_2 , який був з грошима, сказав, що заробив їх на будівництві. Вони пішли в магазин, забрали банку кави у ОСОБА_7 та ОСОБА_5 . Частину з цих грошей вона віддала своїй матері.
Судом покладено в основу вироку й дані протоколів огляду місця події та обшуку від 21 лютого 2016 року, згідно з якими в ході огляду в будинку ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено наручний годинник «SWATCH Irony», який потерпіла ОСОБА_3 впізнала, як годинник свого батька ОСОБА_4 , а під час обшуку домоволодіння АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено, зокрема, камуфляжні штани з плямами, светр темно-синього кольору, що належали ОСОБА_2 , в яких той був одягнутий 18 лютого 2016 року, скляну банку кави «Якобз Монарх», яку приніс останній, грошові кошти, видані ОСОБА_9 , котра пояснила, що ОСОБА_2 , співмешканець її доньки, 20 лютого 2016 року дав їй 300 грн, частину з яких вона витратила на продукти харчування, залишок становить 226 грн.
Судом досліджено та наведено у вироку й дані, що містились у протоколах огляду речей та документів від 21 лютого 2016 року, пред`явлення речей для впізнання від 01 березня 2016 року, з яких вбачається, що ОСОБА_5 добровільно надав ніж, пояснивши, що 18 лютого 2016 року цей ніж приніс до його будинку ОСОБА_1 , а при впізнанні потерпіла ОСОБА_3 впізнала вказаний ніж під № 1, як той, що належав ОСОБА_4 .
У вироку суд послався й на дані висновку експерта № 673 про те, що в слідах на штанах із камуфльованої тканини і светрі ОСОБА_2 знайдена кров людини, не виключена можливість утворення вказаних слідів за рахунок крові ОСОБА_2 , а також суміші крові в цих слідах від двох і більш осіб, у тому числі як від потерпілого ОСОБА_4 , так і громадянина ОСОБА_1 , висновку експерта № 674, згідно з яким в слідах на куртці ОСОБА_1 знайдено кров людини, можливості утворення цих слідів за рахунок крові як потерпілого, так і за рахунок крові ОСОБА_1 , не виключається, оскільки кров їх належить до однієї групи; висновках експерта № 676, № 675, з яких убачається, що в змиві з правої руки (долоні) ОСОБА_2 , змивах з обох долонь ОСОБА_1 знайдено кров, видова приналежність якої не встановлена.
Крім того, на підтвердження встановлених обставин суд навів у вироку дані висновку експерта № 700 про те, що причиною смерті ОСОБА_4 є комбінована травма, що супроводжувалась закритою травмою грудної клітини з множинними двосторонніми переламами ребер; колото-різаним пораненням, що проникає у спино-мозковий канал, непроникаючими колото-різаними пораненнями потиличної ділянки голови та шиї, що ускладнилося травматичним шоком, кровотечею у ліву плевральну порожнину (550 мл рідкої крові), набряком твердої мозкової оболонки та спинного мозку.
Суд правильно оцінив та врахував дані протоколів проведення слідчих експериментів за участю підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з яких вбачається, що на місці події вони показали та розповіли про місце, спосіб вчинення злочинів, механізм нанесення потерпілому тілесних ушкоджень, послідовність дій кожного із них та вказали, яким майном заволоділи і де воно знаходилося у будинку.
За даними дослідженого місцевим судом додаткового висновку експерта № 700/59 наявні тілесні пошкодження у ОСОБА_4 могли утворитися як мінімум від 6-ти травматичних впливів тупими предметами і 4-х травматичних впливів колюче-ріжучими предметами, при спричиненні йому тілесних ушкоджень потерпілий міг відчувати сильний фізичний біль. Найімовірніше всього, наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_4 могли утворитися за обставин, на які вказував підозрюваний ОСОБА_1 при проведенні слідчого експерименту за його участю, а не за обставин, про які зазначав при проведенні слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_2 .