Постанова
Іменем України
25 липня 2022 року
м. Київ
справа № 350/1010/18
провадження № 61-3165св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Хопти С. Ф., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
відповідачі: Перегінська селищна рада, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області, приватне підприємство «Вектор»,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області у складі судді Бейка А. М. від 18 жовтня 2021 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду у складі колегії суддів:
Девляшевського В. А., Пнівчук О. В., Томин О. О., від 24 січня 2022 року, і виходив із наступного.
Зміст заявлених позовних вимог
У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , Осмолодської сільської ради про визнання частково незаконним та скасування рішення Осмолодської сільської ради, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку.
Ухвалами Рожнятівського районного суду від 15 травня 2019 року до участі у розгляді справи залучено співвідповідачів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а від 01 лютого 2021 року - замінено співвідповідача Осмолодську сільську раду на Перегінську селищну раду.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовувала тим, що рішенням виконкому Рожнятівської районної ради народних депутатів від 13 червня 1990 року №101 їй надано дозвіл на будівництво житлового будинку на земельній ділянці площею 0,08 га у с. Гриньків Рожнятівського району Івано-Франківської області. Згідно з актом від 12 липня 1990 року вказану вище земельну ділянку відведено в натурі, а на підставі рішення виконавчого комітету Осмолодської сільської ради Рожнятівського району від 13 квітня 2004 року їй видано свідоцтво про право власності на домоволодіння по
АДРЕСА_1 .
Позивачка вказувала, що рішенням Осмолодської сільської ради від 29 травня 2005 року № А-11/04-01 її чоловіку ОСОБА_5 передано у власність для ведення особистого селянського господарства 0,810 га та 0,25 га по АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства.
Рішенням Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року
№ 121-17/2017 їй надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1621 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд
по
АДРЕСА_1 .
Зазначала, що вона користувалась вказаними земельними ділянками без зміни їх площі, меж та конфігурації. Суміжними землекористувачами за період 2004-2017 років були ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які встановили відповідну огорожу.
Під час розгляду справи № 350/1684/17 за позовом ОСОБА_4 до неї та її чоловіка ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою їй стало відомо про наявність державного акту на право власності на земельну ділянку від 22 червня 2007 року, серії ЯД № 856791, кадастровий номер 2624884102050030108, який ОСОБА_4 отримала на підставі рішення Осмолодської сільської ради від 11 березня 2007 року № 59-6/2007. За вказаним державним актом ОСОБА_4 належить частина земельної ділянки, яка перебуває у її користуванні.
Зазначала, що ОСОБА_4 фактично захопила належну їй частину земельної ділянки без погодження з нею та її чоловіком ОСОБА_5 меж земельної ділянки. Акт встановлення та узгодження меж від 05 квітня 2007 року та експлікацію угідь, наявні в технічній документації із землеустрою, ні вона, ні її чоловік ОСОБА_5 не підписували. Підписи від імені ОСОБА_5 в акті встановлення та узгодження меж від 05 квітня 2007 року та в експлікації угідь підроблені невідомими особами. 19 лютого 2018 року Рожнятівським відділенням поліції Калуського відділу поліції ГУНП в
Івано-Франківській області за цим фактом відкрито кримінальне провадження № 12018090220000051 за частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України.
Посилалася на те, що про відсутність будь-яких порушень меж земельної ділянки ОСОБА_4 свідчить акт Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року про встановлення межі суміжного землекористування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , затверджений рішенням сесії Осмолодської сільської ради 22 грудня 2017 року № 122-17/2017.
Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Осмолодської сільської ради від 11 березня 2007 року № 59-6/2007 в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю та видачі державного акту на право власності на землю серія ЯД №856791 від 22 червня 2007 року ОСОБА_4 ;
- визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 22 червня 2007 року серії ЯД №856791, кадастровий номер 2624884102050030108, загальною площею 0,4553 га для ведення особистого селянського господарства, виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Осмолодської сільської ради від 11 березня 2007 року № 59-6/2007, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренда землі за №01810730900108;
- скасувати державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий номер 2624884102050030108, загальною площею 0,4553 га для ведення особистого селянського господарства, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , скасувати запис у Книзі записів державних актів на право власності на землю;
- визнати за ОСОБА_1 право на користування земельною ділянкою загальною площею 0,1621 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по
АДРЕСА_1 , у межах, визначених актом про встановлення меж, затвердженим рішенням Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року № 122-17/2017.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області
від 18 жовтня 2021 року, залишеним без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела яким чином оскаржуване рішення сільської ради та державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий ОСОБА_4 , порушують її права. Судами встановлено, що позивачці не відведено земельну ділянку у постійне користування у спосіб, визначений чинним законодавством, на день розгляду справи її право на землекористування не зареєстровано у Державному реєстрі речових прав, земельна ділянка не сформована та їй не присвоєно кадастрового номеру, а рішення про надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1621 га не доводить набуття вказаної земельної ділянки у власність чи користування. При цьому після його прийняття позивачка не вчинила будь-яких дій, спрямованих на розроблення технічної документації. На підставі викладеного позовні вимоги визнано необґрунтованими.
Узагальнені доводи касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 18 жовтня 2021 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 24 січня 2022 рокуі передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Підставами касаційного оскарження вказаних судових рішень заявниця зазначає неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказавши, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 200/11343/14-ц, постанові Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 551/1010/17 (пункт 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України), а також не дослідили належним чином зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
ОСОБА_1 зазначає, що суди попередніх інстанцій не урахували, що рішенням виконкому Рожнятівської районної ради народних депутатів від 13 червня 1990 року № 101 їй було надано дозвіл на будівництво житлового будинку в с. Гриньків Рожнятівського району, на підставі якого відповідно до акту від 09 липня 1990 року їй було відведено у натурі земельну ділянку площею 0,08 га. Крім того, у 2005 році її чоловіку передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства, площею 0,810 га та 0,25 га, а у 2017 році їй надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо земельної ділянки площею 0,1621 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 , при цьому актом Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року встановлено відсутність будь-яких порушень меж земельної ділянки ОСОБА_4 . Протягом 2004-2007 років спірною земельною ділянкою користувалась лише вона та сусідній землекористувач ОСОБА_6 , що було підтверджено показами свідків.
Посилається заявниця на те, що її право користування земельною ділянкою, отриманою у 1990 році зберігається на підставі постанови Верховної Ради Української РСР від 18 грудня 1990 року № 565-ХІІ, а також пунктів 1, 6, 7 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Земельна ділянка у неї не вилучалась, а тому оскаржуваними рішенням та державним актом частково припинено її право користування земельною ділянкою.
Стверджує, що суди залишили поза увагою порушення порядку отримання у власність ОСОБА_4 спірної земельної ділянки, оскільки передача земельної ділянки їй у власність відбувалась на підставі технічної документації із землеустрою, а не на підставі проєкту відведення земельної ділянки, у зв`язку із чим не було визначено її меж на місцевості.
Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції порядку прийняття доказів, зокрема призначення експертизи за клопотанням відповідача через 11 місяців після закриття підготовчого провадження, прийняття доказів для проведення експертизи без надання доказів їх надіслання іншим сторонам, не врахування питань до експертів, поставлених стороною позивача, неприйняття в якості доказу висновку судової почеркознавчої експертизи від 30 серпня 2018 року № 1.1.-267/18, наданого в межах кримінального провадження. При цьому заявниця вказує, що її не було належним чином повідомлено про дату судового засідання, на якому було вирішено питання про призначення у справі експертизи, що позбавило її права на надання своїх заперечень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 08 червня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі № 350/1010/18.
21 червня 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - ОСОБА_8 посилається на те, що доводи касаційної скарги є безпідставними, такими, що не спростовують правильних по суті висновків судів першої та апеляційної інстанцій. Суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що права позивачки не порушені, ураховуючи, що вона не набула право власності на спірну ділянку у встановленому законом порядку.
Особа, яка подала відзив на касаційну скаргу, вказує, що судова почеркознавча експертиза у справі була призначена з метою встановлення дійсних обставин щодо підписання/не підписання чоловіком позивачки акту узгодження меж та експлікації угідь. При цьому після призначення судом почеркознавчої експертизи позивачка не оспорювала її правомірність, у тому числі в частині питань, які були поставлені перед експертом, а лише після отримання висновку судової почеркознавчої експертизи почала оспорювати факт її призначення, що свідчить виключно про незгоду ОСОБА_1 із встановленими у цьому висновку обставинами, а не із процедурою призначення експертизи.
Зазначає, що за наявною у відповідачів інформацією ОСОБА_1 перебуває за кордоном, а тому, вона не могла подати касаційну скаргу, у зв`язку із чим просять Верховний Суд витребувати від Державної прикордонної служби відомості про перетин ОСОБА_1 державного кордону за період з січня 2021 року по квітень 2022 року.
Заявлене клопотання про витребування доказів задоволенню не підлягає з огляду на те, що вирішення питання про витребування письмових доказів у межах касаційного провадження положеннями глави 2 розділу V ЦПК України не передбачено та до компетенції Верховного Суду не відноситься, а сумніви у тому, що касаційна скарга підписана іншою особою, є необґрунтованими.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Рішенням виконкому Рожнятівської районної ради народних депутатів
від 13 червня 1990 року №101 ОСОБА_1 надано дозвіл на будівництво житлового будинку в с. Гриньків Рожнятівського району. На підставі цього рішення згідно з актом від 09 липня 1990 року встановлено межі земельної ділянки площею 0,08 га.
Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно
від 23 серпня 2004 року ОСОБА_9 є власницею домоволодіння, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 .
Рішенням Осмолодської сільської ради від 29 травня 2005 року №А-11/04-01 ОСОБА_5 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площами 0,2528 га та 0,0810 га по АДРЕСА_1 .
Рішенням Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року №121-17/2017 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 0,1621 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 .
Встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_1 межує з земельною ділянкою ОСОБА_4 , що підтверджується актом про встановлення межі суміжного землекористування ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , затвердженим рішенням сесії Осмолодської сільської ради від 22 грудня 2017 року.
Рішенням шостої сесії Осмолодської сільської ради від 11 березня 2007 року №59-6/2007 ОСОБА_4 передано у власність для ведення особистого селянського господарства земельні ділянки площею 0,3272 га, 0,45 га,
0,0612 га, 0,2540 га та для будівництва і обслуговування житлового будинку - 0,25 га по АДРЕСА_1 .