ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа №380/3645/20
адміністративне провадження № К/990/13207/22, №К/9901/39401/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єресько Л.О.,
суддів: Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними документами у матеріалах справи у касаційній інстанції адміністративну справу № 380/3645/20
за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Держмитслужби про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди
за касаційними скаргами Галицької митниці Держмитслужби
на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, ухвалене суддею Гулик А.Г.,
та додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, ухвалене суддею Гулик А.Г.,
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів: Сеника Р.П., Шинкар Т.І.,
та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів: Сеника Р.П., Матковської З.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. 15 травня 2020 року до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) до Львівської митниці ДФС (далі - відповідач 1), Галицької митниці Держмитслужби (далі - відповідач 2), де позивачка просила:
1.1. визнати протиправним та скасувати наказ Львівської митниці ДФС за підписом в. о. начальника Львівської митниці ДФС, голови Комісії з реорганізації Львівської митниці ДФС Романа Антоняка від 13 квітня 2020 року № 113-о "Про звільнення ОСОБА_1 " (зі змінами наказом від 15 квітня 2020 року № 169-о) та з урахуванням наказу від 27 квітня 2020 року № 255-о "Про проведення розрахунку з ОСОБА_1 ";
1.2. поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Рава-Руська" Львівської митниці ДФС;
1.3. стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 28 квітня 2020 року по день поновлення на посаді;
1.4. визнати протиправною бездіяльність Львівської митниці ДФС щодо невжиття заходів із забезпечення переведення ОСОБА_1 на роботу до правонаступника Львівської митниці ДФС, - Галицької митниці Держмитслужби, у зв`язку зі звільненням з причини реорганізації Львівської митниці ДФС, та зобов`язати Львівську митницю ДФС забезпечити переведення ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності - на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
1.5. визнати протиправною бездіяльність Галицької митниці Держмитслужби щодо не пропонування вакантної посади та не переведення ОСОБА_1 на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, що відповідає кваліфікації ОСОБА_1, або на нижчу посаду за згодою останньої, та зобов`язати Галицьку митницю Держмитслужби запропонувати ОСОБА_1 вакантну посаду та перевести (призначити) ОСОБА_1 на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста "Рава-Руська" Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності - на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби;
1.6. стягнути з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану їй протиправними діяннями та рішеннями у розмірі 25000,00 грн;
1.7. стягнути з Галицької митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану їй протиправними діяннями та рішеннями у розмірі 25000,00 грн.
2. В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що працювала в митних органах України майже 22 роки та 27 квітня 2020 року звільнена з посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС. Проте, жодних повідомлень про наступне вивільнення упродовж грудня 2019 року - січня 2020 року позивачці не вручено. Натомість таке попередження остання отримала лише після внесення змін до Закону № 889-VІІІ, 10 березня 2020 року. У подальшому, 13 квітня 2020 року Львівська митниця ДФС видала оскаржуваний наказ, яким позивачку звільнено з 27 квітня 2020 року із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС. Позивачка вважає вказаний наказ протиправним, оскільки під час прийняття такого Львівська митниця ДФС застосувала законодавство України про працю, яке не могло застосовуватися в ході реалізації постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" від 02 жовтня 2019 року № 858 та наказу ДФС України "Про реорганізацію митниць ДФС" від 25 листопада 2019 року №30-рг. Позивачка наголошує на тому, що з урахуванням дати початку реорганізації Львівської митниці ДФС (28 листопад 2019 року), строків її проведення (три місяці), визначених пунктом 4 наказу ДФС України від 25 листопада 2019 року №30-рг, чинних як станом на 28 листопада 2019 року, так і на 28 грудня 2019 року норм Закону № 889-VІІІ та КЗпП України, процедура вивільнення працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ передбачала, зокрема, необхідність персонального попередження про наступне вивільнення працівників не пізніше ніж за два місяці та надання одночасної пропозиції працівникові іншої роботи на тому самому підприємстві, установі, організації. А тому, оскільки реорганізація Львівської митниці ДФС мала закінчитися до 28 лютого 2020 року, на думку позивачки, їй повинні вручити попередження про наступне вивільнення до 28 грудня 2019 року та запропонувати іншу роботу в Галицькій митниці Держмитслужби. Однак, таких дій не вчинено, що свідчить про порушення Львівською митницею ДФС, Галицькою митницею Держмитслужби вимоги частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП України.
2.1. Крім вказаного, позивачка також зазначає, що протягом всього періоду, починаючи з моменту реорганізації, вручення повідомлення про наступне вивільнення, винесення наказу про її звільнення, у Галицькій митниці Держмитслужбі були наявні вакантні посади в тому числі і посада на якій працювала позивачка, але такі вакантні посади їй не пропонувалися.
2.2. З огляду на вказане, позивачка вважає, що відповідач 1 протиправно і без законних на це підстав прийняв наказ про її звільнення, незважаючи на встановлення карантину та рекомендації не звільняти працівників під час дії такого. На думку позивачки, протиправними діями відповідачів їй заподіяна моральна шкода на суму 50000 грн, яку необхідно стягнути з останніх.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивачка з 1998 року працювала на різних посадах у митних органах.
4. Постановою Кабінету Міністрів України від 02 жовтня 2019 року № 858 "Про утворення територіальних органів Державної митної служби" утворено і, зокрема, Галицьку митницю Держмитслужби та реорганізовано Львівську митницю ДФС шляхом її приєднання до Галицької митниці Держмитслужби.
5. Згідно з пунктом 1 наказу ДФС України від 25 листопада 2019 року № 30-рг "Про реорганізацію митниць ДФС" розпочато реорганізацію Львівської митниці ДФС.
6. Пунктом 2 цього наказу утворено Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС. Пунктом 4 цього наказу визначено строк проведення реорганізації митниць ДФС три місяці з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи.
7. У подальшому наказом ДФС України від 24 березня 2020 року № 14-рг "Про внесення змін до деяких наказів ДФС" внесено зміни до наказу від 25 листопада 2019 року № 30-рг, замінивши слова "три місяці" словами "шість місяців" в пункті 4 цього наказу.
8. 28 листопада 2019 року в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено інформацію про рішення щодо припинення юридичної особи - Львівської митниці ДФС.
9. Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Питання Державної митної служби" від 04 грудня 2019 року № 1217-р погоджено з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення з 08 грудня 2019 року Державною митною службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2019 року № 227 "Про затвердження положень і про Державну податкову службу України та Державну митну службу України", функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної митної політики, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування законодавства з питань державної митної справи.
10. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, 14 листопада 2019 року проведена державна реєстрація як юридичної особи - Галицької митниці Держмитслужби.
11. З дня набрання чинності розпорядження Кабінету Міністрів України розпочала роботу Галицька митниця Держмитслужби.
12. Наказом Львівської митниці ДФС від 11 березня 2020 року № 08 "Про попередження про наступне вивільнення" було зобов`язано Комісію з реорганізації Львівської митниці ДФС скерувати відповідно до статті 9-1 Закону № 889-VIII, попередження про наступне вивільнення працівників Львівської митниці ДФС із займаних посад на підставі пункту 4 частини 1 статті 83, пункту 1 частини 1 статті 87 Закону № 889-VII та частини першої статті 40 КЗпП України згідно зі списком, що додається.
12.1. У додатку до вищезазначеного наказу "Про попередження про наступне вивільнення" була зазначена ОСОБА_1 - головний державний інспектор відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС.
13. 10 березня 2020 року позивачку попереджено, відповідно до абзацу 1 статті 49-2 КЗпП України, про наступне звільнення із займаної посади з 13 квітня 2020 року. Одночасно повідомлено про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи.
14. Відповідно до наказу Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року №113-о "Про звільнення ОСОБА_1" позивачку з 15 квітня 2020 року звільнено із займаної посади головного державного інспектора відділу митного оформлення №1 митного поста Рава-Руська Львівської митниці ДФС, відповідно до пункту 4 частини першої статті 83, пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VІІІ , пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України. Як на підставу звільнення вказано попередження про наступне вивільнення від 10 березня 2020 року.
15. Наказом Львівської митниці ДФС України від 15 квітня 2020 року № 169-о "Про внесення змін до наказу Львівської митниці ДФС", у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю ОСОБА_1 вирішено вважати днем її звільнення перший день після закінчення тимчасової непрацездатності.
16. Наказом Львівської митниці ДФС України від 27 квітня 2020 року № 255-о "Про проведення розрахунку з ОСОБА_1" датою звільнення ОСОБА_1 визначено 27 квітня 2020 року.
17. Не погоджуючись із звільненням з посади, позивачка звернулася до суду із цим позовом.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
18. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Львівської митниці ДФС від 13 квітня 2020 року № 113-о "Про звільнення ОСОБА_1 " (зі змінами, згідно з наказом від 15 квітня 2020 року № 169-о) та з урахуванням наказу від 27 квітня 2020 року № 255-о "Про проведення розрахунку з ОСОБА_1"; поновлено позивачку на цій посаді та стягнуто з Львівської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 112627 грн 12 коп з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 8778 грн з проведенням необхідних відрахувань відповідно до чинного законодавства допущено до негайного виконання. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
18.1. Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідач видав оскаржуваний наказ про звільнення без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, тобто необґрунтовано, без дотримання принципу рівності перед законом, безсторонності, добросовісності та пропорційності та відповідно є дискримінаційним. Таких висновків суди дійшли на підставі того, що відповідач у процесі реорганізації митниці, шляхом приєднання, не запропонував позивачці вакантні посади у іншому новоствореному митному органі.
18.2. Зокрема суди попередніх інстанцій зазначили, що у спірному випадку, за наведеного правового регулювання, чинного на час виникнення спірних відносин (вручення позивачу попередження про звільнення 10 березня 2020 року та звільнення з посади 27 квітня 2020 року) Законом № 889-VІІ не передбачено обов`язку суб`єкта призначення чи керівника державної служби пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду. Вказані дії є правом відповідних суб`єктів. Однак, як зауважили суди, сам факт реорганізації державного органу, що фактично не потягнув зміни в організації праці, не може бути підставою для беззаперечного звільнення працівника з роботи.
18.3. Суд першої інстанції при вирішенні спірних правовідносин також урахував, що позивачка 18 грудня 2019 року та 07 лютого 2020 року зверталася до керівника Галицької митниці Держмитслужби із заявою про переведення на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, яка є рівнозначною займаній нею посаді у Львівській митниці ДФС. Разом з тим, відповідачі не надали суду доказів розгляду вказаних заяв, а також доказів невідповідності позивачки займаній посаді чи недостатньої кваліфікації, як і належного обґрунтування підстав ненадання пропозиції позивачці зайняття вакантної посади у Галицькій митниці Держмитслужби та причин відмови у задоволенні її заяв про переведення до вказаного органу.
18.4. Суди попередніх інстанцій при вирішенні позовної вимоги щодо поновлення позивачки зазначили, що оскільки позивачка була звільнена з Львівської митниці ДФС, то вона підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого її було протиправно звільнено. Окрім того, оскільки позивачка звільнена з Львівської митниці ДФС, яка на час судового розгляду справи в суді апеляційної інстанції не виключена з ЄДРПОУ, запису про її припинення немає, відповідно саме з Львівської митниці ДФС необхідно стягнути середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
18.5. Поряд із цим стосовно позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Львівської митниці ДФС щодо невжиття заходів із забезпечення переведення позивачки на роботу до правонаступника Львівської митниці ДФС - Галицької митниці Держмитслужби, у зв`язку зі звільненням з причини реорганізації Львівської митниці ДФС; зобов`язання Львівської митниці ДФС забезпечити переведення позивачки на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби; визнання протиправною бездіяльності Галицької митниці Держмитслужби щодо непропонування вакантної посади та непереведення позивачки на вакантну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, що відповідає кваліфікації позивачки, або на нижчу посаду за згодою останньої; зобов`язання Галицької митниці Держмитслужби запропонувати позивачці вакантну посаду та перевести (призначити) позивачку на посаду головного державного інспектора відділу митного оформлення № 1 митного поста Рава-Руська Галицької митниці Держмитслужби, а за її відсутності на іншу рівнозначну посаду у Галицькій митниці Держмитслужби, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що такі є передчасними, а тому у їх задоволенні необхідно відмовити повністю.
18.6. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідачів моральної шкоди в сумі 50000 грн, то судами зазначено, що позивачкою належним чином не доведений факт заподіяння їй відповідачем моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, наявності причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні, а відтак суди дійшли висновку, що у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити повністю.
19. 25 травня 2021 року позивачка подала заяву про ухвалення додаткового судового рішення про стягнення витрат на правничу професійну допомогу в сумі 5000 грн.
19.1. 14 червня 2021 року Львівським окружним адміністративним судом, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року, ухвалено додаткове рішення, яким заяву задовольнив частково, стягнувши на користь позивачки понесені витрати на правничу професійну допомогу в сумі 4000 грн.
19.2. Задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної, виходив з того, що розмір винагороди адвоката у сумі 5000 грн не є належним чином обґрунтованим у контексті обсягу фактично наданих адвокатом послуг з урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг та витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу. Тому, на користь позивачки необхідно стягнути 4000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.
20. 28 вересня 2021 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просила суд апеляційної інстанції стягнути витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції.
20.1. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволено. Ухвалено додаткову постанову у справі № 380/3645/20 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці ДФС, Галицької митниці Дежмитслужби про поновлення на роботі. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці ДФС витрати на правову допомогу в сумі 1250,00 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Галицької митниці Дежмитслужби витрати на правову допомогу в сумі 1250,00 грн.
20.2. Задовольняючи заяву про ухвалення додаткового судового рішення суд апеляційної інстанції виходив з того, що надані адвокатом послуги відповідають складності справи (справа про поновлення на роботі у митному органі), обсягу роботи та часу затраченому адвокатом на надання цих послуг, тому розмір витрат позивачки, за надану адвокатом, у суді апеляційної інстанції, допомогу, є виправданим. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції зазначив, що заяву про ухвалення додаткового судового рішення необхідно задовольнити та стягнути на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів витрати на правову допомогу у суді апеляційної інстанції в сумі 2500 грн.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг та їх рух в касаційній інстанції
21. 01 листопада 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби, у якій скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2021 року, додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а також у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
22. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з підстав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
22.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує, що судами попередніх інстанцій не було ураховано висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII, викладені у постанові від 28 липня 2021 року у справі № 640/11024/20.
22.2. Скаржник зазначає, що з дати набрання чинності Законом №117-ІХ ліквідація державного органу як підстава припинення державної служби за ініціативою суб`єкта призначення, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, не містить будь яких додаткових умов припинення державної служби та є самостійною і достатньою підставою для її припинення.
22.3. Скаржник наголошує, що суб`єкт призначення або керівник державної служби може пропонувати державному службовцю будь-яку вакантну посаду державної служби у тому самому державному органі (за наявності), однак така пропозиція вакантної посади в державному органі є правом (про, що свідчить дана норма - "може пропонувати"), а не обов`язком суб`єкта призначення або керівника державної служби, оскільки ця норма закріплена в частині третій статті 87 Закону № 889-VIII, в редакції Закону України від 14 січня 2020 року, яка існувала на час звільнення позивачки.
22.4. На переконання скаржника, оскаржуваний наказ виданий відповідно до норм діючого законодавства про державну службу, без порушення прав через невиконання обов`язку про працевлаштування, оскільки відповідно до внесених законодавчих змін на митницю не покладено обов`язку працевлаштовувати (пропонувати іншу роботу) чи враховувати переважне право на залишення на роботі. Строк попередження Львівською митницею дотриманий.
22.5. Оскаржуючи додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 червня 2021 року, скаржник указує, що судами не були враховані висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 24 січня 2019 року у справі № 910/15944/17 щодо неспівмірності витрат на правову допомогу із складністю цієї справи.
22.6. Зазначає, що стягуючи з відповідачів 4000,00 грн понесених витрат на правничу допомогу суди не звернули увагу, на те, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. З оскаржуваного додаткового рішення Львівського окружного адміністративного суду та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду не зрозуміло, яким чином критерій "розумності" судами застосовано для визначення саме такої суми відшкодування. Витрати на правничу допомогу мають бути доведені, як такі що були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
23. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження № К/9901/39401/21 за вказаною касаційною скаргою після усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
24. 31 травня 2022 року Верховного Суду до надійшла касаційна скарга Галицької митниці Держмитслужби, у якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2021 року у справі № 380/3645/20 та прийняти нову постанову, якою суму понесених позивачкою витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції зменшити.
25. Ця касаційна скарга подана у зв`язку з неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушенням норм процесуального права з підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
25.1. В обґрунтування підстав касаційної скарги за пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України скаржник указує, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо застосовування частини третьої статті 139 КАС України, якою передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
25.2. Скаржник зазначає, що позов ОСОБА_1 стосувався визнання протиправним і скасування наказу Львівської митниці ДФС та поновлення на посаді саме в Львівську митницю ДФС, а отже, понесені судові витрати необхідно було стягувати з Львівської митниці ДФС.
25.3. При цьому, як указує скаржник, в резолютивній частині судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, суди не задовольнили жодну із позовних вимог ОСОБА_1 до Галицької митниці Держмитслужби. Проте, в додатковій постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2022 року суд апеляційної інстанції постановив стягнути на користь позивачки витрати на правову допомогу в сумі 1250 грн також і з Галицької митниці Держмитслужби.
26. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 червня 2022 року відкрито касаційне провадження № К/990/13207/22 за вказаною касаційною скаргою після усунення недоліків на виконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху.
27. Ухвалами Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 27 липня 2022 року закінчено підготовчі дії у справі за касаційними скаргами № К/9901/39401/21, № К/990/13207/22 та призначено їх до розгляду у порядку письмового провадження за наявними документами у матеріалах справи.
Позиція інших учасників справи
28. 28 червня 2022 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, де позивач просить залишити її без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
28.1. Зокрема, зазначає, що зі змісту постанови Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 640/11024/20 на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, слідує, що позивач був звільнений із займаної посади на якій перебував із встановленим випробувальним терміном, а тому викладені у справі № 640/11024/20 висновки Верховного Суду щодо застосування частини третьої статті 87 Закону № 889-VIII до правовідносин, що виникли у цій справі не підлягають застосуванню.
28.2. Позивачка указує, що її звільнення відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII відбулося без обґрунтування такого рішення з повідомленням про відсутність рівнозначної посади або іншої роботи, що не відповідало дійсності на момент такого повідомлення.
28.3. На переконання позивачки, зазначення в оскаржуваному наказі підставою видачі наказу "Попередження про наступне вивільнення від 10 березня 2020 року" є недостатнім. Відповідач Львівська митниця ДФС не дотримався при цьому принципу "правової визначеності".
28.4. Позивачка наголошує, що розглядаючи трудовий спір, який пов`язаний зі звільненням за пунктом 1 частини першої статті 87 Закону № 889-VIII, суд зобов`язаний з`ясувати, чи дійсно у відповідача мало місце скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.