Постанова
Іменем України
29 липня 2022 року
місто Київ
справа № 436/7574/12
провадження № 61-19890св21
Верховний Суд, який діє у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста",
заінтересована особа - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року, постановлену суддею Малихіною В. В., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, ухвалену колегією суддів у складі Красвітної Т. П., Свистунової О. В., Єлізаренко І. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ФАБУЛА СПРАВИ
Стислий виклад позиції заявника
Публічне акціонерне товариство "Банк Форум" (далі - ПАТ "Банк Форум") у вересні 2011 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням від 07 грудня 2012 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська позов задовольнив, звернув стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 0285/08/03-ENavW в розмірі 432 146, 76 грн. Вирішив питання розподілу судових витрат.
Ухвалою від 25 жовтня 2019 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 18 лютого 2020 року та постановою Верховного Суду від 03 листопада 2020 року, Самарський районний суд м. Дніпропетровська заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (далі - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста") про заміну сторони виконавчого провадження задовольнив, замінив стягувача ПАТ "Банк Форум" його правонаступником у цих правовідносинах - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у справі № 206/7574/12 за позовом ПАТ "Банк Форум" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" улипні 2021 року звернулося до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.
Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що за результатом перевірки кредитної справи не виявлено у ній оригіналу виконавчого листа, виданого на виконання рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 07 грудня 2012 року, яке залишається невиконаним.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою від 20 липня 2021 року, залишеною без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, Самарський районний суд м. Дніпропетровська заяву задовольнив.
Видав дублікат виконавчого листа у справі № 436/7574/12 про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та належить на праві власності ОСОБА_1, на користь ПАТ "Банк Форум" відповідно до іпотечного договору від 19 вересня 2008 року № 07-893/08 в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором від 19 вересня 2008 року № 0285/08/03-ENavW у сумі 432 146, 76 грн.
Задовольняючи заяву про видачу дубліката виконавчого листа, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання не пропущений, оригінал виконавчого листа втрачено, рішення боржником не виконано.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ОСОБА_1 06 грудня 2021 року із застосуванням поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
ОСОБА_1, наполягаючи на тому, оскаржувані судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, як підстави касаційного оскарження наведених судових рішень визначила, що:
- суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, всупереч висновкам, викладеним, зокрема у постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 2-824/2009 (провадження № 61-5388св18), від 15 листопада 2018 року у справі № 474/783/17 (провадження
№ 61-29св17), безпідставно видав дублікат виконавчого листа, оскільки те, що його оригіналу немає в матеріалах кредитної справи, не підтверджує обставини його втрати.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" у січні2022 року із застосуванням засобів поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду відзив, у якому просило касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою від 24 грудня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 та відмовив у задоволенні клопотання заявника про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень.
За змістом правила частини першої статті 401 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив у межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.
У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції.
Відповідно до § 51-53 рішення ЄСПЛ у справі "Іванов проти України" від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.