ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 911/51/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Колос І.Б. (головуючий), Бенедисюка І.М., Малашенкової Т.М.,
обов`язки секретаря судового засідання за дорученням головуючого судді покладено на помічника судді Александренко К.І.
представників учасників справи:
позивача - акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» - Верхацький І.В., адвокат (довіреність від 22.12.2020 №14-335),
відповідача - комунального підприємства «Васильківтепломережа» -Кашуба Л.Г (в порядку самопредставництва),
розглянув у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2021 (суддя Ярема В.А.)
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 (головуючий суддя Станік С.Р., судді: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.)
у справі № 911/51/21
за позовом акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - Компанія, позивач, скаржник)
до комунального підприємства «Васильківтепломережа» (далі - Підприємство, відповідач)
про стягнення 1 157 557,62 грн.
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Компанія звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Підприємства про стягнення 1 157 557,62 грн, з них: 924 026,11 грн основного боргу, 147 647,27 грн пені, 45 441,38 грн - 3% річних, 37 404,51 грн інфляційних втрат, а також 3 038,35 грн збитків на підставі пунктів 3.13 та 5.7 договору постачання природного газу від 05.10.2018 № 2575/18-КП-17 за різницю в обсягах замовленого та фактично спожитого природного газу.
Позовні вимоги в частині стягнення заборгованості та здійснених на суму основного боргу нарахувань обґрунтовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу від 05.10.2018 № 2575/18-КП-17 у частині оплати поставленого газу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Київської області від 05.07.2021 у справі № 911/51/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021, позов задоволено частково: стягнуто з Підприємства на користь Компанії 924 026,11 грн основного боргу, 147 647,27 грн пені, 45 441,38 грн 3% річних, 37 404,51 грн інфляційних втрат та 17 317,79 грн судового збору. У решті позовних вимог відмовлено. Крім того, судами відхилено клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90%.
Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані з посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов`язання за договором постачання природного газу від 05.10.2018 № 2575/18-КП-17 в частині оплати поставленого газу. При цьому, відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення збитків, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів у підтвердження обставин понесення збитків (реальних чи упущеної вигоди) та наявності причинно-наслідкового зв`язку між цими збитками та недовикористанням відповідачем у березні, квітні 2019 року погоджених обсягів природного газу. Крім того, судами зазначено, що здійснений позивачем розрахунок збитків у формі нарахування подвійної облікової ставки Національного банку України на вартість недовикористаного обсягу газу за кожний день протягом місяця, що є розрахунковим періодом, - не відповідає передбаченому підпунктом 1 пункту 1 розділу VI Правил постачання природного газу, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 алгоритму визначення максимально допустимого до стягнення розміру збитків, який визначається, як одноразовий добуток показника подвійної облікової ставки Національного банку України та вартості недовикористаного обсягу газу за звітний період. Враховуючи доказову необґрунтованість та недоведеність наявності у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування збитків, суди попередніх інстанції дійшли висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення 3 038,35 грн збитків.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Компанія просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення попередніх інстанцій зі справи в частині відмови у стягненні 3 038,35 грн збитків, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
2. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на пункт 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначаючи про необхідність відступлення від висновків щодо застосування положень розділу VІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, які (висновки) викладені в постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20 та застосовані апеляційним господарським судом в оскаржуваній постанові.
Крім того, Компанія зазначає, що судами попередніх судових інстанцій застосовано занадто спрощений формальний підхід при визначенні подібності правовідносин, у зв`язку з чим судами безпідставно застосовано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20 до спірних правовідносин.
Доводи інших учасників справи
Підприємство у відзиві на касаційну скаргу просило відмовити у її задоволенні з посиланням, зокрема, на необґрунтованість її доводів.
Касаційне провадження
Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» у справі № 911/51/21; призначено розгляд касаційної скарги на 17.02.2022.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 14.02.2022 № 29.3-02/328 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 911/51/21 у зв`язку із відпусткою судді Бенедисюка І.М.
У судовому засіданні 17.02.2022 оголошено перерву до 24.02.2022.
24.02.2022 розгляд справи не відбувся, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді - Колос І.Б.
Ухвалою Суду від 12.04.2022 повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги позивача на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 у справі № 911/51/21 відбудеться 26.05.2022.
24.05.2022 до Верховного Суду надійшло клопотання Компанії про зупинення касаційного провадження у справі № 911/51/21 на підставі пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, в якому остання просить Суд зупинити провадження у згаданій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 904/6994/20.
У зв`язку з наведеним ухвалою Верховного Суду від 26.05.2022 зупинено касаційне провадження у справі № 911/51/21 за касаційною Компанії на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 до прийняття відповідного рішення об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 904/6994/20.
Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2022 поновлено касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії на рішення господарського суду Київської області від 05.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 30.11.2021 зі справи № 911/51/21; призначено розгляд касаційної скарги на 28.07.2022.
Згідно з розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 25.07.2022 № 29.3-02/1257 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 911/51/21 у зв`язку із відпусткою судді Булгакової І.В.
3. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Компанією як постачальником та Підприємством як споживачем 05.10.2018 укладений договір постачання природного газу № 2575/18-КП-17 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачу у 2018 році природний газ, а споживач - оплатити його на умовах Договору.
Згідно з пунктами 1.2, 6.1 та 12.1 Договору природний газ, що поставляється за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організаціями.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 по 17.10.2018 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
24.10.2018, 30.10.2018 та 31.10.2018 сторонами Договору укладені додаткові угоди №№ 1-3 до Договору, згідно з якими сторони погодили змінити, зокрема, строк дії Договору, який згідно з додатковою угодою № 3 визначено в частині реалізації газу з 01.10.2018 по 30.11.2018 (включно).
26.11.2018 сторонами укладено додаткову угоду № 4 до Договору, якою сторони погодили викласти розділи 1-12 Договору у новій редакції, зокрема, згідно з пунктами 1.1, 2.1, 5.1 та 11.1 у новій редакції:
- постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього договору (пункт 1.1);
- постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 по 30.04.2019 (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 335,0 тис. куб. метрів (пункт 2.1);
- оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу (пункт 5.1);
- Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1).
Крім того, відповідно до пункту 3.13 Договору (в редакції додаткової угоди № 4), якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5 % відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в пункті 2.1 цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному пунктом 5.7 Договору. При цьому, розмір збитків визначається наступним чином:
- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу природного газу за звітний (розрахунковий) період (підпункт 3.13.1 пункту 3.13 Договору);
- якщо фактичний об`єм (обсяг) використання природного газу буде перевищувати замовлений обсяг природного газу на цей період, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою, визначеною в Договорі (підпункт 3.13.2 пункту 3.13 Договору).
Пунктом 7.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) передбачено, що у разі прострочення споживачем оплати згідно з пунктами 5.1, 5.6 цього договору, останній зобов`язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
20.03.2019, 29.03.2019 та 22.04.2019 сторонами Договору укладені додаткові угоди №№ 5-7 до Договору, згідно з якими сторони погодили, зокрема, змінити обсяги поставки газу та реквізити позивача.
Судами також встановлено, що Компанія виконала взяті на себе зобов`язання та протягом листопада-грудня 2018 року, січня-квітня 2019 року передала відповідачу на виконання умов Договору природний газ загальною вартістю 1 573 077,00 грн, що підтверджується складеними сторонами актами приймання-передачі природного газу.
Відповідач, у свою чергу, зобов`язання за Договором в частині своєчасної та повної оплати вартості поставленого газу виконав частково, сплативши 649 050,89 грн. Сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 924 026,11 грн. Наявність вказаної суми боргу відповідач не заперечив, проте зазначив, що зобов`язання за Договором прострочено з незначним періодом, у зв`язку з чим позивачем не понесені збитки.
Оскільки відповідачем не виконані договірні зобов`язання в частині повної оплати за поставлений природний газ, позивач звернувся з цим позовом до суду про стягнення з відповідача 924 026,11 грн основного боргу, 147 647,27 грн пені, 45 441,38 грн - 3% річних, 37 404,51 грн інфляційних втрат, а також 3 038,35 грн збитків.
Відповідач просив суд зменшити суму заявленої позивачем до стягнення пені на 90%.
Позивач, у свою чергу, заперечував проти зменшення суми заявленої до стягнення пені.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Предметом касаційного оскарження стала незгода Компанії з відмовою у стягненні 3 038,35 грн. збитків. У решті рішення судів попередніх інстанцій жодною із сторін справи не оскаржуються.
В обґрунтування доводів касаційної скарги Компанія посилається на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 904/6992/20 та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, а саме, щодо застосування положень розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496.
Стосовно наведеного Верховний Суд зазначає таке.
Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому у випадку невиконання договору чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента.
Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.
Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.
При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.
Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи на підставі доказів у порядку статті 86 ГПК України.
Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.