ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/4091/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Баранець О.М., Кібенко О.Р.
за участю секретаря судового засідання: Натаріної О.О.
розглянувши касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія"
на рішення Господарського суду міста Києва
(суддя - Кирилюк Т.В.)
від 28.09.2021
та постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді: Євсіков О.О., Гаврилюк О.М.)
від 14.12.2021
у справі № 922/4091/19
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Фацелія"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" АТ КБ "ПриватБанк"
про стягнення 1 510 030,00 грн,
за участю представників учасників справи:
позивача - Куц К.К.
відповідача - Лопатнікова А.В.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" (далі - ПСП "Фацелія") звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") в особі філії "Харківське головне регіональне управління" АТ КБ "ПриватБанк" (далі - філія "Харківське ГРУ" АТ КБ "ПриватБанк") про стягнення 1 270 000,00 грн, що були безпідставно списані з поточного рахунку позивача, відкритого в філії Харківського ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", та пені в сумі 240 030,00 грн за несвоєчасне повернення безпідставно списаних коштів.
1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач безпідставно відмовився повертати позивачеві протиправно списані кошти з розрахункового рахунку останнього. Матеріально-правовою підставою позову визначено Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та пункти 8, 9 розділу VI Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05.11.2014 №705 (далі - Положення №705). Також позивач вказував на те, що відповідачем не виконано вимог Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" щодо зупинення операцій по протиправному списанню коштів з рахунку позивача, внаслідок чого позивач вважав, що йому завдано майнової шкоди на суму списаних коштів відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України. Крім того, посилаючись на Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджену постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22 (далі - Інструкція №22), позивач вказував, що банк має сплатити пеню за неповернення безпідставно списаних коштів.
2. Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021, у справі №922/4091/19 в задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Постановою Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №922/4091/19 рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2021 скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.
2.3. Постанова мотивована тим, що у разі встановлення факту неналежного переказу грошових коштів з банківського рахунку банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму, тоді як виключення із вказаного правила можливе лише за умови встановлення обставин, які підтверджують, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Верховний Суд звернув увагу на подібну правову позицію щодо застосування статті 1073 Цивільного кодексу України, пункту 37.2 статті 37 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" та пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30.04.2010 №223 (далі - Положення №233), яка була викладена у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15. При цьому колегія суддів касаційної інстанції зазначила, що Положення №233 втратило чинність на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі, однак пункт 9 розділу VI Положення №705 аналогічно регулює вказані відносини щодо покладення відповідальності за неналежний переказ на користувача виключно у разі доведення його вини у сприянні втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Також Верховний Суд зазначив, що суди не дослідили зміст листа №20.1.0.0.0/7-181210/760 від 08.01.2019 відповідача на предмет того, які саме умови і правила надання банківських послуг були порушені позивачем; судом першої інстанції не розглянуто і клопотання позивача про витребування у відповідача матеріалів службового розслідування, проведеного за фактом незаконного списання грошових коштів.
Крім того суд касаційної інстанції зазначив про передчасність висновків стосовно вини позивача у сприянні списанню коштів з рахунку останнього, оскільки вони зроблені без зазначення на конкретні докази, на підставі яких можна встановити обставини, що вірус, яким був уражений комп`ютер, становив безпеку банківській системі відповідача або, що внаслідок ураження цим вірусом інформація, за допомогою якої відбувається дистанційний доступ до банківського рахунку клієнта, вибула до третіх осіб.
2.4. За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №922/4091/19 у задоволенні позову відмовлено.
2.5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що переказ грошових коштів з банківського рахунку позивача відбувся на підставі платіжних документів, які оформлені відповідно до вимог законодавства та містять усі формально необхідні реквізити для здійснення банківською установою відповідних платежів.
Також судом встановлено, що в діях відповідача відсутній факт порушення встановлених договором або Законом зобов`язань, а тому відсутні правові та фактичні підстави для покладення на нього обов`язку з відшкодування втрачених позивачем грошових коштів. Разом з тим, відсутність юридичного обов`язку з відшкодування грошових коштів зумовлює неможливість стягнення пені.
При цьому, суд також зазначив, що до відносин сторін у справі не застосовуються норми пунктів 8, 9 розділу VI Положення №705, оскільки вони регулюють взаємовідносини емітента та користувача електронного платіжного засобу (пластикова картка, мобільний додаток тощо).
2.6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 у справі №922/4091/19 залишено без змін.
2.7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнений виклад позиції інших учасників справи
3.1. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2021 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2021 у справі №922/4091/21, Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" звернулося з касаційною скаргою, якою просить оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
3.2. Підставою касаційного оскарження Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" визначило пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
3.4. Приватне сільськогосподарське підприємство "Фацелія" підставою касаційного оскарження зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України оскільки вважає, що судами попередніх інстанцій не було враховано висновки щодо застосування статті 1073 Цивільного кодексу України, статті 37 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", Положення про порядок емісії електронних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою правління НБУ від 05.11.2014 №705 у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15, постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №214/2867/18.
Також посилається на те, що судами не виконано вказівок постанови Верховного Суду від 25.04.2021 у справі №922/4091/19.
3.5. У відзиві на касаційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" в особі філії "Харківське головне регіональне управління" АТ КБ "ПриватБанк" проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у ньому, та просить оскаржувані судові рішення залишити без змін.
4. Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
ПСП "Фацелія" 07.09.2018 відкрито у відповідача на підставі анкети-заяви клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг поточний рахунок № НОМЕР_1 .
До матеріалів справи долучено анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, подану ПСП "Фацелія" до АТ КБ "Приватбанк", з проханням відкрити, в тому числі, поточний рахунок № НОМЕР_1 . Особою з правом фінансового підпису вказано ОСОБА_1 (генеральний директор), який має право розпоряджатись рахунками.
Кінцевий бенефіціарний власник - ОСОБА_1 .
Структура засновників/учасників/акціонерів: 100% - ОСОБА_1 . Уповноважені особи - відсутні.
Обороти, які плануються/очікуються в першому кварталі після відкриття рахунку - 500 000,00 грн. Фінансові операції з готівкою, які плануються/очікуються в першому кварталі після відкриття рахунку: сума списань - 450 000,00 грн, сума зарахувань - 550 000,00 грн. Основні контрагенти відсутні. Характеристики джерел надходження коштів - господарська діяльність, фінансова допомога.
Мета встановлення ділових відносин з банком (якими послугами плануєте користуватись): депозити, кредитування, розрахунково-касове обслуговування, система "клієнт-банк", документарні операції, зарплатні проекти. Послуги банку, що планується використовувати, і відповідальні особи - рахунок та розрахунки з партнерами в національній валюті, ОСОБА_1
ОСОБА_1 цією анкетою-заявою відповідно до статті 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ "КБ "Приватбанк", які розміщені на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою: privatbank.ua, та які разом з пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування. Також вказана особа підтвердила, що в разі використання ним електронного підпису або іншого аналогу власноручного підпису для підписання цієї анкети-заяви, такий підпис прирівнюється до його власноручного підпису. Анкету-заяву складено та підписано клієнтом та банком 05.09.2018.
Згідно з довідкою про відкриття рахунку, виданої відповідачем 07.09.2018 №180907SU14381002 клієнту ПСП "Фацелія" відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 у валюті - українська гривня, дата відкриття 06.09.2018.
На рахунок ПСП "Фацелія" № НОМЕР_2, відкритий у ПрАТ "Райффайзен Банк Аваль", 03.12.2018 були зараховані кошти у сумі 1 250 000,00 грн та в той же день зазначені кошти були перераховані на рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанк". Після виконання переказу на рахунку позивача № НОМЕР_1 у АТ КБ "Приватбанк" обліковувалось 1 270 000,00 грн.
За твердженням позовної заяви 03.12.2018 в період часу з 11 години 48 хвилин по 11 годину 50 хвилин з поточного рахунку позивача № НОМЕР_2 в АТ "Райффайзен Банк Аваль" було перераховано на його поточний рахунок № НОМЕР_1, відкритий у відповідача, 1 250 000 гривень. Загальна сума грошових коштів на рахунку № НОМЕР_1 склала 1 270 000,00 грн.
03.12.2018 на рахунок ПСП "Фацелія" № НОМЕР_2, відкритий у ПрАТ "Райффайзен Банк Аваль", були зараховані кошти у сумі 1 250 000,00 грн та в той же день зазначені кошти були перераховані на рахунок позивача № НОМЕР_1 у АТ КБ "ПриватБанк". Після виконання переказу на рахунку позивача № НОМЕР_1 у АТ КБ "ПриватБанк" обліковувалось 1 270 000,00 грн.
03.12.2018 кошти у сумі 1 270 000,00 грн о 12:26 та о 16:29 були перераховані на рахунки третіх осіб, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №97 від 03.12.2018 на суму 132 765,00 грн, отримувач: ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №13/436 від 03.12.2018; №100 від 03.12.2018 на суму 114 494,00 грн, отримувач: ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №28/436 від 03.12.2018; №96 від 03.12.2018 на суму 131981,00 грн, отримувач: ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари згідно з накладною №025-7/48 від 03.12.2018; №98 від 03.12.2018 на суму 97 368,00 грн, отримувач: ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №15/436 від 03.12.2018; №95 від 03.12.2018 на суму 127 376,00 грн, отримувач: ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з накладною №024-7/48 від 03.12.2018; №94 від 03.12.2018 на суму 140 643,00 грн, отримувач: ТОВ "Молікс", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з накладною №023-7/48 від 03.12.2018; №91 від 03.12.2018 на суму 138 547,00 грн, отримувач: ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №253/12 від 03.12.2018; №93 від 03.12.2018 на суму 134 864,00 грн, отримувач: ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №255/12 від 03.12.2018; №99 від 03.12.2018 на суму 125 373,00 грн, отримувач: ТОВ "Протекпро", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товари нгч згідно з договором №23/436 від 03.12.2018; №92 від 03.12.2018 на суму 126 589,00 грн, отримувач: ТОВ "Гарвісмін", банк одержувача ПАТ "ПУМБ", призначення платежу: оплата за товар згідно з договором №254/12 від 03.12.2018.
10.12.2018 ПСП "Фацелія" звернувся до відповідача з заявою щодо несанкціонованого списання грошових коштів з розрахункового рахунку, відкритого в АТ КБ "ПриватБанк". В заяві було повідомлено банк про несанкціоноване переведення коштів позивача на рахунки невідомих третіх осіб, а саме те, що 03.12.2018 бухгалтер ОСОБА_2 на своєму робочому комп`ютері з метою проведення необхідних господарських операцій зайшла до системи "Клієнт-Банк" у АТ "Райффайзен Банк Аваль", в якому відкрито один із рахунків ПСП "Фацелія" № НОМЕР_2 . В 10:24 нею була роздрукована банківська виписка з рахунку і продовжена подальша робота. Приблизно о 11:40 екран комп`ютера погас, однак, при цьому з`явився напис, про те, що комп`ютер перезавантажується і його не треба вимикати. В подальшому через незначний проміжок часу ОСОБА_2 вимкнула комп`ютер із мережі через те, що він так і не перезавантажився. В цей же день в вечірній час ОСОБА_2 зробила спробу включити комп`ютер, це їй вдалось, однак працювати на комп`ютері вона не змогла, оскільки, комп`ютер був заражений вірусом - робочий стіл став чорний, і зникли деякі програми.
Майстер 04.12.2018 підтвердив, що комп`ютер заражений вірусом, бухгалтер не змогла зайти до системи "Клієнт-Банк" у ПрАТ "Райффайзен Банк Аваль", вибилась помилка, оскільки програма вже відкрита.
Бухгалтер 05.12.2018 з допомогою оператора ПрАТ "Райффайзен Банк Аваль" встановила іншу програму "Клієнт-Банк" та створила новий ключ. Після входу в програму "Клієнт-банк" 06.12.2018 було виявлено перерахування коштів у сумі 1250000,00 грн з рахунку позивача у ПрАТ "Райффайзен Банк Аваль" на рахунок позивача у АТ КБ "ПриватБанк" як перерозподіл власних коштів, а в подальшому 8 платіжними дорученнями кошти були перераховані на рахунку третіх осіб, з якими у позивача відсутні будь-які правовідносини.
Позивач звернувся до правоохоронних органів, дані про вчинений злочин були внесенні до Єдиного реєстру судових розслідувань: 11.12.2018 за №1201822036000537 та 13.12.2018 за №12018220360000541 щодо крадіжки грошових коштів ПСП "Фацелія" 03.12.2018 у сумі 1 270 000,00 грн, шляхом переведення грошових коштів з рахунку підприємства у АТ КБ "ПриватБанк" на невідомі фірми.
Банк 08.01.2019 надав позивачеві відповідь №20.1.0.0.0/7-181210/760, в якій зазначив, що в результаті проведеного розслідування встановлено, що факт несанкціонованого зняття коштів з рахунку знайшов своє підтвердження. Проте, аналіз обставин, які сприяли використанню коштів третіми особами, показав, що клієнтом були порушені умови і правила надання банківських послуг, а саме, використання системи дистанційного банківського обслуговування "Приват24" та правил дистанційного управління рахунком, в зв`язку з чим кошти не можуть бути повернуті банком.
Позивач, звернувся до суду з позовом до АТ КБ "ПриватБанк" в особі Філії "Харківське ГРУ" АТ КБ "ПриватБанк" про стягнення 1 510 030,00 грн, що були безпідставно списані з поточного рахунку позивача, відкритого в Харківському ГРУ АТ КБ "ПриватБанк", та пені в сумі 240 030,00 грн за несвоєчасне повернення безпідставно списаних коштів.
Відповідач, в свою чергу, заперечуючи проти задоволення позовних вимог вказує про відсутність вини банку у несанкціонованому списанні коштів.
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій з посиланням на норми права, яким керувався суд
5.1. Відповідно до положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.2. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що платіжні доручення відповідно до яких здійснювався переказ, були оформлені належним чином і завірені КЕП керівника платника. Тобто переказ було здійснено з рахунка належного платника, і вина Банку у здійсненні такого переказу відсутня. Позивач стверджував, що не надавав платіжних доручень на здійснення переказу, а платежі були здійснені внаслідок кіберзлочину. При цьому Банк факт несанкціонованого списання коштів з рахунку платника визнав.
5.3. За частиною першою статті 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій. Згідно з частиною першою статті 1071 Цивільного кодексу України банк може списати грошові кошти з рахунку клієнта на підставі його розпорядження.
5.4. Правовідносини сторін у цій справі виникли з договорів рахунку та обслуговування, за якими Банк зобов`язався, зокрема, приймати та зараховувати на рахунок позивача грошові кошти, здійснювати розрахункові операції, підключити позивача до електронної банківської системи для користування банківськими послугами, а позивач - оплачувати надані послуги на умовах договору.
5.5. Частиною першою статті 1073 Цивільного кодексу України передбачено що, у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
5.6. Питання відповідальності банків, платників та одержувачів переказу врегульовані розділом VII Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів".
Статтею 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів" визначено відповідальність банків при здійсненні переказу. Пунктом 32.1 статті 32 зазначеного Закону передбачено, що Банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов`язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банки зобов`язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів та з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону.
Відповідно до пункту 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" у разі помилкового переказу з рахунка неналежного платника, що стався з вини банку, цей банк зобов`язаний переказати відповідну за рахунок власних коштів суму переказу на рахунок неналежного платника, а також сплатити неналежному платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня помилкового переказу до дня повернення суми переказу на рахунок неналежного платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
Працівники банку, винні в здійсненні помилкового переказу, несуть відповідальність відповідно до закону (пункт 32.4 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні").
Пунктами 1.24 та 1.32 статті 1 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" визначено, що помилковий переказ - рух певної суми коштів, внаслідок якого з вини банку або іншого суб`єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі; неналежний платник - особа, з рахунка якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
Стаття 33 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" встановлює відповідальність платника при проведенні переказу. Платник несе перед банком або іншою установою - учасником платіжної системи, що його обслуговують, відповідальність, передбачену умовами укладеного між ними договору. Платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється цей переказ. Платник має відшкодувати банку або іншій установі - учаснику платіжної системи шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації. Платник зобов`язаний відшкодувати шкоду, заподіяну банку або іншій установі - учаснику платіжної системи, що його обслуговують, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і проведенням незаконних операцій з компонентами платіжних систем (платіжні інструменти, обладнання, програмне забезпечення тощо). При цьому банк або інша установа - учасник платіжної системи, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за проведення переказу.
Статтею 35 Закону України "Про платіжні системи та перекази коштів в Україні" також встановлено відповідальність неналежних отримувачів при проведенні переказу. Неналежний отримувач зобов`язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу. У разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого пунктом 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу. Спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
5.7. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління НБУ від 21.04.2004 №22 (далі - Інструкція №22) містить наступні визначення (пункт 1.4):
Дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта.
Дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.
Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов`язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов`язані із здійсненням розрахунків.
Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.
Неналежний отримувач - особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Неналежний платник - особа, з рахунку якої помилково або неправомірно переказана сума коштів.
Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.
Помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Інструкція №22 в пункті 2.10 визначає, що клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи системи дистанційного обслуговування. Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі банківського рахунку.
Банк, що обслуговує платника із застосуванням систем дистанційного обслуговування, зобов`язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду, що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання, лише якщо вони належать цьому платнику.
Тобто, кожне платіжне доручення не виконується автоматично, воно підлягає перевірці уповноваженим працівником банку.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що розрахунки здійснювалися за допомогою систем дистанційного обслуговування.
Глава 10 Інструкції №22 передбачає, що дистанційне обслуговування рахунку клієнт може здійснювати за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", "телефонний банкінг", "миттєва безконтактна оплата" та інших систем дистанційного обслуговування.
Програмне забезпечення систем дистанційного обслуговування має відповідати вимогам законодавства, в тому числі нормативно-правових актів Національного банку, які пред`являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків (пункт 10.2 Інструкції №22).
Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою систем дистанційного обслуговування і оброблення банком дистанційних розпоряджень клієнта є договір банківського рахунку. У договорі обов`язково мають обумовлюватися права, обов`язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо (пункт 10.3 Інструкції №22).
Дистанційне обслуговування рахунку за допомогою системи "миттєва безконтактна оплата" регулюється нормативно-правовим актом Національного банку України з питань здійснення операцій, ініційованих із використанням електронних платіжних засобів (пункт 10.4 Інструкції №22).
Відповідно до пункту 10.5 Інструкції №22 під час здійснення розрахунків за допомогою систем "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк" тощо застосовуються електронні розрахункові документи.
Реквізити електронного розрахункового документа, що використовуються в системах "клієнт - банк", "клієнт - Інтернет - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов`язково цей документ має містити такі з них:
дату і номер;
назву, код платника та номер його рахунку;
код банку платника;
назву, код одержувача та номер його рахунку;
код банку одержувача;
суму цифрами;
призначення платежу;
електронний(і) підпис(и)/електронний(і) цифровий(і) підпис(и) відповідно до вимог, установлених нормативно-правовим актом Національного банку з питань застосування електронного підпису в банківській системі України;
інші реквізити, які під час формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі "Допоміжні реквізити".