ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2022 року
м. Київ
справа №520/10106/2020
адміністративні провадження № К/9901/28893/21, № К/9901/28530/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Соколова В.М.,
суддів: Білак М.В., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 520/10106/2020
за позовом ОСОБА_1 до керівника Харківської обласної прокуратури, Харківської обласної прокуратури, Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення і наказу, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження у якій відкрито
за касаційними скаргами Харківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року (суддя Сагайдак В.В.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року (суддя-доповідач - Жигилій С.П., судді: Русанова В.Б., Перцова Т.С.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У липні 2020 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до прокурора Харківської області, Прокуратури Харківської області, Кадрової комісії № 1 Офісу Генерального прокурора з атестації прокурорів регіональних прокуратур (далі - Кадрова комісія № 1), Офісу Генерального прокурора, в якому, з урахуванням уточненого позову від 20 серпня 2020 року, просила:
- визнати протиправними дії та рішення Офісу Генерального прокурора щодо визнання (фактичного схвалення) протиправного рішення Кадрової комісії №1 від 02 квітня 2020 року № 26 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою» щодо ОСОБА_1 , визнати протиправним та скасувати вказане рішення;
- визнати протиправними дії прокурора Харківської області щодо видання наказу від 30 червня 2020 року № 1322к, визнати протиправним та скасувати наказ прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року № 1322к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області або на рівнозначній посаді в Харківській обласні прокуратурі з 03 липня 2020 року;
- визнати недійсним запис № 26 про звільнення з роботи (з посади) на підставі наказу прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року № 1322к, зроблений прокуратурою Харківської області у трудовій книжці ОСОБА_1 та зобов`язати Харківську обласну прокуратуру внести до трудової книжки відповідні виправлення;
- стягнути з Харківської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день винесення судом рішення про поновлення на посаді;
- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення заробітку, що підлягає виплаті за весь час вимушеного прогулу.
2. У позові ОСОБА_1 наголошувала на незаконності свого звільнення. За словами позивачки, застосування причин (умов) звільнення прокурорів, передбачених пунктом 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України від 19 вересня 2019 року № 113-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (далі - Закон № 113-IX), а саме рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором, можливе лише в разі реорганізації чи ліквідації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду. Проте на час прийняття оскаржуваного наказу рішення про реорганізацію чи ліквідацію прокуратури Харківської області не приймалось. Окрім того позивачка вважає, що при її звільненні недотримані вимоги Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), а саме щодо персонального попередження про можливе звільнення, пропозиції іншої роботи та переважного права залишення на роботі. На переконання позивачки, визначена процедура атестації прокурорів носить дискримінаційний характер, оскільки ставить прокурорів у нерівні умови з іншими громадянами, які у повній мірі користуються правами, передбаченими КЗпП України.
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2020 року допущено процесуальне правонаступництво, а саме замінено відповідача прокуратуру Харківської області (код ЄДРПОУ 02910108) її правонаступником Харківською обласною прокуратурою (код ЄДРПОУ 02910108), а прокурора Харківської області - на керівника Харківської обласної прокуратури.
4. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.
5. Мотиви прийняття судом першої інстанції такого рішення ґрунтуються на тому, що оскільки пункт 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) передбачає дві окремі підстави для звільнення прокурора із займаної посади, а саме: ліквідація чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, то у наказі про звільнення роботодавець зобов`язаний вказати конкретну підставу, визначену цією нормою.
6. Урахувавши позицію Верховного Суду у справі № 815/1554/17, суд першої інстанції дійшов висновку, що посилання відповідача в оскаржуваному наказі про звільнення на пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII без зазначення конкретної підстави породжує для позивачки негативні наслідки у вигляді стану правової невизначеності щодо підстав такого звільнення. При цьому, відповідачами не надано до суду доказів наявності обставин, передбачених пунктом 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, на час звільнення позивачки з посади. Таким чином унаслідок відсутності підстав для звільнення ОСОБА_1 через ненастання події, з якою пов`язано можливість застосування положень пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність наказу прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року № 1322к про звільнення ОСОБА_1 критеріям законності та обґрунтованості.
7. Постановою від 29 червня 2021 року Другий апеляційний адміністративний суд змінив рішення суду першої інстанції, виклавши абзац 4 його резолютивної частини у такій редакції: «Поновити ОСОБА_1 (РНОКПП (ІНН) НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ) на посаді начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області з 03 липня 2020 року.». В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року залишив без змін.
8. Суд апеляційної інстанції погодився з позицією та мотивами, наведеними у рішенні Харківського окружного адміністративного суду, однак дійшов висновку про помилковість позиції суду першої інстанції щодо можливості поновлення ОСОБА_1 на рівнозначній посаді в Харківській обласній прокуратурі. За позицією апеляційного суду, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, аніж того, що визначений у частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України. Відтак установивши, що звільнення відбулось з порушенням установленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на посаді, з якої його було незаконно звільнено.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
9. 03 серпня 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Харківської обласної прокуратури на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02 березня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
10. Підставами касаційного оскарження скаржник визначив пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1); якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3).
11. На обґрунтування наявності зазначених підстав касаційного оскарження скаржник указує, що неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права полягає у помилковому тлумаченні пунктів 9, 10, 13, 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, розділу ІІІ Порядку проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 (далі - Порядок № 221), а порушення норм процесуального права у недотриманні судами вимог статей 246, 322 КАС України.
12. Так, при ухваленні судових рішень судами попередніх інстанцій не врахований висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру", що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації.
13. Окрім того скаржник зауважує, що предметом спору в цій справі є законність рішення кадрової комісії та наказу про звільнення позивачки з посади та з органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII на виконання вимог підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, справа щодо конституційності деяких положень якого розглядається Конституційним Судом України. Водночас відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пунктів 7, 9, 13, 17 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX.
14. Також 06 серпня 2021 року до Суду надійшла касаційна скарга Офісу Генерального прокурора, у якій скаржник просить скасувати судові рішення у справі № 520/10106/2020 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
15. Доводи касаційної скарги в цілому є аналогічними тим, що наведені у касаційній скарзі Харківської обласної прокуратури. Додатково скаржник зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального права - пункт 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII та підпункт 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, та не врахували їхній взаємопов`язаний зміст при прийнятті рішень. Крім того скаржник заначив про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 11 розділу І Порядку № 221 щодо ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження прокурором атестації у разі неявки прокурора на атестацію та відсутністю від нього заяви про перенесення тестування на іншу дату.
16. Ухвалами від 09 вересня 2021 року Верховний Суд відкрив касаційні провадження у справі за скаргами Харківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
17. 27 вересня 2021 року до Верховного Суду надійшли відзиви ОСОБА_1 на касаційні скарги Харківської обласної прокуратури та Офісу Генерального прокурора, у яких позивачка просить залишити їх без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. Аргументи позивачки за своїм змістом та суттю є аналогічними тим, що викладені нею в адміністративному позові та відзивах на апеляційні скарги відповідачів.
18. Ухвалою від 27 липня 2022 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини
19. ОСОБА_2 з листопада 1997 року проходила службу в органах прокуратури на різних посадах.
20. Наказом прокурора Харківської області від 14 червня 2019 року № 1086к переведена на посаду начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області.
21. 10 жовтня 2019 року позивачка на підставі пункту 10 розділу ІІ Закону «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-IX звернулася до Генерального прокурора із заявою про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію.
22. У заяві, зокрема, вказано, що позивач підтверджує, усвідомлює та погоджується, що у разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченого Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженого наказом Генерального прокурора, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи прокуратури», її буде звільнено з посади прокурора.
23. Наказом голови Першої кадрової комісії від 20 лютого 2020 року № 1 затверджено графік складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора у період з 02 по 05 березня 2020 року для прокурорів регіональних прокуратур, згідно з яким ОСОБА_1 включено до групи 2 для складання іспиту 02 березня 2020 року.
24. У визначений день, час та місце складання іспиту ОСОБА_1 не з`явилась, про причини неявки не повідомила та заяву про перенесення дати іспиту до кадрової комісії не надавала. Вказані факти зафіксовані у протоколі № 5 засідання Першої кадрової комісії від 02 березня 2020 року та протоколі № 7 від 02 квітня 2020 року.
25. 02 квітня 2020 року Кадровою комісією №1 прийнято рішення № 26 «Про неуспішне проходження прокурором атестації у зв`язку з неявкою», яким ОСОБА_1 визнано такою, що неуспішно пройшла атестацію.
26. На підставі статті 11, пункту 2 частини другої статті 41 Закону України «Про прокуратуру», пунктів 2,3 та підпункту 2 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX, наказом прокурора Харківської області від 30 червня 2020 року № 1322к позивачку звільнено з посади начальника організаційно-методичного відділу управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, що поширює свою діяльність на Харківську область, та слідчих регіональної прокуратури Харківської області та з органів прокуратури Харківської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону № 1697-VII з 02 липня 2020 року. Підстава: рішення Першої кадрової комісії від 02 квітня 2020 року № 26.
V. Нормативне регулювання
27. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
28. Кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується, а держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності; громадянам гарантується захист від незаконного звільнення (стаття 43 Конституції України).
29. Статтями 2, 5-1 КЗпП України закріплено право громадян України на працю і гарантії держави в правовому захисті працездатним громадянам від незаконного звільнення.
30. Відповідно до статті 222 КЗпП України особливості розгляду трудових спорів суддів, прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, встановлюється законодавством.
31. Статтею 4 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі також - Закон № 1697-VII) установлено, що організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
32. Законом № 1697-VII забезпечуються гарантії незалежності прокурора, зокрема, щодо особливого порядку його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності тощо.
33. Законом № 113-IX (діє з 25 вересня 2019 року) запроваджено реформування системи органів прокуратури, у зв`язку із чим до Закону № 1697-VII були внесені зміни.
34. Статтею 14 Закону № 1697-VII, у зв`язку із внесенням до неї змін Законом № 113-ІХ, передбачено скорочення кількості прокурорів органів прокуратури. Зокрема, змінами, унесеними законодавцем, установлено, що загальна чисельність прокурорів органів прокуратури становить не більше 10 000 осіб. Приведення у відповідність із вимогами статті 14 Закону України «Про прокуратуру» кількісного складу органів прокуратури здійснюється, крім іншого, шляхом проведення атестації на виконання вимог Закону № 113-ІХ. У тексті Закону № 1697-VII слова «Генеральна прокуратура України», «регіональні прокуратури», «місцеві прокуратури» замінено відповідно словами «Офіс Генерального прокурора», «обласні прокуратури», «окружні прокуратури».
35. Згідно з пунктами 6, 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру». Прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
36. Відповідно до пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
37. Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ установлено, що прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
38. Згідно з пунктом 11 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
39. Згідно з пунктом 14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
40. Пунктом 17 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ визначено, що кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
41. За пунктом 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» за умови настання однієї із наступних підстав:
1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;
2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;
3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;
4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.
42. Перебування прокурора на лікарняному через тимчасову непрацездатність, у відпустці чи у відрядженні до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі не є перешкодою для його звільнення з посади прокурора відповідно до цього пункту.
43. Указані в цьому пункті прокурори можуть бути звільнені з посади прокурора також і на інших підставах, передбачених Законом України «Про прокуратуру».
44. На виконання вимог Закону № 113-IX наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року № 221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
45. За визначенням, що міститься в пункті 1 розділу 1 Порядку № 221 атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону № 113-IX і цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
46. Відповідно до пунктів 2, 4 розділу І Порядку №221 атестація прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних, місцевих прокуратур та військових прокуратур проводиться відповідними кадровими комісіями. Порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
47. Пунктом 1 розділу ІІ Порядку №221 визначено, що після завершення строку для подання заяви, вказаної у пункті 9 розділу I цього Порядку, кадрова комісія формує графік складання іспитів. Графік із зазначенням прізвища, імені та по батькові прокурора, номера службового посвідчення, інформації про дату, час та місце проведення тестування оприлюднюється на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора) не пізніше ніж за п`ять календарних днів до дня складання іспиту. Прокурор вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце складання іспиту з моменту оприлюднення відповідного графіка на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора).
48. Відповідно до пункту 11 розділу І Порядку № 221 особиста участь прокурора на всіх етапах атестації є обов`язковою. Перед кожним етапом атестації прокурор пред`являє кадровій комісії паспорт або службове посвідчення прокурора. У разі неявки прокурора для проходження відповідного етапу атестації у встановлені кадровою комісією дату, час та місце, кадрова комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором. Факт неявки прокурора фіксується кадровою комісією у протоколі засідання, під час якого мав відбуватися відповідний етап атестації такого прокурора.
49. У виключних випадках, за наявності заяви, підписаної прокурором або належним чином уповноваженою ним особою (якщо сам прокурор за станом здоров`я не може її підписати або подати особисто до комісії) про перенесення дати іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора, або дати іспиту у формі анонімного тестування на загальні здібності та навички з використанням комп`ютерної техніки, або дати співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності, кадрова комісія має право протягом трьох робочих днів з дня отримання такої заяви ухвалити рішення про перенесення дати складення відповідного іспиту, проведення співбесіди для такого прокурора.
50. Заява має бути передана безпосередньо секретарю відповідної кадрової комісії не пізніше трьох днів з дати, на яку було призначено іспит, співбесіду відповідного прокурора. До заяви має бути долучена копія документа, що підтверджує інформацію про поважні причини неявки прокурора на складення відповідного іспиту, проходження співбесіди. У разі неможливості надати документальне підтвердження інформації про причини неявки в день подання заяви прокурор має надати таке документальне підтвердження в день, на який комісією було перенесено проходження відповідного етапу атестації, однак до початку складення відповідного іспиту, проходження співбесіди.
51. Якщо прокурор не надасть документальне підтвердження інформації про поважні причини його неявки до початку перенесеного складення відповідного іспиту, проходження співбесіди, комісія ухвалює рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором.