Постанова
Іменем України
22 липня 2022 року
м. Київ
справа № 686/24506/20
провадження № 61-17180св21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
відповідачі: Хмельницька обласна рада, Комунальне некомерційне підприємство «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року в складі судді Чевилюк З. А. та на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року в складі колегії суддів: Купельського А. В., Янчук Т. О., Ярмолюка О. І.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до Хмельницької обласної ради, комунального некомерційного підприємства «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради (далі - КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги») про визнання права, зобов`язання вчинення дій.
В обґрунтування позову вказали, що вони з 1977 року за рішенням адміністрації і профкому КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» вселились та проживають у квартирі АДРЕСА_1 (далі - спірна квартира), здійснюють її утримання та поліпшення.
Проте, Хмельницька обласна рада їм відмовила у приватизації спірної квартири з мотивів, що це жиле приміщення обліковується як службове та не підлягає приватизації. Вважаючи відмову у приватизації незаконною, вони звернулись за захистом порушених прав до суду.
У зв`язку з цим позивачі просили суд визнати право на приватизацію квартири АДРЕСА_2 ; зобов`язати відповідачів у місячний термін після набрання законної сили рішенням розглянути питання про приватизацію вказаної вище квартири.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачі не надали доказів на підтвердження відсутності зареєстрованих за ними на праві власності об`єктів нерухомого майна та не підтвердили факт нереалізації ними права на приватизацію житла.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року частково задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , змінено рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 липня 2021 року шляхом викладення його мотивувальної частини у редакції цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції вважав помилковими мотиви відмови суду першої інстанції у задоволенні позовних вимог, вказавши, що їх предметом не було визнання права власності на об`єкт нерухомого майна чи оскарження рішення про відмову у приватизації квартири, а лише реалізація (визнання) права на приватизацію відповідно до статті 16 ЦК України.
При цьому суд установив, що позивачі не надали доказів звернення до органу приватизації з заявою та документами, визначеними у пунктах 17, 18 «Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян», затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16 грудня 2009 року (далі - Положення), про передачу їм спірного житла у приватну власність, а також не надали рішення органу приватизації про відмову у розгляді цього питання, у визнанні їх права на приватизацію за ними та проведенні приватизації житла.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У вересні 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 засобами поштового зв`язку надіслали на адресу Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 27 липня 2021 року на постанову Хмельницького апеляційного суду від 23 вересня 2021 року.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявники зазначали неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду у справах №№ 200/18858/16-ц, 483/731/19. Крім того, заявники вказували на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.
Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні цієї справи суд апеляційної інстанції дійшов помилкових висновків про одночасне застосування норм пунктів 17 та 18 Положення, не врахувавши, що цими нормами урегульовані різні етапи приватизації житла. Лише отримавши від органу приватизації бланк заяви на приватизацію, позивачі мали б можливість надати передбачені пунктом 18 Положення документи.
Таким чином, орган приватизації не виконав передбачений пунктом 17 Положення обов`язок надати позивачам консультацію та бланк заяви на приватизацію, що завадило їм надати визначені пунктом 18 Положення документи, необхідні для прийняття цим органом рішення щодо приватизації спірного житла.
Матеріали справи не містять відомостей про надання спірній квартирі статусу службового житла, а тому орган приватизації безпідставно відмовив позивачам у видачі заяви на приватизацію та надання відповідної консультації, порушивши їх право на приватизацію житла.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 09 грудня 2021 року в складі колегії суддів: Калараша А. А., Петрова Є. В., Ткачука О. С. відкрито касаційне провадження в указаній справі.
У січні 2022 року до Верховного Суду від Хмельницької обласної ради надійшов відзив на касаційну скаргу, мотивований незгодою із її доводами та законністю й обґрунтованістю оскаржуваних судових рішень.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 18 травня 2022 року справу призначено судді-доповідачеві.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Позивачі постійно проживають у приміщенні, що розташоване на території КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради у с. Скаржинці Ярмолинецького району Хмельницької області.
Зі слів позивачів, заселення у спірну квартиру відбувалось на підставі рішення адміністрації і профкому КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» (попередньо - Хмельницької облпсихлікарні № 1), на підтвердження чого письмових доказів не надали, з посиланням на ту обставину, що документи не збереглись та у них відсутні.
ОСОБА_3 з 1995 року до теперішнього часу, ОСОБА_2 з 1992 року по 2010 рік, ОСОБА_1 з 1977 року по 2020 рік працювали та працюють в КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Хмельницької обласної ради (а. с. 87-90).
Згідно із відмітками у паспортах позивачів місце проживання ОСОБА_1 з 1980 року зареєстровано у с. Скаржинці Ярмолинецького району Хмельницької області, ОСОБА_2 - з 1995 року у с. Скаржинці Ярмолинецького району Хмельницької області, ОСОБА_3 - з 1996 року у с. Скаржинці Ярмолинецького району Хмельницької області, а ОСОБА_4 - з 1995 року у АДРЕСА_3 (а.с. 10-13).
На звернення ОСОБА_1 до КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги» та Хмельницької обласної ради йому листами від 19 червня 2020 року № В/51 та від 10 серпня 2020 року № В/875-ф-а повідомлено, що будівлі, розміщені на території КНП «Хмельницький обласний заклад з надання психіатричної допомоги», обліковуються як службові житлові приміщення.
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У справі, що переглядається, встановлено, що позивачі, вважаючи своє право на приватизацію спірної квартири порушеним, звернулись до суду із зазначеним позовом та просили визнати право на приватизацію вказаної квартири та зобов`язати відповідачів у місячний термін після набрання законної сили рішенням суду розглянути питання про приватизацію вказаної вище квартири.
Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.