Постанова
Іменем України
20 липня 2022 року
м. Київ
справа № 758/7485/19
провадження № 61-6888 св 21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ;
відповідач - акціонерне товариство "Укргазвидобування";
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Укргазвидобування" на постанову Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року у складі колегії суддів: Заришняк Г. М., Мараєвої Н. Є., Рубан С. М.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до акціонерного товариства "Укргазвидобування" (далі - АТ "Укргазвидобування") про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Позовна заява мотивована тим, що 09 квітня 2002 року вона була прийнята на роботу до дочірньої компанії "Укргазовидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - НАК "Нафтогаз України") на посаду старшого бухгалтера сектору розрахунків управління бухгалтерського обліку та звітності.
Протягом 17 років вона безперервно займала різні посади на підприємстві, остання посада, яку вона обіймала до звільнення - головний фахівець сектора організації спільної та інвестиційної діяльності відділу комерційної диспетчеризації та спільної діяльності відповідача.
Зазначала, що 06 травня 2019 року її було звільнено з роботи у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, з чим вона не погоджується і вважає своє звільнення незаконним, оскільки їй не було запропоновано в установленому порядку всі вакантні посади на підприємстві.
Ураховуючи викладене, позивач просила суд поновити її на посаді головного фахівця сектора організації спільної та інвестиційної діяльності відділу комерційної диспетчеризації та спільної діяльності акціонерного товариства "Укргазвидобування" та стягнути з відповідача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року у складі судді Гребенюка В. В. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачу пропонувалися всі посади, які відповідали кваліфікації позивача, як в апараті управління, так і в підпорядкованих підрозділах і підприємствах, що входять до складу АТ "Укргазвидобування".
Посилання позивача на те, що їй не було запропоновано низку посад (начальник сектору економічної безпеки та договірної роботи, головний фахівець сектору розслідувань відділу економічної безпеки та розслідувань, фахівець відділу зовнішніх комунікацій, завідувач архіву філії Газопромислового управління (далі - ГУ) "Полтавагазвидобування", провідний фахівець, фахівець сектору закупівель робіт та послуг філії ГУ "Шебелинкагазвидобування", начальник відділу, провідний фахівець, фахівець відділу комунікацій ГУ "Шебелинкагазвидобування", начальник відділу операційної ефективності ГУ "Львівгазвидобування", директор з матеріально-технічного постачання та складської логістики) суд відхилив, оскільки кваліфікація позивача (бухгалтер-економіст, менеджер-економіст) та досвід роботи не відповідала критеріям, які пред`являються до вказаних посад.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 01 квітня 2021 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 09 вересня 2020 року скасовано й ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено. Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного фахівця сектора організації спільної та інвестиційної діяльності відділу комерційної диспетчеризації та спільної діяльності АТ "Укргазвидобування" з 06 травня 2019 року. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 1 660 391 грн 23 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з дня попередження позивачки про звільнення до дня розірвання трудового договору у відповідача були й інші вакантні посади, які безпідставно не запропоновані ОСОБА_1 .
Так, в період з 14 березня 2019 року по 06 травня 2019 року позивачці не були запропоновані наступні посади: начальника сектору економічної безпеки та договірної роботи; головного фахівця сектору розслідувань відділу економічної безпеки та розслідувань; директора з матеріально-технічного постачання та складської діагностики; фахівця відділу зовнішніх комунікацій Департаменту комунікацій; завідувача архіву філії ГУ "Полтавагазвидобування"; провідного фахівця, фахівця сектору закупівель робіт та послуг архіву філії ГУ "Шебелинкагазвидобування"; начальника відділу, провідного фахівця, фахівця відділу комунікації філії ГУ "Шебелинкагазвидобування"; начальника відділу операційної ефективності ГУ "Львівгазвидобування".
Згідно з поясненнями позивачки вказані посади ОСОБА_1 могла виконувати з урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду роботи. Крім того, у неї було переважне право залишення на роботі, оскільки вона сумлінно попрацювала на підприємстві протягом 17 років.
Отже, звільнення позивачки відбулось з порушенням порядку, визначеного трудовим законодавством.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2021 року АТ "Укргазвидобування" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 жовтня 2020 року у справі № 712/9213/18, постановах Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 210/82/16, від 07 серпня 2019 року у справі № 367/3780/16, від 08 квітня 2020 року у справі № 756/10727/16, від 21 серпня 2019 року у справі № 210/1057/18, від 08 лютого 2018 року у справі № 265/7395/14 тощо, що відповідає вимогам пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Також заявник вказує на порушення судом норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 червня 2021 року касаційне провадження у справі відкрито, витребувано цивільну справу № 758/7485/19 із Подільського районного суду м. Києва.
У червні 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 червня 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що позивачка має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю "біржова діяльність", кваліфікація бухгалтер-фінансист та диплом спеціаліста за спеціальністю "Менеджмент організацій", кваліфікація менеджер-економіст видавництв і поліграфічних підприємств.
Від переведення на запропоновані відповідачем під час процедури вивільнення вакантні посади, що дійсно відповідали кваліфікації позивачки, позивачка відмовилась.
Звільнення позивачки проведено відповідачем у встановленому законодавством порядку та з дотриманням всіх вимог чинного законодавства України, формулювання причини звільнення в трудовій книжці зазначено правильно у відповідності до вимог чинного законодавства України, трудова книжка видана позивачу у день її звільнення, а тому рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.
Також посилалося на те, що сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, є завищеною і її розрахунок є помилковим.
Відзив на касаційну скаргу не надійшов.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Наказом по АТ "Укргазвидобування" від 08 квітня 2002 року № 88-К ОСОБА_1 було прийнято на роботу на посаду старшого бухгалтера сектора розрахунків управління бухгалтерського обліку та звітності (а.с. 53, т. 1).
Наказом по АТ "Укргазвидобування" від 21 грудня 2017 року № 352-К ОСОБА_1 було переведено на посаду головного фахівця сектора організації спільної та інвестиційної діяльності відділу комерційної диспетчеризації та спільної діяльності (а.с. 54, т. 1).
18 січня 2019 року наказом № 23 було затверджено організаційну структуру апарату управління АТ "Укргазвидобування", а наказом № 24 "Про удосконалення структури управління" ліквідовано відділ комерційної диспетчеризації та спільної діяльності (а.с. 56-58, т. 1).
21 січня 2019 року було складено акт про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення з письмовим попередження про наступне вивільнення та переліком вакантних посад. В даному акті зазначено, що ОСОБА_1 ознайомилася з письмовим попередженням та переліком запропонованих їй вакантних посад, проте ставити свій підпис про ознайомлення з письмовим попередженням про наступне вивільнення та переліком вакантних посад, а також надати згоду на переведення на одну із запропонованих посад, відмовилася (а.с. 71, т. 1).
З матеріалів справи також убачається, що 29 січня 2019 року листом № 25.1-014-705, 04 лютого 2019 року листом № 25.1-014-839, 13 лютого 2019 року листом № 25.1-014-1109, 20 лютого 2019 року листом № 25.1-014-1278, 04 березня 2019 року листом № 25.1-014-1617 ОСОБА_1 пропонувалися ряд вакансій для переведення на іншу роботу та складено акт про ознайомлення останньої з переліком вакансій, однак ОСОБА_1 відмовилася від надання згоди на переведення на одну з указаних посад із зазначенням "не згідна у зв`язку з відсутністю вакансії відповідної кваліфікації" (а.с. 72-79, 82-90, т. 1).
Встановлено, що 12 березня 2019 року листом № 25.1-014-1819 позивачці було запропоновано для переведення черговий список вакансій. У вказаному листі позивачкою вказано, що вона "згідна на переведення на посаду заступника директора виконавчого з видобування та планування буріння, що була їй запропонована 04 березня 2019 року" та поставлено нею підпис і дату 12 березня 2019 року (а.с. 91-94, т. 1).
Також, 12 березня 2019 року ОСОБА_1 подала заяву про переведення на посаду заступника директора виконавчого з видобутку та планування буріння з 12 березня 2019 року (а.с. 17, т. 1).
На вказану заяву директором з управління персоналом ОСОБА_3 було надано позивачці відповідь, з якої випливає, що 04 березня 2019 року ОСОБА_1 не погодилася зайняти зазначену посаду, в зв`язку з чим 06 березня 2019 року на посаду було призначено іншого працівника, відтак, посада перестала бути вакантною, а тому заява від 12 березня 2019 року про переведення позивача не може бути задоволена (а.с. 18, т. 1).
14 березня 2019 року листом № 25.1-014-1892 позивачці було запропоновано для переведення список вакансій. У вказаному листі позивачкою позначено: "вакансій за моєю кваліфікацією мені не запропоновано" та поставлено підпис і дату 14 березня 2019 року (а.с. 98-100, т. 1).
06 травня 2019 року листом № 25.1-014-3176 позивачу було запропоновано для переведення список вакансій. У вказаному листі позивачем позначено: "у зв`язку з відсутністю вакансії в апараті АТ "Укргазвидобування", яке відповідає моїй кваліфікації, не погоджуюсь" та поставлено підпис і дату 06 травня 2019 року (а.с. 101-102, т. 1).
06 травня 2019 року на засіданні профспілкового комітету комітет надав згоду на звільнення позивачки, у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, а також у зв`язку з тим, що позивачка відмовилася від запропонованих їй вакантних посад (а.с. 120, т. 1).
Наказом по АТ "Укргазвидобування" від 06 травня 2019 року № 112-К ОСОБА_1 було звільнено з посади головного фахівця сектору організації спільної та інвестиційної діяльності відділу комерційної диспетчеризації та спільної діяльності з 06 травня 2019 року у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці та відмовою від переведення на іншу роботу, пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП України (а.с. 16, т. 1).
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Касаційна скарга АТ "Укргазвидобування" підлягає частковому задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.