Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 274/3707/20
провадження № 61-16317св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.»
розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 09 лютого 2021 року у складі судді Корбута В. В. та постанову Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року у складі колегії суддів: Коломієць О. С., Талько О. Б., Микитюк О. Ю., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «А.Т.К.» про розірвання договорів оренди та стягнення невиплаченої орендної плати.
Короткий зміст позовних вимог
29 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «А.Т.К.» про розірвання договорів оренди та стягнення невиплаченої орендної плати.
В обґрунтування позову зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , успадкувала шість земельних ділянок, які розташовані на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області та перебувають в платному строковому користуванні ТОВ «А.Т.К.» на підставі укладених між померлим та відповідачем договорів оренди від 02 червня 2013 року, від 17 лютого 2013 року, від 10 лютого 2015 року та додаткових угод від 03 березня 2016 року.
Позивач вказує, що ТОВ «А.Т.К.» не виконало своїх зобов`язань зі сплати орендної плати за 2018-2019 роки, хоча використовує земельні ділянки для сільськогосподарських цілей.
З урахуванням вищевикладеного ОСОБА_1 просила:
- розірвати договір оренди землі від 02 червня 2013 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0168, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- розірвати договір оренди землі від 02 червня 2013 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0169, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- розірвати договір оренди землі від 10 лютого 2015 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 1,5099 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0170, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- розірвати договір оренди землі від 02 червня 2013 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 1,5146 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0315, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- розірвати договір оренди землі від 02 червня 2013 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 1,3581 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0316, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- розірвати договір оренди землі від 17 лютого 2013 року, укладений між ТОВ «А.Т.К.» та ОСОБА_2 , з урахуванням додаткової угоди від 03 березня 2016 року, на земельну ділянку площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0317, який зареєстрований Бердичівським міськрайонним управлінням юстиції у Житомирській області;
- стягнути з ТОВ «А.Т.К.» на користь ОСОБА_1 невиплачену орендну плату за 2018-2019 роки у розмірі 63 910,87 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 29 грудня 2020 року, яке залишене без змін постановю Житомирського апеляційного суду від 06 вересня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, мотивоване тим, що після отримання відомостей про наявність спадкоємця померлого ОСОБА_2 відповідач сплатив орендну плату за договорами, а тому в даному випадку відсутні достатні підстави для розірвання договорів оренди через належне виконання орендарем обов`язку щодо сплати орендної плати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2021 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційної інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 13 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у зазначеній справі та витребувано її із Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області.
06 липня 2022 року справу розподілено колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В касаційній скарзі заявник як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема вказує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 12 грудня 2012 року у справі № 6-146цс12, від 28 вересня 2016 року у справі № 6-977цс16, від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1449цс17, постановах Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 139/1248/18, від 01 вересня 2020 року у справі № 383/1211/18-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 327/163/17 та інших.
Заявник вказує, що відповідач не виконував взяті на себе зобов`язання щодо сплати орендної плати.
Заявник зазначає, що суди попередніх інстанцій не повно з`ясували обставини справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відзив на касаційну скаргу не надходив
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Суд встановив, що 02 червня 2013 року між ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.» укладено договори оренди земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0168; площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0169; площею 1,5146 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0315; площею 1,3581 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0316; 10 лютого 2015 року - договір оренди земельної ділянки площею 1,5099 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0170, 17 лютого 2013 року - договір оренди земельної ділянки площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0317, які розташовані на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області, терміном на п`ять років.
Згідно з пунктом 9 договорів орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі: щорічно у розмірі 4 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зазначеної у пункті 5 договорів. Виплата здійснюється готівкою в термін до 31 грудня поточного року.
Відповідно до пункту 40 договорів перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, орендаря, не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
03 березня 2016 року між ОСОБА_2 та ТОВ «А.Т.К.» укладено додаткові угоди до вказаних договорів, якими було збільшено розмір орендної плати до 6 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок і продовжено термін дії договорів до 03 грудня 2031 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
14 червня 2019 року ОСОБА_1 отримала свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 на земельні ділянки площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0168, площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0169, площею 1,5099 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0170, площею 1,5146 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0315, площею 1,3581 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0316, площею 2,2811 га, кадастровий номер 1820880300:06:000:0317, які розташовані на території Буряківської сільської ради Бердичівського району Житомирської області.
13 травня 2020 року ОСОБА_1 надіслала на адресу ТОВ «А.Т.К.» заяву від 27 квітня 2020 року, якою повідомила, що вона є спадкоємцем ОСОБА_2 та зазначила про порушення ТОВ «А.Т.К.» умов договорів в частині виплати орендної плати.
22 липня 2020 року ТОВ «А.Т.К.» виплатило ОСОБА_1 орендну плату за період з 2018-2019 роки, про що свідчать квитанції про перерахунок коштів на депозитний рахунок нотаріуса.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки їх ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.