Постанова
Іменем України
13 липня 2022 року
м. Київ
справа № 522/22472/21
провадження № 61-4169св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.
суддів: Воробйової І. А., Коломієць Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1 ,
заінтересована особа - Кудсіє Філіпп,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана її представником - адвокатом Якових Євгеном Володимировичем, на постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2022 року у складі колегії суддів: Погорєлової С. О., Заїкіна А. П., Таварткіладзе О. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст заяви
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 є її колишнім чоловіком. Між ними наявний спір щодо визначення способу участі батька у вихованні дитини, який знаходиться на розгляді Приморського районного суду м. Одеси, справа № 522/14257/21.
Заявник зазначала, що ОСОБА_2 завдає шкоди їх малолітній доньці, в його діях вбачає ознаки психологічного насильства.
Під час попередньої зустрічі на початку року ОСОБА_2 передав доньці ОСОБА_3 планшет Apple IPad, на якому містяться відео та фотографії порнографічного характеру, у тому числі роздягнений ОСОБА_2 , роздягнуті жінки, малюнки із зображенням роздягнутих жінок та чоловіків. Після перегляду вказаної інформації у дитини був шоковий стан, вона зі сльозами на очах повідомила їй про ці обставини.
Вважала ОСОБА_2 може вчинити повторне насильство та вірогідність настання тяжких наслідків для малолітньої дитини є високою.
Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд заборонити ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також до місця її навчання - Міжнародної академічної школи «Одеса» за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 30.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2021 року у складі судді Свяченої Ю. Б. заяву ОСОБА_1 задоволено.
Видано обмежувальний припис, яким заборонено ОСОБА_2 наближатися на відстань менше 300 м до місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а також до місця її навчання - Міжнародної академічної школи «Одеса» за адресою: м. Одеса, вул. Академічна, 30.
Встановлено строк дії обмежувального припису 6 місяців.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішення суду звернуто до негайного виконання.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 10 листопада 2021 року під час обідньої перерви у міжнародній академічній школі «Одеса» в приміщенні їдальні ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та почав розмову, в результаті якої ОСОБА_3 вибігла із столової, знаходячись в стані емоційного напруження, який супроводжувався плачем та сльозами після чого зателефонувала матері. Під час бесіди в кабінеті директора з дитиною було виявлено, що ОСОБА_3 дуже налякана, і висловлювала бажання унеможливлення в подальшому таких зустрічей з ОСОБА_5 . Вказане підтверджується актом від 10 листопада 2021 року, який складений директором міжнародної академічної школи «Одеса».
Заінтересована особа не спростувала події, які відбулись 10 листопада 2021 року у міжнародній академічній школі «Одеса», а саме відвідування малолітньої ОСОБА_3 за місцем її навчання, без попереднього узгодження з її матір`ю ОСОБА_1 та адміністрацією навчального закладу, та викликаний цим у дитини стрес.
Доказів, які б свідчили про неправомірні дії з боку матері та відповідали б вимогам статей 77, 78, 79 ЦПК України, ОСОБА_2 до суду надано не було.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2021 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження того факту, що батько чинить насильство над колишньою дружиною та дочкою, крім того, заявник не надала судам першої та апеляційної інстанцій належних і допустимих доказів на підтвердження фактів вчинення насильства стосовно дитини, зокрема, що вона зверталася до компетентних органів із заявами щодо вирішення даного питання.
Апеляційний суд вважав необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відвідування батьком малолітньої ОСОБА_3 за місцем її навчання здійснено без попереднього узгодження з її матір`ю ОСОБА_1 та адміністрацією навчального закладу, оскільки ОСОБА_2 є рівноправним, разом із ОСОБА_1 учасником навчально-виховного процесу дитини, та має право відвідувати дитину, спілкуватися із нею тощо.
При цьому емоційна реакція дитини на розмову з батьком обумовлена не протиправними діями батька щодо неї, а напруженими конфліктними стосунками між батьками, які використовують дитину для образ один одного, зневажають право доньки на спокійне щасливе дитинство та гармонійний розвиток особистості, не враховуючи при цьому, що особисті конфлікти між батьками не повинні порушувати інтереси дитини та спричиняти на неї негативний вплив. Факту здійснення психологічного насилля ОСОБА_2 щодо малолітньої ОСОБА_3 не встановлено.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного суду від 15 березня 2022 року скасувати і залишити в силі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30 листопада 2021 року.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що ОСОБА_2 здійснює постійний тиск та психологічне насильство щодо неї та доньки ОСОБА_3 . ОСОБА_2 приїжджає до школи, де навчається донька, під час навчання, кожного дня, чим відволікає дитину від навчання та створює вкрай складну психологічну ситуацію як у відносинах «донька-батько», так і у відносинах «донька-мати».
Відсутність у ОСОБА_2 статусу кривдника через відсутність преюдиції не може бути підставою для відмови у видачі обмежувального припису, тим більше за наявності інших доказів, які підтверджують факт насильства, а саме: акт міжнародної академічної школи «Одеса» від 10 листопада 2021 року, протокол індивідуальної психологічної консультації від 16 листопада 2021 року, консультативний висновок комунального некомерційного підприємства (далі - КНП) «Дитяча міська поліклініка № 3» від 15 листопада 2021 року.
Підставою касаційного оскарження зазначеного судового рішення ОСОБА_1 вказує неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування апеляційним судом норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 19 травня 2020 року у справі № 404/5203/19 (провадження № 61-22539св19) та від 09 вересня 2020 року у справі № 400/936/18, що передбачено пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Відзив на касаційну справу учасники справи не подали.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2022 року касаційна скарга надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі, витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У червні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 липня 2022 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 17 грудня 2019 року, що підтверджується свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 .
Від шлюбу мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 .
10 листопад 2021 року під час обідньої перерви у міжнародній академічній школі «Одеса» в приміщенні їдальні ОСОБА_2 підійшов до ОСОБА_3 та почав розмову, у результаті якої ОСОБА_3 вибігла зі столової, знаходячись в стані емоційного напруження, який супроводжувався плачем та сльозами після чого зателефонувала матері. Під час бесіди в кабінеті директора з дитиною було виявлено, що ОСОБА_3 дуже налякана, і висловлювала бажання унеможливлення в подальшому таких зустрічей з ОСОБА_5 . Вказане підтверджується актом від 10 листопада 2021 року, який складений директором міжнародної академічної школи «Одеса».
Згідно з протоколом консультації від 16 листопада 2021 року, на момент бесіди у дитини діагностовано стан стресового розладу, що призвело до страху та бажання уникнути повторення події. Психологом рекомендовано продовжити заняття дитини із психологом для корекції посттравматичного розладу для покращення сну та психофізичного стану.
В ході консультації дитиною також було зроблено малюнок «Родини», з якого вбачається, що батько ОСОБА_2 лякає дитину та вона не відносить його до своєї сім`ї.
У листі Департаменту освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації від 07 лютого 2022 року зазначено, що факт видачі довідки на користь одного з батьків з характеристикою або висновками щодо «належного» або «неналежного» виконання батьківських обов`язків є неприпустимим та грубим порушенням посадових повноважень керівником закладу.
Між сторонами існує спір щодо участі батьків у спілкуванні з дитиною та її вихованні, про що свідчать, зокрема, матеріали цивільної справи № 522/14257/21 за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні, визначення способу участі батька у вихованні дитини, а також цивільної справи № 522/19654/21 про визнання та надання дозволу на примусове виконання на території України рішення суду першої інстанції № 16 Барселони (сім`я), Королівство Іспанія, № 130/2021 від 29 березня 2021 року про стягнення, які знаходяться у провадженні Приморського районного суду м. Одеси.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.