ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2022 року
м. Київ
справа № 812/1106/18
касаційне провадження № К/9901/33279/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Луганській області
на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Геращенко І.В.; судді - Арабей Т.Г., Міронова Г.М.)
у справі № 812/1106/18
за позовом Комунального підприємства "Благоустрій м. Старобільськ"
до Головного управління ДФС у Луганській області
про визнання протиправним та скасування рішення,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2018 року Комунальне підприємство "Благоустрій м. Старобільськ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправним і скасування рішення від 14 грудня 2017 року № 0040561308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 124468,17 грн.
Луганський окружний адміністративний суд рішенням від 14 серпня 2019 року позов задовольнив повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не додано документ про сплату судового збору. При цьому суд запропонував контролюючому органу протягом десяти днів з моменту отримання ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом сплати судового збору в розмірі 2881,50 грн.
На виконання вимог наведеної ухвали відповідач надав платіжне доручення від 16 вересня 2019 року № 1494 про сплату судового збору в сумі 2800,53 грн.
Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 листопада 2019 року повернув апеляційну скаргу ГУ ДФС у Луганській області з огляду на сплату судового збору не в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, контролюючий орган звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2019 року та направити справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДФС у Луганській області посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому акцентує увагу на тому, що судовий збір за подання апеляційної скарги ним сплачено в правильній сумі.
Верховний Суд ухвалою від 04 грудня 2019 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.