ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа № 440/4502/20
адміністративне провадження № К/9901/20447/21, К/9901/21580/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Білак М.В.,
суддів: Калашнікової О.В., Мартинюк Н.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження справу
за касаційними скаргами Офісу Генерального прокурора та Полтавської обласної прокуратури
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року (головуючий суддя - Ясиновський І.Г.),
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року (головуючий суддя - Мінаєва О.М., судді: Макаренко Я.М., Калиновський В.А.)
у справі №440/4502/20
за позовом ОСОБА_1
до Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури
про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії.
I. РУХ СПРАВИ
1. У серпні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення позовних вимог, просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ в.о. прокурора Полтавської області від 07 серпня 2020 року № 580к про звільнення з посади прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області з 07 серпня 2020 року;
- зобов`язати Офіс Генерального прокурора видати наказ, яким звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Диканського району Полтавської області з 07 серпня 2020 року;
- зобов`язати Полтавську обласну прокуратуру здійснити виправлення відомостей про роботу та звільнення в трудовій книжці ОСОБА_1 шляхом виправлення запису № 22 у графі 3 розділу «Відомості про роботу» шляхом приведення його в наступну редакцію: «Звільнено з посади прокурора Диканського району Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697)».
2. В обґрунтування позовних вимог зазначав про те, що наказ про звільнення за власним бажанням з посади прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області є неправомірним з огляду на подану ним заяву про звільнення з посади прокурора Диканського району Полтавської області та відсутність бажання звільнятися з посади прокурора прокуратури.
3. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ в.о. прокурора Полтавської області від 07 серпня 2020 року № 580к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області з 07 серпня 2020 року.
Зобов`язано Офіс Генерального прокурора видати наказ, яким звільнити ОСОБА_1 з посади прокурора Диканського району Полтавської області з 07 серпня 2020 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
4. Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій відповідачі звернулися з касаційними скаргами, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
5. Ухвалами Верховного Суду від 09 серпня 2021 року відкрито касаційні провадження за вказаними касаційними скаргами.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
6. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач працював в органах прокуратури, зокрема, з 27 серпня по 31 серпня 2011 року на посаді прокурора Диканського району Полтавської області; з 31 серпня 2011 року по 02 березня 2012 року на посаді прокурора Київського району міста Полтави Полтавської області; з 02 березня 2012 року по 07 серпня 2014 року на посаді заступника прокурора Полтавської області; з 07 серпня по 23 жовтня 2014 року на посаді прокурора Диканського району Полтавської області.
7. Наказом Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1469к, керуючись статтею 15 Закону № 1697, вимогою пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про очищення влади», звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора Диканського району Полтавської області у зв`язку з припиненням трудового договору відповідно до пункту 7-2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
8. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 травня 2020 року у справі № 816/4583/14 визнано протиправним та скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року №1469к про звільнення ОСОБА_1 з посади прокурора Диканського району Полтавської області; поновлено на посаді прокурора Диканського району Полтавської області з 24 жовтня 2014 року.
9. На виконання судового рішення наказом Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 183к скасовано наказ Генерального прокурора України від 23 жовтня 2014 року № 1469к; поновлено ОСОБА_2 на посаді прокурора Диканського району Полтавської області з 24 жовтня 2014 року.
10. Наказом Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 184к, керуючись статтею 9 Закону № 1697, вважати припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді прокурора Диканського району Полтавської області у зв`язку із закінченням строку перебування на адміністративній посаді (пункт 1 частини другої статті 41 Закону № 1697) з 07 серпня 2019 року.
11. 22 липня 2020 року позивачу вручено повідомлення, відповідно до якого з метою подальшого працевлаштування запропоновано вакантні та тимчасово вакантні посади. Висловлено прохання невідкладно повідомити відділ роботи з кадрами прокуратури Полтавської області про прийняте рішення обійняти одну з запропонованих посад шляхом надання заяви.
12. 22 липня 2020 року у повідомленні, у визначеному для цього місці, позивач письмово зазначив, що із призначенням на запропоновану тимчасово вакантну посаду на умовах строкового трудового договору заступника прокурора Полтавської області на час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку ОСОБА_3 по ІНФОРМАЦІЯ_1 , згоден.
13. Після повідомлення прокуратури Полтавської області від 21 липня 2020 року про перелік вакантних посад, із призначенням на одну з яких погодився позивач, відповідач продовжив направлення інших повідомлень про інші вакантні посади, зокрема повідомлення від 28 липня, 30 липня та 03 серпня 2020 року.
14. В подальшому, позивач направив до Офісу Генерального прокурора та прокуратури Полтавської області заяву про призначення/звільнення від 27 липня 2020 року, відповідно до якої просив у максимально стислий строк - до 21 серпня 2020 року вирішити питання про його призначення на посаду заступника прокурора Полтавської області, у противному випадку звільнити з посади прокурора Диканського району Полтавської області або прирівняної до неї.
15. Така заява була отримана відповідачем 03 серпня 2020 року, що не заперечується сторонами.
16. 03 серпня 2020 року позивач направив до Офісу Генерального прокурора та прокуратури Полтавської області заяву про звільнення, в якій просив 07 серпня 2020 року, відповідно до частини першої статті 38 Кодексу законів про працю України, звільнити його з посади, яку він обіймає згідно наказу Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 183к та наказу Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 184к. Здійснити остаточний розрахунок згідно статті 116 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в день звільнення - 07 серпня 2020 року. Також просив 07 серпня 2020 року ознайомити з наказом про звільнення та видати трудову книжку.
17. Наказом в.о. прокурора Полтавської області від 07 серпня 2020 року № 580к звільнено ОСОБА_1 з посади прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області 07 серпня 2020 року у зв`язку з поданням заяви про звільнення з посади за власним бажанням (пункт 7 частини першої статті 51 Закону № 1697).
18. Листом від 28 серпня 2020 року № 07-834-20 Офіс Генерального прокурора повідомив позивача про розгляд його заяв щодо призначення на адміністративну посаду заступника прокурора Полтавської області або звільнення з посади прокурора Диканського району Полтавської області. Вказував на неможливість звільнення з посади прокурора Диканського району, яка є адміністративною посадою, так як реалізовано інший механізм - припинення повноважень на цій посаді. Призначення на посаду заступника прокурора Полтавської області суперечить приписам частини п`ятої статті 41 Закону № 1697, якою передбачено можливість переведення прокурора до органу прокуратури того ж або нижчого рівня. Крім того, відповідно до вимог Положення про організацію кадрової роботи в органах прокуратури призначення на адміністративну посаду заступника прокурора області здійснюється за мотивованим клопотанням керівника регіональної прокуратури, яке відносно позивача до Офісу Генерального прокурора не надходило.
19. Вважаючи що наказом про звільнення було порушено його права, позивач звернувся до суду з цим позовом.
IIІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
20. Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що вказуючи про звільнення за власним бажанням, тобто у зв`язку з надходженням заяви позивача з висловленим проханням звільнитися, відповідачі ігнорують сам зміст такої заяви, відповідно до якої позивач просив звільнити його з 07 серпня 2020 року виключно відповідно до частини першої статті 38 КЗпП України з посади, яку він обіймає згідно наказів Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 183к та № 184к.
21. Прокуратура Полтавської області, звільняючи позивача з посади прокурора прокуратури Диканського району Полтавської області, не надала при цьому доказів на підтвердження призначення чи переведення на таку посаду, у той час як наказом Генерального прокурора від 21 липня 2020 року № 183к позивача було поновлено саме на посаді прокурора Диканського району Полтавської області.
22. Суд звертав увагу, що відповідач помилково ототожнює поняття припинення повноважень позивача на адміністративній посаді з фактичним звільнення з такої адміністративної посади, оскільки наказом Генерального прокурора було припинено повноваження позивача на адміністративній посаді прокурора Диканського району Полтавської області у зв`язку з закінченням строку перебування на адміністративній посаді (пункт 1 частини другої статті 41 Закону № 1697) з 07 серпня 2019 року, однак не звільнено з такої посади.
23. Судом критично оцінено твердження прокуратури Полтавської області щодо дотримання вимог частини п`ятої статті 41 Закону № 1697 з огляду на те, що відповідні заходи з призначення ОСОБА_1 на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переведення на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня вчинялись у строк, що значно менший за встановлений місячний (з 21 липня по 07 серпня 2020 року) та залишились невиконаними у встановлений законом строк, тобто позивач так і не був призначений чи переведений на посаду, однак в цей же час, строк, протягом якого відповідач зобов`язаний пропонувати позивачу наявні вакантні посади (з 21 липня по 21 серпня 2020 року), станом на дату прийняття оскаржуваного наказу ще не закінчився.
24. Також суд зазначав про помилковість об`єднання прокуратурою Полтавської області двох підстав звільнення одночасно: заяву про звільнення за власним бажанням і вимоги абзацу 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 1697 (відмову від призначення на вакантну посаду). Однак положення абзацу 2 частини п`ятої статті 41 вказаного Закону можна застосовувати у випадку, якщо прокурор відмовлявся від вакантних посад впродовж місяця.
25. Окремо суд звертав увагу на ту обставину, що будь-якого переведення позивача на іншу посаду, у тому числі на посаду прокурора прокуратури Диканського району (якої навіть не існувало в цей час в штаті) в період з поновлення на посаді прокурора Диканського району і до винесення наказу про звільнення - не було і жодного відповідного наказу про таке переведення позивача на іншу посаду ні Генеральним прокурором, ні прокурором Полтавської області не приймалося.
26. Відтак, до закінчення одного місяця після поновлення та у випадку непогодження призначення позивача протягом цього часу на вакантну посаду, його можна було звільняти лише з посади, на якій він був поновлений і знаходився до часу подання заяви про звільнення за власним бажанням та винесення відповідного наказу.
27. Подаючи 03 серпня 2020 року заяву про звільнення за власним бажанням позивач залишався прокурором який займає адміністративну посаду, однак повноваження якого припинені на такій посаді.
28. З поновленням на підставі наказу Генерального прокурора на посаді прокурора Диканського району за позивачем згідно абзацу 3 пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ законодавчо унормовано незмінність правового статусу прокурора Диканського району, до дня прийняття кадрового рішення - розпорядчого документу про звільнення з даної посади або переведення до будь-якого з новоутворених органів прокуратури.
29. Оскільки посада прокурора району відповідно до вимог статті 41 Закону №1697 (в редакції до 19 вересня 2019 року) прирівнюється до посади керівника місцевої прокуратури, то звільнення з посади прокурора Диканського району має здійснити Офіс Генерального прокурора.
30. Прокуратура Полтавської області при винесенні спірного наказу діяла не на підставі, не у межах повноважень та у спосіб, визначений законом.
31. Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання здійснити виправлення у трудовій книжці, суд першої інстанції виходив з того, що здійснення відповідних записів до трудової книжки, у тому числі виправлення попередніх записів, врегульоване чинним законодавством, а підстав вважати, що такі дії не будуть здійсненні відповідачами після набрання чинності рішення суду, які призведуть до виникнення обов`язку здійснити дії по виправленню вказаних записів в трудовій книжці, станом на час розгляду даної справи у суду не має.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНИХ СКАРГ
32. Офіс Генерального прокурора звернувся з касаційною скаргою, у якій зазначав про те, що порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді врегульовано статтею 41 Закону №1697-VII. Оскільки позивач не подав відповідної заяви про звільнення з адміністративної посади за власним бажанням, до нього застосовано механізм, передбачений пунктом 1 частини другої статті 41 зазначеного Закону - припинення повноважень на адміністративній посаді у зв`язку із закінченням строку перебування на ній.
33. Висновки судів про продовження перебування позивача на адміністративній посаді після припинення повноважень є необґрунтованими.
34. Вказує на хибність висновків судів першої та апеляційної інстанцій про те, що до прийняття рішення про призначення, переведення чи звільнення прокурора з адміністративної посади, повноваження на якій у нього припинились, в порядку частини п`ятої статті 41 Закону №1697-VII прокурор продовжує перебувати на відповідній адміністративній посаді за відсутності повноважень, пов`язаних з адміністративними функціями на цій посаді.
35. Позивач, будучи юридично обізнаним з нормами Закону №1697-VII та КЗпП України щодо наслідків закінчення терміну повноважень його перебування на адміністративній посаді, відповідну заяву про звільнення за власним бажанням із посади прокурора Диканського району Полтавської області та органів прокуратури не подавав. Більше того, позивач виявив бажання продовжувати працювати в органах прокуратури та 22 липня 2020 року подав заяву про переведення на посаду в окружній прокуратурі та про намір пройти атестацію.