Постанова
Іменем України
19 липня 2022 року
м. Київ
справа № 686/21853/21
провадження № 61-3096св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Держава Україна в особі Головного управління національної поліції в Хмельницькій області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2021 року у складі судді Заворотної О. Л. та постанову Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року у складі колегії суддів: Корніюк А. П., П`єнти І. В., Талалай О. І.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Держави України в особі Головного управління національної поліції в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями слідчого.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13 вересня 2021 року він отримав листа, в якому знаходились п`ять листів (повістки про виклик на допит у якості підозрюваного), скріплені підписами старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І. В.
Крім цього, на корінцях до повістки написано «для забезпечення участі у допиті», що чинним КПК України заборонено.
Вказував, що в кожний із цих документів слідчий вніс неправдиві відомості, чим порушив не тільки його права, у тому числі і конституційні, а й його честь та гідність.
ОСОБА_1 вважав, що капітан поліції Кравчук І. В. спотворив суть, зміст і форму права, обізвав його підозрюваним, чим порушив презумпцію невинуватості, перевищив надані йому КПК України повноваження і вніс завідомо неправдиві відомості в офіційний документ.
Наслідком таких дій, як зазначав позивач, є порушення його конституційного права, як споживача на доброякісну послугу від органів державної влади, права на повагу його гідності та честі, порушено конституційну презумпцію невинуватості.
Посилався на те, що статус підозрюваного він втратив 23 січня 2018 року, набувши статусу обвинуваченого. Моральна шкода, завдана йому, є наслідком порушення прав, честі, гідності та моральних страждань, що змусило його вчергове витрачати час задля поновлення своїх прав.
Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просив суд стягнути з Держави Україна на свою користь 2 000 000 000 000 грн моральної шкоди, завданої незаконною дією/внесенням завідомо неправдивих відомостей в офіційні документи старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І. В.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2022 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що ОСОБА_1 не доведено факту заподіяння йому моральної шкоди відповідачем внаслідок внесення старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І. В. в повістки про виклик на допит у якості саме підозрюваного.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У квітні 2022 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 11 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, провадження № 14-714цс19 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували положення статей 23, 1166 ЦК України до спірних правовідносин, внаслідок чого дійшли помилкового висновку про відмову у задоволенні його позовних вимог.
Також вказує, що відсутність у нього статусу підозрюваного підтверджується постановою Хмельницького апеляційного суду у справі № 686/14502/21.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2022 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 від Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, у якому вказано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Звертаючись до суду, ОСОБА_1 вказував, що 13 вересня 2021 року він отримав листа з п`ятьма повістками про виклик на допит у якості підозрюваного, що скріплені підписами старшого слідчого ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І. В.
На думку позивача, зазначивши у повістках статус ОСОБА_1 як підозрюваного, слідчий порушив презумпцію невинуватості, перевищив надані повноваження, вніс неправдиві відомості у офіційний документ, наслідком чого стало порушення права, честі і гідності позивача та чим спричинено йому моральну шкоду.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.