ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 300/6805/21
адміністративне провадження № К/990/6746/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Губської О.А., Калашнікової О.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (головуючи суддя - Боршовський Т.І.)
та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року (головуючий суддя - Кузьмич С.М., судді: Матковська З.М., Шавель Р.М.)
у справі №300/6805/21
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій.
I. ПРОЦЕДУРА
1. У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за березень 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність щодо непроведення перерахунку та доплати належної одноразової грошової допомоги при звільненні, з урахуванням в складі грошового забезпечення, з якого нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні, щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за березень 2018 року з урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати здійснити перерахунок та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні відповідно до вимог пункту 2 статті 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 року № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій", індексації грошового забезпечення, обчисленої відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, а також раніше виплаченої суми одноразової грошової допомоги при звільненні.
2. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин пропуску строку звернення до суду із вказаним позовом та поданням доказів поважності причин його пропуску.
3. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року, позовну заяву в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення, - повернуто позивачу.
Роз`яснено позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4. Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року відкрито провадження в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за березень 2018 року та зобов`язання нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за березень 2018 відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
5. У поданій касаційній скарзі, із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, скаржник просить скасувати ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 січня 2022 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
6. Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
7. Наказом командувача військ оперативного командування "ІНФОРМАЦІЯ_2" від 15 лютого 2018 року № 32 звільнено ОСОБА_1, заступника начальника служби захисту інформації ІНФОРМАЦІЯ_3, з військової служби у запас за пунктом "б" (за станом здоров`я) частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
8. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 березня 2018 року № 46 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення 31 березня 2018 року. Зобов`язано виплатити грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за 2 повні прослужені календарні роки в сумі 11 497,45 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393.
9. 03 серпня 2021 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про перерахунок та доплату одноразової грошової допомоги при звільненні з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та індексації грошового забезпечення. Посилався, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 червня 2021 року у справі № 300/3916/20, якою зобов`язано нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 18 червня 2015 року по 28 лютого 2018 року із урахуванням базового місяця січень 2008 року, йому проведено виплату в сумі 82 370,86 грн.
10. Розглянувши таке звернення, листом від 04 жовтня 2021 року було відмовлено у здійсненні перерахунку одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби з огляду на те, що індексація грошового забезпечення та щомісячна додаткова грошова винагорода не входять до складу грошового забезпечення.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Повертаючи позовну заяву в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що одноразова грошова допомога при звільненні за своєю правовою природою є окремою гарантією, передбаченою статтею 15 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ), яка виплачується військовослужбовцям в грошовій формі при їх звільненні з військової служби. Тобто, одноразова грошова допомога при звільненні не входить до структури заробітної плати (не є ні основною, ні додатковою заробітною платою, а також не є іншою заохочувальною чи компенсаційною виплатою, що входить до такої структури). Вихідна допомога при звільненні має разовий характер.
12. Посилався на правовий висновок, висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі №711/4010/13-ц.
13. Також суд першої інстанції звертав увагу на те, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду застосуванню підлягають саме положення Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) як норми спеціального процесуального закону.
14. В спірному випадку розмір одноразової грошової допомоги, який підлягав виплаті ОСОБА_1 при звільненні, зазначений у наказі військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_3 від 05 березня 2018 року № 46 про виключення зі списків особового складу.
15. У позовній заяві та в заяві від 03 серпня 2021 року про доплату одноразової грошової допомоги при звільненні, ОСОБА_1 підтвердив факт виплати йому при звільненні в березні 2018 року одноразової грошової допомоги, проте відповідних доказів не надав. Водночас позов подано більш як через три роки після видання наказу про звільнення та отримання сум одноразової грошової допомоги.
16. В позовній заяві не викладено жодного пояснення того, що позивач з дати прийняття наказу про виключення зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 (05 березня 2018 року) до отримання від ІНФОРМАЦІЯ_1 листа (04 жовтня 2021 року), з об`єктивних обставин не знав і не міг дізнатися про те, що одноразову грошову допомогу виплачено в неналежному розмірі. Не долучено таких доказів і до позовної заяви.
17. Також суд першої інстанції виходив з того, що позивач не вказав обставин того, коли він дізнався про неврахування сум індексації грошового забезпечення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні.
18. Станом на 03 серпня 2021 року, тобто дату заяви позивача про підтвердження факту отримання сум індексації грошового забезпечення на виконання судового рішення, йому було відомо те, що при визначенні одноразової грошової допомоги при звільненні, відповідач не врахував до складу грошового забезпечення, з якого нараховану таку допомогу, індексацію грошового забезпечення. Проте до суду з цим позовом звернувся у листопаді 2021 року, тобто з пропуском місячного строку, встановленого частиною п`ятою статті 123 КАС України.
19. Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін ухвалу суду першої інстанції, керувався висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28 березня 2018 року (справа №809/1087/17), від 22 листопада 2018 року (справа № 815/91/18), від 26 травня 2021 року (справа №380/5093/20), відповідно до яких дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадках, якщо вони стали спірними. У категорії справ, пов`язаних з проходженням публічної служби (військової служби), зокрема, з приводу виплати компенсації за неотримане речове майно, законодавець визначив, що строк в один місяць є достатнім для звернення до суду за захистом своїх прав, якщо особа вважає, що під час її прийняття на публічну службу, проходження, звільнення з публічної служби, рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, порушено її права, свободи чи законні інтереси.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
20. Позивач у касаційній скарзі вказує на те, що у заяві про поновлення процесуального строку, поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, належним чином обґрунтував, що оскільки одноразова грошова допомога при звільненні є складовою (входить до структури) грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, відтак звернення до суду з вимогами щодо стягнення грошового забезпечення не обмежується будь-яким строком.
21. Вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій не було вжито всіх необхідних заходів щодо оцінки та дослідження доказів, які мали суттєве значення для правильного вирішення спору, а також застосовано норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18 та від 27 квітня 2021 року у справі № 380/1513/20.
22. За результатами аналізу спеціальних нормативно-правових актів, які регулюють основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців, а саме Закону № 2011-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, можна зробити висновок, що одноразова грошова допомога у разі звільнення з військової служби є складовою (входить до структури) грошового забезпечення військовослужбовців.
23. Скаржник звертає увагу на те, що оскільки позовна заява містить вимоги про нарахування та виплату грошової допомоги при звільненні, передбаченої пунктом 2 статті 15 Закону № 2011-ХІІ, слід керуватися, у тому числі, положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України). Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 807/363/18.
24. Також позивач вказує на помилковість застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень Закону України "Про оплату праці" та Інструкції зі статистики заробітної плати в частині невключення суми вихідної допомоги до фонду оплати праці. Порядок нарахування та виплати одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби визначено спеціальним законодавством, що має пріоритетне право на застосування до спірних правовідносин.