ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа №812/1187/16
адміністративне провадження № К/9901/4117/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мацедонської В. Е.,
суддів: Радишевської О. Р., Шевцової Н. В.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дій, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року (головуючий суддя Сіваченко І. В., судді: Гайдар А. В., Казначеєв Е. Г.)
І. Суть спору
У жовтні 2016 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року замінено на Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними діяння (дії та бездіяльність) Головного територіального управління юстиції у Луганській області при проведенні планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з 12 вересня 2016 року по 21 вересня 2016 року за період з 11 червня 2014 року по 11 вересня 2016 року, що здійснені в порушення процедури контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) і які не відповідають вимогам законодавства.
На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача без доручення Мін`юста на проведення перевірки, без належного попередження позивача про перевірку, в порушення встановленого строку повідомлення про перевірку. Також відповідачем здійснено перевірку попереднього періоду діяльності арбітражного керуючого, що вже було раніше перевірене та допущено довільне трактування норм права під час проведення перевірки. Крім того, позивач уважає, що відповідач здійснив перевірку за неналежним місцем проведення перевірки, за межами встановленого терміну перевірки, а також здійснив приховування від арбітражного керуючого обставини перевірки, не вчинив дій щодо збирання та фіксації відповідних обставин.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва № 636, виданого 17 липня 2013 року Міністерством юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).
15 березня 2014 року між ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" та ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" укладений договір про забезпечення збереження майнових активів, де від обох підприємств представником визначений арбітражний керуючий ОСОБА_1 Листами від 05 лютого 2015 року та від 04 лютого 2015 року врегульовувалося питання щодо продовження дії вказаного договору.
Відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) та згідно з планом - графіком перевірок, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 04 липня 2016 року № 595/7, у період з 12 вересня 2016 року до 21 вересня 2016 року проведено перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 щодо додержання останнім вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень ліквідатора у справі № 10/110б про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" за період з 10 червня 2014 року по 11 вересня 2016 року, у справі № 12/164б про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" за період з 10 червня 2014 року по 11 вересня 2016 року.
Листом від 29 серпня 2016 року за вих. № 5/26/3262 "Про проведення планової виїзної перевірки", надісланим відповідачем 29 серпня 2016 року (згідно з поштовим штемпелем на конверті) рекомендованою кореспонденцією № 9340403035511 на адресу офісу позивача, направлено повідомлення про проведення перевірки.
В довідці про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 21 вересня 2016 року № 23 комісією органу контролю встановлено порушення у діяльності позивача абзацу 14 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо відсутності підтверджуючих документів стосовно вжиття заходів по забезпеченню збереження майна банкрута - ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" у справі № 12/164б за період з березня 2015 року по цей час, тобто станом по день складання цієї довідки, яку складено 21 вересня 2016 року.
У комісії в ході проведення перевірки діяльності позивача виникло додаткове питання стосовно вжиття заходів позивачем по забезпеченню збереження майна боржника - ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" у справі № 12/164б за період з березня 2015 по цей час, а саме: щодо відсутності надання позивачем відповідачу в перший день перевірки підтверджуючих документів про вжиття цих заходів.
21 вересня 2016 року відповідачем складено довідку № 23 "Про результати планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого", відповідно до якої зазначено, що перевіркою встановлено порушення законодавства, а саме, зокрема: абзацу 14 частини другої статті 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо відсутності підтверджуючих документів стосовно вжиття заходів по забезпеченню збереження майна банкрута - ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" у справі № 12/164б за період з березня 2015 року по цей час; абзацу 6 частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо здійснення діяльності арбітражного керуючого - заінтересованої особи відносно ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" та ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод"; частини шостої статті 46 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо ненадання доказів стосовно зупинення обігу акцій емітента, які підлягають обов`язковому зупиненню у справі № 12/164б про банкрутство ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів".
Визначено строк до 28 вересня 2016 року для надання позивачем пояснень, зауважень, заперечень до довідки.
26 вересня 2016 року позивачем надано заперечення до довідки від 21 вересня 2016 року.
30 вересня 2016 року відповідачем складено акт планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого № 24, у якому з урахуванням заперечень позивача, зазначено порушення абзацу 6 частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо здійснення діяльності арбітражного керуючого - заінтересованої особи відносно ВАТ "Сєвєродонецький завод опорів" та ВАТ "Сєвєродонецький приладобудівний завод" та є підстави для внесення до Дисциплінарної комісії подання щодо застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення.
Не погодившись з діями відповідача під час такої перевірки, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.
ІІІ. Рішення судів попередніх інстанцій та мотиви їх ухвалення.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що, при призначенні, проведенні планової виїзної перевірки діяльності позивача та складанні документів за результатами її проведення з боку відповідача не було допущено порушень прав позивача, що свідчить про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог в повному обсязі.
Постановою Верховного Суду від 28 травня 2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.
Верховний Суд дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій порушено норми процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, не забезпечено повне та всебічне з`ясування обставин у справі, не вжито усіх, визначених законом заходів щодо з`ясування дійсного місця проведення перевірки, належного повідомлення позивача про проведення планової перевірки, в чому полягало порушення позивачем приписів саме абзацу 6 частини першої статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а не пункту 7-1 частини другої статті 98 цього Закону, порушення якого не встановлювалося відповідачем, а також чи мали місце обставини, на які посилається контролюючий орган, якими доказами вони підтверджені та наявність вини арбітражного керуючого у виявленому порушенні.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивач про планову виїзну перевірку повідомлений відповідачем 29 серпня 2016 року із дотриманням строків, встановлених пунктом 2.7 розділу ІІ Порядку № 1284/5, та у спосіб, визначений пунктами 2.15, 2.15.2 даного розділу та Порядку, шляхом надіслання відповідачем повідомлення про проведення перевірки від 29 серпня 2016 року № 29 за десять календарних днів до дня початку проведення планової виїзної перевірки. Крім того, суд першої інстанції зауважив, що місце проведення перевірки визначається органом контролю у дорученні на проведення перевірки, яким є, зокрема, контора (офіс) арбітражного керуючого, до якого комісія в перший день перевірки зобов`язана прибути, при цьому, даним порядком не визначено обов`язку органу контролю знаходитись за місцем проведення перевірки до її завершення. Крім того, арбітражний керуючий зобов`язаний забезпечити належні умови для проведення такої перевірки і роботи членів комісії.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року скасовано. Прийнято нову постанову. Позов арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними дій задоволено. Визнано протиправними дії Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) щодо проведення планової виїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 з 12 вересня 2016 року по 21 вересня 2016 року за період з 11 червня 2014 року по 11 вересня 2016 року.
Суд апеляційної інстанцій виходив з того, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 грудня 2019 року у справі № 826/2611/17, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, визнано протиправним та скасовано наказ від 16 грудня 2016 року № 1699/7 "Про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді попередження". Зокрема, у цій справі судами було встановлено, що позивач був несвоєчасно повідомлений про проведення планової виїзної перевірки, чим порушено процедуру перевірки арбітражного керуючого, оскільки лист від 29 серпня 2016 року за вих. № 5/26/3262 "Про проведення планової виїзної перевірки" позивачем було отримано лише 05 вересня 2016 року, а перевірка була розпочата вже 12 вересня 2016 року.
Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що з огляду на вимоги частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, такі обставини як несвоєчасне повідомлення позивача про проведення планової виїзної перевірки, що є порушенням процедури перевірки арбітражного керуючого, оскільки наведений вище лист було отримано останнім лише 05 вересня 2016 року, а перевірка була розпочата 12 вересня 2016 року, є доведеними та не потребують додаткового встановлення під час розгляду цієї справи. Отже, колегія суддів, розглянувши справу в межах апеляційної скарги, встановила, що цього вже цілком достатньо для задоволення позовних вимог, тому не вважає за необхідне надавати оцінку іншим доводам позивача щодо незгоди з висновками оскарженого рішення.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
05 лютого 2021 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків) звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2021 року.