Постанова
Іменем України
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 686/28627/18
провадження № 61-3410св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1,
відповідач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Прибузький",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр "Прибузький" на додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 січня 2020 року у складі колегії суддів: Гринчука Р. С., Грох Л. М., Костенка А. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний центр Прибузький" (далі - ТОВ "ТЦ "Прибузький") про заборону самочинного будівництва.
Позов обґрунтований тим, що ТОВ "ТЦ "Прибузький" здійснює самочинне будівництво за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 6810100000:01:002:0002, цільове призначення якої не відповідає її фактичному використанню. Договір оренди спірної земельної ділянки для будівництва об`єкта спортивно-оздоровчого призначення був укладений на три роки, до 29 жовтня 2016 року, не пролонгований, тому ТОВ "ТЦ "Прибузький" здійснює незаконне будівництво.
Просив заборонити ТОВ "ТЦ "Прибузький" будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер 6810100000:01:002:0002, першої черги багатоквартирного житлового будинку, другої черги 118-квартирного житлового будинку, третьої черги 77-квартирного багатоповерхового житлового будинку, четвертої черги багатоповерхового 118-квартирного житлового будинку, п`ятої черги 77-квартирного багатоповерхового житлового будинку, шостої черги 118 -квартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 31 липня 2019 року, яке залишене без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 січня 2020 року, в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 не довів порушення його суб`єктивного права чи приватного інтересу через забудову за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці, кадастровий номер 681000000:01:002:0002, а також відсутністю підстав для застосування обраного ОСОБА_1 способу захисту його права у вигляді заборони будівництва.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_1 не обґрунтував необхідність заборони спірного будівництва та не підтвердив належними та допустимими доказами факт порушення його прав та інтересів внаслідок цього, а тому обраний ним спосіб захисту визнано неналежним для поновлення його прав.
Додатковим рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 вересня 2019 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦ "Прибузький" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.
Додаткове рішення суду обґрунтовано тим, що згідно з договором про надання правової допомоги від 17 січня 2019 року № 2, що укладений між адвокатом Керницькою О. В. та ТОВ "ТЦ "Прибузький", адвокат надавала ТОВ "ТЦ "Прибузький" правничу допомогу. Згідно з додатком № 1 до зазначеного договору сторони погодили вартість роботи адвоката, яка не може бути меншою фіксованого розміру гонорару, що становить 10 000, 00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (далі - акт приймання-передачі), підписаним 05 серпня 2019 року Керницькою О. В. та ТОВ "ТЦ "Прибузький", останнє сплатило Керницькій О. В. гонорар за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10 000, 00 грн.
Додатковою постановою Хмельницького апеляційного суду від 30 січня 2020 року відмовлено в задоволенні заяві ТОВ "ТЦ "Прибузький" про ухвалення додаткового рішення.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що адвокат Керницька О. В. не долучила до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу фінансового документу, що підтверджує їх сплату ТОВ "ТЦ "Прибузький". Оскільки стягненню підлягають лише фактично понесені та документально підтверджені витрати, а не будь-які витрати, заявлені стороною, зокрема, що можуть бути понесені в майбутньому, заява не підлягає задоволенню.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У березні 2020 року ТОВ "ТЦ "Прибузький"звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову Хмельницького апеляційного суду від 30 січня 2020 року, просило її скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву ТОВ "ТЦ "Прибузький" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ТЦ "Прибузький" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000, 00 грн.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував усі обставини справи, порушив норми процесуального права.
Оскаржуване судове рішення ухвалене без урахування висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, що витрати за надану професійну правничу допомогу, в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Вважає помилковими твердження суду апеляційної інстанції про те, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 правові висновки стосуються тлумачення застосування положень господарського процесуального законодавства, а тому вони не обов`язкові для застосування у справі, яка переглядається. Правовідносини про відшкодування витрат за надану професійну правничу допомогу згідно з цивільним процесуальним та господарським процесуальним законодавством є подібними, отже, висновки, сформульовані в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 підлягають застосуванню під час перегляду цієї справи.
Суд апеляційної інстанції необґрунтовано зазначив в оскаржуваній постанові про суперечливість висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 690/54/18 та від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Аргументи інших учасників справи
Відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу аргументований тим, що справа, яка переглядається є малозначною, тому касаційне провадження підлягає закриттю.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У червні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 липня 2022 року справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у складі колегії з п`яти суддів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суд апеляційної інстанції встановив, що між адвокатом Керницькою О. В. та ТОВ "ТЦ "Прибузький" укладено договір про надання правової допомоги від 17 січня 2019 року № 2 (далі - договір), згідно з яким адвокат бере на себе зобов`язання усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, а клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Розділом 3 договору визначено розмір гонорару та правила розрахунків.
Відповідно до пункту 3.2 договору сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката (гонорар) обчислюється, виходячи із фактично затрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата), та розраховується, виходячи з вартості години роботи адвоката, яка встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
Згідно з пунктом 3.3 договору у будь-якому випадку вартість правової допомоги адвоката (гонорар) не може бути меншою фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
У разі, якщо після обрахунку вартості гонорару відповідно до пункту 3.2 цього договору (виходячи із вартості години роботи адвоката), вартість гонорару буде більшою, ніж фіксований розмір гонорару, встановлений сторонами у відповідному додатку, оплаті підлягає вартість гонорару, яка розрахована виходячи із вартості години роботи адвоката.
Відповідно до пункту 3.5 договору факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), який містить детальний опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат.
Згідно з додатком № 1 до договору, сторони погодили, що вартість однієї години роботи адвоката відповідно до пункту 3.2 договору, укладеного між сторонами, під час розгляду та вирішення цивільної справи № 686/28627/18 встановлено в розмірі 1700,00 грн - за представництво в суді апеляційної інстанції та надання йому правничої допомоги, пов`язаної зі справою, в суді апеляційної інстанції, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо. Також, згідно зазначеного додатку до договору сторони погодили, що вартість правової допомоги адвоката відповідно до пункту 3.3 договору не може бути меншою фіксованого розміру гонорару, що становить 10 000, 00 грн в суді кожної інстанції.
Відповідно до пункту 2 додатку № 1 до договору вартість правової допомоги адвоката відповідно до пункту 3.3 договору під час розгляду та вирішення цивільної справи № 686/28627/18 не може бути меншою фіксованого розміру гонорару, що становить 10 000,00 грн.
Згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 21 січня 2020 року, сторони погодили, що клієнтом буде сплачено адвокату гонорар у розмірі 10 000,00 грн протягом 10 банківських днів з моменту підписання цього акту.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, провадження № 61-22131св19.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.