ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2022 року
м. Київ
справа № 346/5230/19
провадження № 51-346км22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
головуюча Стефанів Н.С.,
судді: Антонюк Н.О.,
Голубицький С.С.,
секретар судового засідання Безкровний С. О.,
учасник судового провадження
прокурор Піх Ю.Г.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника Любчика Сергія Романовича в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 рокув кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019140000000526, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився та проживає у АДРЕСА_1 ), засудженого за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник, посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі - Суд) про зміну вироку апеляційного суду від 04 листопада 2021 року стосовно ОСОБА_1 , а саме вимогу виключити з мотивувальної частини вказаного вироку посилання на перебування засудженого в стані алкогольного сп`яніння та визнання цієї обставини такою, що обтяжує покарання на підставі ст. 67 КК України, пом`якшити основне покарання засудженому, призначивши йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
Свої доводи захисник мотивує тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно дійшов висновку про доведеність перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння і необґрунтовано визнав вказану обставину як обтяжуючу на підставі ст. 67 КК України, не навів переконливих доводів про те, що наявні пом`якшуючі покарання обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, у зв`язку з чим не було застосовано ст. 69 КК України.
На думку захисника, висновки апеляційного суду не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, а оскаржуваний вирок є необґрунтований та неналежно вмотивований.
Крім того, захисник указує, що суд апеляційної інстанції належно не взяв до уваги вимог статей 50, 65, 69 КК України під час визначення покарання, не повністю врахував обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_1 , його позитивні характеристики, безпідставно врахував обставину, що обтяжує покарання, унаслідок цього призначив покарання, яке є явно несправедливим через суворість.
Зміст судових рішень, у тому числі оскарженого, і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 12 липня2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 цього Кодексу у виді позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задоволено. Стягнутоз ОСОБА_1 на користь останнього 70 000 грн на відшкодування матеріальної шкоди. Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задоволеночастково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 200 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, а на користь потерпілої ОСОБА_5 - 50 000 грн. У задоволенні позову ОСОБА_6 відмовлено.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
За вироком Івано-Франківського апеляційного суду від 04 листопада 2021 року апеляційну скаргу захисника Любчика С.Р. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 залишено без задоволення, апеляційні скарги прокурора та потерпілого ОСОБА_6 задоволено частково.
Вирок Коломийського міськрайонного суду від 12 липня 2021 року стосовно ОСОБА_1 в частині призначеного покарання скасовано, постановлено новий вирок, яким визнано ОСОБА_1 винуватим за ч. 3 ст. 286 КК України і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки. У решті вирок залишено без зміни.
Як установили суди, 03 липня 2019 року близько 13:00 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Мазда 6», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись у напрямку м. Івано-Франківська з м. Коломиї, неподалік будинку № 17 по вул. Шевченка, у с. Лісний Хлібичин Коломийського району Івано-Франківської області, діючи з порушенням вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.2, 1.3, 1.5, 1.10, 2.3, 2.9, 11.3, 12.1, 12.4, пп. (б) п. 12.9 та п. 12.10? Правил дорожнього руху, а саме, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення з автомобілем марки «Део Нексія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 .
Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки «Део Нексія» - потерпілий ОСОБА_7 та пасажир цього автомобіля потерпіла ОСОБА_8 отримали тяжкі тілесні ушкодження, від яких вони померли.