Постанова
Іменем України
21 липня 2022 року
м. Київ
справа № 569/5126/19
провадження № 61-3815св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1 ,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Музичко Руслани Василівни на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2021 року у складі судді Кучиної Н. Г. та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2022 року у складі колегії суддів: Гордійчук С. О., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя в натурі,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у березні 2019 року звернулася до суду з вищевказаним позовом, який уточнила у процесі розгляду справи, і остаточно просила поділити спільне майно подружжя колишнього подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступним чином:
- залишити у власності ОСОБА_1 приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1612200156101, номер запису про право власності 27299259, вартістю 659 960 грн;
- виділити у власність ОСОБА_1 будівельні матеріали, за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д (плити бетонні 4 * 2,1 - 17 штук вартістю 33 150 грн; відсів 63 тони - 7 875,25 грн; щебінь 20-40 масою 182 тони - 31 755,36 грн; щебінь гранітний 40-70 масою 204 тони - 32 839,92 грн; пісок будівельний масою 61,5 тон - 7 402,14 грн; пісок кварцовий масою 15 тон - 12 000 грн) загальною вартістю 125 022,67 грн;
- залишити у власності ОСОБА_2 автомобіль марки «MAZDA» моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова - VIN- НОМЕР_2 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 грн; гараж, реєстраційний номер об`єкту нерухомості: НОМЕР_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж № НОМЕР_4 , вартістю 108 000 грн; будівельні матеріали за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д (відсів гранітний масою 34 тони - 4 623,86 грн; щебінь гранітний 5-20 масою 158 тон - 28 506,36 грн; щебінь гранітний 5-20 масою 124 тони - 22 372,08 грн; фанера ламінована 418 листів - 10 979,80 грн; синтетична трава XWR48-50 площею 784,0 кв. м; з`єднувальна стрічка 450 метрів погонних; клей поліуретановий 188,1 кг; СБР гранула (Польща) масою 7,6 тон; пісок кварцовий масою 18,0 тон - 411 554,08 грн; труби профільні 30*60*3 - 80 метрів; труби профільні 60*60*3 - 60 метрів; труби профільні 50*50*3 - 100 метрів; труби 600 - 80 метрів вартістю 24 348,24 грн) загальною вартістю 502 384,42 грн;
- припинити право спільної сумісної власності її та ОСОБА_2 на спірне майно.
Зазначений позов ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року у справі № 569/15931/17 розірвано шлюб між нею та відповідачем.
За час подружнього життя ними було набуте спільне майно, а також майнові права, які підлягають поділу після розірвання шлюбу, а саме право власності на приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно № 126, видане ВК РМР 14 червня 2017 року; автомобіль марки «MAZDA» моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , типу легковий-в універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_2 , повною масою 2 100, масою без навантаження - 1 475, об`єм двигуна - 1999, колір сірий, 2007 року випуску; гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , гараж № НОМЕР_4 , реєстраційний номер майна: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 10 червня 2011 року , видане ВК РМР та будівельні матеріали, на які поширюється режим спільної власності подружжя, які поставлялись за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д .
Між нею та відповідачем склалася конфліктна ситуація, вирішення якої шляхом домовленості між сторонами є неможливо, реальний розподіл спільного сумісного майна подружжя (в натурі), а саме виділення кожному з колишнього подружжя конкретно визначеного майна, буде найбільше відповідати їхнім інтересам.
Визначаючи порядок поділу спільного майна необхідно врахувати обставини, що мають істотне значення. Приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, автомобіль та гараж є неподільними, оскільки не можуть бути поділені без втрати їх цільового призначення.
Вона зареєстрована як суб`єкт підприємницької діяльності з 2001 року за основним видом діяльності «Надання послуг перукарнями та салонами краси» (Код КВЕД 96.02) і приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м набувалось та використовується саме для розміщення та ведення в ньому підприємницької діяльності.
Автомобіль та гараж оформлені на ім`я ОСОБА_2 та використовуються ним.
Будівельні матеріали придбані ОСОБА_2 та поставлені за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д , де знаходиться земельна ділянка, що перебуває в оренді ФОП ОСОБА_1 , є ідентифіковані по найменуванню, кількості та вартості, а відтак можуть бути реально розподілені між сторонами. Будівельні матеріали придбані ОСОБА_2 за відповідними договорами оформленими на його ім`я та передані йому за актом, видатковими накладними. Первинні документи на такі матеріали знаходяться у ОСОБА_2 .
Стягнення з неї на користь ОСОБА_2 будь-якої грошової компенсації в рахунок визнання за нею права власності на більшу частину майна становитиме для неї надмірний тягар у зв`язку з фінансовою неспроможністю нести такі витрати.
ОСОБА_2 у липні 2019 року звернувся до суду з вищевказаним зустрічним позовом, в якому просив:
- поділити в натурі по 1/2 частці між сторонами приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 05 листопада 2001 року видане на підставі розпорядження міського голови № 2544-р від 31 жовтня 2001 року, вартістю 659 960 грн за варіантом визначеним судово-будівельно-технічною експертизою;
- виділити йому із спільного майна подружжя автомобіль марки «MAZDA» моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , типу легковий-Б універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_2 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 грн; гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж № НОМЕР_4 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості: 33875674, свідоцтво про право власності НОМЕР_5 від 10 червня 2011 року, вартістю 108 000 грн;
- стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 171 953,50 грн вартість 1/2 частки будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « Спортивно-оздоровчого комплексу » за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д , розпочатого відповідно до декларації від липня 2011 року, зареєстрованої 20 липня 2011 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області за № РВ08311018855 за вирахуванням вартості 1/2 частки спірного гаража та 1/2 частки вартості спірного автомобіля.
Зазначений зустрічний позов обґрунтований тим, що сторонами за час шлюбу було набуте у власність приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, вартістю 659 960 грн, автомобіль марки «MAZDA» моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , типу легковий-Б універсал, номер кузова - НОМЕР_2 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 грн, гараж № НОМЕР_4 вартістю 108 000 грн.
Разом з тим, відповідно до Розпорядження міського голови про дозвіл на будівництво № 492-р від 10 квітня 2009 року та Декларації про початок виконання будівельних робіт за липень 2011 року, зареєстрованої 20 липня 2011 року Інспекцією ДАБК у Рівненській області за № РВ08311018855, сторонами у період шлюбу було розпочато будівництво «Спортивно-оздоровчого комплексу», яке на час розгляду справи не завершено, тому він може лише ставити питання про стягнення вартості будівельних матеріалів та конструктивних елементів на підставі статті 331 ЦК України.
Вартість будівельних матеріалів, які були використані в будівництві «Спортивно-оздоровчого комплексу» складає 627 407,09 грн.
При цьому, не оспорюючи вартості приміщення перукарні, та виділення йому спірного автомобіля та вказаного гаража, а також враховуючи те, що іншого майна подружжя, яке б було співмірне для залишення його ОСОБА_1 та отримання ним іншого співмірного майна, у власності колишнього подружжя немає, а єдиним ефективних способом захисту права є поділ вказаного приміщення в натурі, враховуючи вимоги закону та правові позиції Верховного суду України та Верховного Суду, оскільки об`єкт незавершеного будівництва є об`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 , та з нею укладено договір оренди земельної ділянки від 14 червня 2008 року, який пролонгований додатковим договором від 14 травня 2019 року, на якому розпочате будівництво «Спортивно-оздоровчого комплексу», тому відповідно він підлягає залишенню за нею, а на його користь повинно бути стягнуто з ОСОБА_1 1/2 частку вартості будівельних матеріалів з вирахуванням вартості 1/2 частки автомобіля та 1/2 частки гаражу, що становить: (627 407,09 грн / 2) - (175 500 грн / 2) - (108 000 грн / 2) = 313 703,55 грн - 87 750 грн - 54 000 грн = 171 953,55 грн.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рівненський міський суд Рівненської області рішенням від 06 жовтня 2021 року первісний позов ОСОБА_1 задовольнив частково.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнив частково.
Виділив у власність ОСОБА_1 приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1612200156101, номер запису про право власності 27299259, вартістю 659 960 грн.
Виділив у власність ОСОБА_1 гараж, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , гараж № НОМЕР_4 , вартістю 108 000 грн.
Виділив ОСОБА_2 будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництва « Спортивно-оздоровчого комплексу » за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д , вартістю 627 407,09 грн.
Виділив у власність ОСОБА_2 автомобіль марки «MAZDA -5», реєстраційний номер НОМЕР_1 , типу легковий універсал, номер кузова - НОМЕР_2 , 2007 року випуску, вартістю 175 500 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості проведеного поділу спільного майна подружжя в сумі 34 947,09 грн.
Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 5 413 грн.
Виділяючи ОСОБА_1 приміщення перукарні суд першої інстанції виходив з того, що спірне приміщення перукарні є спільною сумісною власністю подружжя, воно придбане за рахунок належних подружжю коштів, спірне приміщення є неподільним, а ОСОБА_1 здійснює підприємницьку діяльність, пов`язану з наданням послуг перукарнями та салонами краси.
Виділяючи ОСОБА_2 будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництва « Спортивно-оздоровчого комплексу » місцевий суд врахував принцип справедливості та виходив з того, що ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем, що здійснює іншу діяльністю у сфері послуг. Позивачу за первісним позовом суд виділив приміщення перукарні вартістю 659 960 грн, тому ОСОБА_2 підлягає виділенню будівельні матеріали та конструктивні елементи незавершеного будівництва «Спортивно-оздоровчого комплексу» вартість яких становить 627 407,09 грн.
Виділяючи ОСОБА_2 спірний автомобіль, суд першої інстанції виходив з того, що сторони не заперечують проти такого поділу.
Врахувавши засади справедливості суд також дійшов висновку про виділення ОСОБА_1 гаража № НОМЕР_4 вартістю 108 000 грн.
Стягуючи з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію різниці вартості проведеного поділу спільного майна подружжя, суд першої інстанції виходив з того, що загальна вартість майна, яке виділяється у власність ОСОБА_2 становить 802 907,09 грн, а ОСОБА_1 - 767 960 грн.
Рівненський апеляційний суд постановою від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бартощук А. В. залишив без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2021 року в оскаржуваній частині залишив без змін.
Постанову апеляційний суд мотивував тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що сторонами доведено правовий режим спірного майна як об?єкта права спільної сумісної власності подружжя, а також належним чином обґрунтовано необхідність його розділу в рівних частинах.
У мотивувальній частині рішення суд першої інстанції дослідив та вказав вид, кількість будівельних матеріалів використаних під час будівництва «Спортивно-оздоровчого комплексу», що стверджується наявними в матеріалах справи доказами та додаткової конкретизації в резолютивній частині судового рішення не потребує.
Судом правильно встановлені фактичні обставини справи, правильно застосовано матеріальний закон та дотримана процедура розгляду, передбачена ЦПК України.
Рішення місцевого суду переглядалося апеляційний судом лише в частині виділення ОСОБА_2 будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « Спортивно-оздоровчого комплексу ».
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Музичко Р. В. у квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 06 жовтня 2021 року та постанову Рівненського апеляційного суду від 24 березня 2022 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, заявник просить змінити мотивувальні частини оскаржуваних судових рішень в частині виділення ОСОБА_2 будівельних матеріалів та конструктивних елементів незавершеного будівництва « Спортивно-оздоровчого комплексу ».
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі як на підставу оскарження судового рішення заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України та, зокрема вказує, що фактично оскаржуваними судовими рішеннями визнано за ОСОБА_2 право власності на незавершене будівництво «Спортивно-оздоровчого комплексу» вартістю 627 407,09 грн.
Судами безпідставно застосовано до спірних правовідносин положення статті 331 ЦК України, оскільки будь-яке будівництво здійснене не тією особою, якій відведена ділянка (без її доручення) та без проекту є самочинним, тому такі правовідносини регулюються положеннями статті 376 ЦК України. Самочинне будівництво не є об`єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.
Судами не враховано правову позицію, висловлену у постановах Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-1325цс15, від 18 лютого 2015 року у справі № 6-244цс14, від 24 червня 2015 року у справі № 6-318цс15, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц.
Судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, що полягають у встановленні судом обставин, що мають суттєве значення для її вирішення на підставі недопустимого доказу - копії робочого проекту, яка не залучалася до матеріалів справи з документами по суті справи і його копія не направлялася іншій стороні.
Відзив на касаційну скаргу іншими учасниками справи не подано
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 04 травня 2022 року відкрив провадження у цій справі та витребував її матеріали із Рівненського міського суду Рівненської області.
Справа № 569/5126/19 надійшла до Верховного Суду 24 травня 2022 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 16 липня 1993 році перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано заочним рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 22 січня 2018 року.
За період перебування у шлюбі сторонами було набуто спільне майно.
Приміщення перукарні загальною площею 33,4 кв. м, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно на об`єкти нерухомого майна, які належать юридичним та фізичним особам від 05 листопада 2001 року (дублікат).
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи від 30 січня 2019 року, складеним судовим експертом Омельчук С. А. 15 лютого 2019 року, судами встановлено, що дійсна ринкова вартість приміщення перукарні за адресою: АДРЕСА_1 , в цінах станом на час проведення експертизи, може становити 659 960 грн.
За ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано автомобіль марки «MAZDA», моделі 5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , типу легковий-в універсал, номер кузова - VIN- НОМЕР_2 , повною масою 2100, масою без навантаження - 1 475, об`єм двигуна 1 999, колір сірий, 2007 року випуску. Середня ринкова вартість вказаного транспортного засобу становить 175 500 грн.
З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів № 133303954 від 06 серпня 2018 року судами встановлено, що ОСОБА_2 на праві приватної власності належить гараж (реєстраційний номер майна 33875674) за адресою: АДРЕСА_5 , номер запису: 57-9581 в книзі: 26. Середня ринкова вартість гаражу становить 108 000 грн.
Між ОСОБА_1 (орендар) та Рівненською міською радою (орендодавець) 14 серпня 2008 року було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу, яка знаходиться за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д .
Згідно з пунктом 30 договору оренди орендар самостійно визначає напрям своєї господарської діяльності відповідно до її цільового призначення та умов договору.
Земельна ділянка за договором оренди належить до категорії земель житлової та громадської забудови. Сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду під будівництво спортивно-оздоровчого комплексу.
Пунктом 31 договору оренди передбачено використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення. Цільове використання земельної ділянки - для будівництва та обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (пункт 16 договору).
Згідно з розпорядженням міського голови від 10 квітня 2009 року № 492-р «Про дозвіл на будівництво підприємцю ОСОБА_1 » дозволено будівництво спортивно-оздоровчого комплексу, відповідно до погоджених проектних пропозицій, на земельній ділянці на вулиці Чорновола, 79-д у місті Рівному .
На орендованій земельній ділянці площею 0,1000 га за час перебування у шлюбі сторони розпочали будівництво «Спортивно-оздоровчого комплексу» за адресою: місто Рівне, вулиця Чорновола, 79-д з використанням будівельних матеріалів, які є предметом спору.