Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 201/1526/20
провадження № 61-1723св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчий комітет Дніпровської міської ради,
треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Ганна Олегівна, Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, Виконавчого комітету Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Андреєва Ганна Олегівна, Департамент адміністративних послуг і дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним рішення виконавчого комітету, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування рішень і записів про державну реєстрацію з виключенням певних відомостей
за касаційною скаргою Дніпровської міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М. Ткаченко І. Ю., Деркач Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2020 року Дніпровська міська рада звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699 про надання ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,047 га, у приватну власність для проектування і будівництва офісного приміщення; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О., зареєстрований в реєстрі за № 719; скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,047 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0147, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1858096912101 за ОСОБА_1 - на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699, номер запису про право власності 32118910; за ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андреєвою Г. О., зареєстрований в реєстрі за № 719, номер запису про право власності 32137691; визнати незаконною та скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,047 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0147, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номера 1210100000:03:325:0147 з Державного земельного кадастру.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Дніпровська міська рада посилалася на те, що під час проведення службового розслідування, призначеного на виконання розпорядження міського голови від 22 січня 2020 року № 2-22/1-рк, було виявлено наявність ряду підроблених рішень виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, зокрема рішення від 16 квітня 1998 року № 699. Згідно з цим рішенням приватному підприємцю ОСОБА_1 надано у приватну власність за рахунок земель загального користування земельну ділянку на АДРЕСА_1 площею 0,047 га для проектування та будівництва офісного приміщення.
Оспорюваним рішенням виконавчого комітету земельну ділянку було передано у приватну власність під будівництво офісного приміщення. Це рішення суперечить нормам чинного на момент його прийняття законодавства, зокрема ЗК України від 18 грудня 1990 року, оскільки право на отримання земельної ділянки у власність із земель державної власності мали лише громадяни і лише для певних потреб, до яких не належало будівництво офісного приміщення. Вказана земельна ділянка належить до земель комунальної власності, і у власність чи в користування відповідачу як фізичній особі не виділялась. Вказане рішення порушує права та законні інтереси територіальної громади міста Дніпра як землевласника, і вказані права підлягають захисту.
Згідно з інформацією Дніпровської міської ради, рішення Виконавчого комітету Дніпровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699 стосувалося питання запровадження режиму жорсткого обмеження бюджетних видатків та інших витрат, заходи щодо забезпечення надходження доходів до бюджету і запобігання фінансовій кризі відповідно до Указу Президента України від 21 січня 1998 року № 41/98, тобто питання надання земельної ділянки у приватну власність приватному підприємцю ОСОБА_1 на АДРЕСА_1 під будівництво офісного приміщення не вирішувалося взагалі. Така інформація підтверджується протоколом засідання виконавчого комітету міської ради від 16 квітня 1998 року № 4.
Водночас 25 червня 2019 року на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 47502314) приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу Павловська Г. О. зареєструвала договір купівлі-продажу від 25 червня 2019 року № 719, згідно з яким власником земельної ділянки, кадастровий номер 1210100000:03:325:0147, за адресою: АДРЕСА_2 став ОСОБА_2 . Жодних посилань на існування державного акта про право власності на зазначену земельну ділянку в договорі купівлі-продажу немає.
Таким чином право приватної власності на спірну земельну ділянку було зареєстровано на підставі підробленого рішення від 16 квітня 1998 року № 699.
За таких обставин є необхідність у вирішенні в судовому порядку питань щодо усунення для позивача перешкод в користуванні вказаною земельною ділянкою, скасування рішення виконавчого комітету і договору купівлі-продажу, записів про право власності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та звільнення земельної ділянки, належної на праві комунальної власності територіальній громаді міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради. У зв`язку з цим просила позов задовольнити.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська рішенням від 07 вересня 2021 року позов задовольнив. Визнав недійсним рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699 про надання ОСОБА_1 земельної ділянки на АДРЕСА_1 , площею 0,047 га, у приватну власність для проектування і будівництва офісного приміщення. Визнав недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 25 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андрєєвою Г. О., зареєстрований в реєстрі за № 719. Скасував в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,047 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0147, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1858096912101: за ОСОБА_1 - на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699, номер запису про право власності 32118910; за ОСОБА_2 - на підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2019 року, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Андреєвою Г. О., зареєстрований в реєстрі за № 719, номер запису про право власності 32137691. Визнав незаконною та скасував державну реєстрацію земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 0,047 га, кадастровий номер 1210100000:03:325:0147, у Державному земельному кадастрі з виключенням відомостей щодо кадастрового номера 1210100000:03:325:0147 з Державного земельного кадастру. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, оскільки земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 користування чи у власність ОСОБА_1 в передбаченому законом порядку не передавалась, між ним і Дніпровською міською радою договори користування земельною ділянкою не укладалися, сервітут не встановлювався, право суперфіцію на вказану земельну ділянку за відповідачем не визнавалось. Будь-яких рішень органів місцевого самоврядування про надання дозволу на здійснення відповідачем будівництва за вказаною адресою позивач не приймав. Водночас на підставі підробленого рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699 право власності на спірну земельну ділянку не законно було зареєстровано за ОСОБА_1 , який у подальшому розпорядився цим майном шляхом укладення договору купівлі-продажу на користь ОСОБА_2 . Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Дніпро в особі Дніпровської міської ради. У зв`язку з цим договір купівлі-продажу від 25 червня 2019 року, укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , порушує права та інтереси територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради, суперечить вимогам законодавства і підлягає визнанню недійсним.
З огляду на незаконність набуття права власності на земельну ділянку суд дійшов висновку і про задоволення вимог позову про скасування рішень та записів про державну реєстрацію з виключенням певних відомостей.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Дніпровський апеляційний суд постановою від 08 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Судове рішення апеляційний суд мотивував тим, що ефективним способом захисту права міської ради є віндикаційний позов, а не позов про визнання недійсним договору купівлі-продажу та скасування державної реєстрації.
Короткий зміст касаційної скарги та її узагальнені аргументи, позиції інших учасників справи
У січні 2022 року Дніпровська міська рада подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2021 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження зазначила, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статей 321, 391 ЦК України у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що власником спірної земельної ділянки є територіальна громада міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради. Рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699, на підставі якого за ОСОБА_1 зареєстроване право власності на спірну земельну ділянку, суперечить нормам чинного на момент його прийняття законодавства. У зв`язку з цим договір купівлі-продажу від 25 червня 2019 року укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 порушує права та інтереси територіальної громади м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради і є недійсним. При цьому, відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанцій не врахував, що згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, та безпідставно відмовив у задоволенні позову.
У травні 2022 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив відмовити в її задоволенні, а оскаржувану постанову залишити без змін, оскільки це судове рішення є законним і обґрунтованим, суд правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам. При цьому зазначив, що апеляційний суд дійшов правильного висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту порушеного права. Також вказав, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження факту незаконності рішення виконавчого комітету, яким спірну земельну ділянку передано у власність.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
12 травня 2022 року справа № 201/1526/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи
Суди попередніх інстанцій встановили, що розпорядженням Дніпровського міського голови від 22 січня 2020 року № 2-22/1-рк «Про проведення службового розслідування», визначено необхідність та порядок проведення службового розслідування стосовно незаконного вибуття земельних ділянок із комунальної власності територіальної громади міста з 22 січня 2020 року у термін до двох місяців та створено склад відповідної комісії.
Згідно з рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16 квітня 1998 року № 699 приватному підприємцю ОСОБА_1 надано у приватну власність за рахунок земель загального користування для проектування та будівництва офісного приміщення земельну ділянку на АДРЕСА_1 , площею 0,047 га. Присвоєно відведеній земельній ділянці поштову адресу: АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 продав ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,047 га за адресою: АДРЕСА_2 .