ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 640/2806/21
адміністративне провадження № К/9901/36198/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді: Губської О.А.,
суддів: Білак М.В., Калашнікової О.В.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у касаційній інстанції адміністративну справу № 200/991/21-а
за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року (головуючий суддя Шейко Т.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року (колегія суддів: головуючий суддя Ганечко О.М., судді Кузьменко В.В., Сорочко Є.О.),
ВСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. Позивач звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора, у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо своєчасного непоновлення ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України;
1.2. стягнути з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму середньомісячної заробітної плати за час затримки виконання рішення суду про поновлення в Офісі Генерального прокурора на посаді, рівнозначній посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України за період часу з 19.09.2020 по 26.01.2021 у розмірі 779740,80 грн.
1.3. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач зазначає про протиправну бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду про поновлення позивача на роботі.
ІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 червня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року, адміністративний позов задоволено частково.
2.1. Визнано протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 у справі № 640/1219/20.
2.2. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 у справі № 640/1219/20 в розмірі 43697,88 грн.
2.3. Задовольняючи позов частково суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у період з 30.09.2020 по 26.01.2021 рішення суду про поновлення позивача на посаді відповідачем не було виконане, чим допущено протиправну бездіяльність. При цьому вина позивача щодо невиконання відповідачем рішення суду про його поновлення на роботі, допущеного до негайного виконання, відсутня. Встановлені обставини невиконання рішення суду є підставою для притягнення відповідача до відповідальності шляхом стягнення на користь позивача середнього заробітку за цей період.
ІІІ. Касаційне оскарження
3. Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Офіс Генерального прокурора звернувся із касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ці судові рішення в частині задоволення вимог позову та відмовити у задоволенні позову повністю.
3.1. Підставою звернення з касаційною скаргою відповідач зазначив пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
3.2. На обґрунтування підстави оскарження скаржник вказує про неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме: неврахування апеляційним судом позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 14 квітня 2021 року у справі №826/9606/17 щодо несумісності перебування на посаді прокурора з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.
3.3. Водночас вказано про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування статті 236 КЗпП України у випадку зайняття позивачем адвокатською діяльністю, враховуючи, що відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про прокуратуру" на прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва з іншими видами діяльності, а згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" - поширення на адвоката обмеження щодо сумісництва з роботою посадових та службових осіб органів прокуратури.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 у справі № 640/1219/20, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2020, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора.
5. Зокрема суд
визнав протиправним і скасував наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 №1237ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України;
поновив з 25.12.2019 ОСОБА_1 в Офісі Генерального прокурора на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України;
стягнув з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25.12.2019 по 18.09.2020 в сумі 1077328,24 грн;
у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 30789,60 грн. рішення суду допущено до негайного виконання.
6. 24.09.2020 та 30.09.2020 позивач звернувся до Офісу Генерального прокурора із заявою від 30.09.2020, в якій повідомив про ухвалення судом вищевказаного судового рішення, яке оприлюднене судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/91639015, та просив виконати його в частині, допущеній до негайного виконання.
7. Листом від 30.10.2020 № 07-22925-16 Офіс Генерального прокурора відмовив ОСОБА_1 у виконанні судового рішення в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць у розмірі 30789,60 грн, мотивуючи тим, що питання його поновлення перебуває на вирішенні у керівництва, а рішення про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів. При цьому, відповідне судове рішення не набрало законної сили та Офісом Генерального прокурора на нього подано апеляційну скаргу.
8. У відповідь на заяву ОСОБА_1 від 03.12.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва видав йому виконавчий лист від 03.12.2020 щодо виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 у справі № 640/1219/20.
9. На виконання цього виконавчого документа державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження ВП № 63974669 щодо примусового виконання вищевказаного судового рішення, зокрема в частині, допущеній судом до негайного виконання про поновлення позивача на посаді.
10. 15.12.2020 ОСОБА_1 звернувся до Генерального прокурора Венедиктової І.В. зі зверненням, у якому просив виконати вищевказане рішення суду, повідомивши про набрання ним законної сили за наслідками апеляційного розгляду.
11. Листом від 12.01.2020 Офіс Генерального прокурора повідомив ОСОБА_1, що питання поновлення його на посаді перебуває на розгляді у керівництва. Зауважено про наявність перешкод щодо належного вирішення питання щодо його поновлення на посаді прокурора у зв`язку із тим, що він займається адвокатською діяльністю. Зазначено, що рішення про стягнення на його користь середнього заробітку виконуються органами Казначейства. Повідомлено про наміри оскарження в касаційному порядку апеляційного суду у справі про його поновлення на посаді.
12. Наказом від 27.01.2021 № 89ц Офіс Генерального прокурора України на підставі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.09.2020 у справі № 640/1219/20, постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 23.12.2020 ВП № 63974669:
скасував наказ Генерального прокурора від 21.12.2019 № 1237ц про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України;
поновив ОСОБА_1 на посаді прокурора відділу організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (з місцем постійної дислокації у м. Миколаєві управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіальних управлінь Державного бюро розслідувань Департаменту організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням кримінальних правопорушень, підслідних Державному бюро розслідувань, нагляду за додержанням законів його оперативними підрозділами та підтримання публічного обвинувачення у відповідних провадженнях Генеральної прокуратури України з 25.12.2019;
вирішив виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць.
13. Однак, позивач вважає, що рішення суду відповідачем не було своєчасно виконано, чим допущено безпідставну затримку у виконанні рішення суду. Тож, позивач вважає, що наявні підстави для стягнення з Офісу Генерального прокурора на його користь суму середньомісячної заробітної плати за час затримки виконання рішення суду.
14. Позивач, враховуючи означене, звернувся до суду з цим позовом.
V. Релевантні джерела права й акти їхнього застосування
15. Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
16. Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
17. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
18. За приписами частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
19. В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
20. Частина перша статті 129-1 Конституції України передбачає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
21. Пунктом першим частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
22. Частиною 2 статті 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
23. Згідно з частиною 7 статті 235 Кодексу законі про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
24. Відповідно до статті 236 Кодексу законів про працю України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
VI. Позиція Верховного Суду
25. Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та/або апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.