ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2022 року
м. Київ
справа №815/2656/17
касаційне провадження № К/9901/42581/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні без виклику сторін касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2017 (суддя Завальнюк І. В.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 (судді: Коваль М.П., Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі № 815/2656/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр» (далі у тексті - ТОВ «Автотехцентр», Товариство) до Одеської митниці ДФС (далі у тексті - Митниця, відповідач) про визнання протиправною та скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ТОВ «Автотехцентр» звернулося до адміністративного суду із позовом до Одеської митниці ДФС, у якому позивач просив визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06.12.2016 № 500040001/2016/00241; зобов`язати відповідача відновити режим вільної торгівлі до товару, що пройшов процедуру митного оформлення за митною декларацією від 08.12.2016 № 500040001/2016/011188.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2017, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017, позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Одеська митниця ДФС звернулась із касаційною скаргою до Верховного Суду. У касаційній скарзі контролюючий орган просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26.06.2017, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 10.10.2017 та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування касаційної скарги митний орган посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Доводи касаційної скарги збігаються з доводами заперечення на позов та апеляційної скарги. Крім того, відповідач вказує, що судами не надана належна оцінка доказам у справі, неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.
На думку митного органу, позивачем порушено умови застосування преференційного режиму відповідно до ст.26 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони», ст.ст. 8, 13 Протоколу 1 до цієї Угоди ("Щодо визначення концепції "походження товарів" і методів адміністративного співробітництва") в частині неправомірного застосування пільг по сплаті ввізного мита внаслідок видачі сертифікату EUR.1 на товари, що входять у декілька партій товарів, що експортуються. Так, за тлумаченням скаржника, якщо партія товару складається з декількох ідентичних товарів, класифікованих за Гармонізованою системою в одній товарній позиції, під час застосування положень Протоколу 1 кожен із товарів має бути розглянутий окремо. Крім того, чотирьохмісячний термін дії сертифікату з перевезення товару EUR1 № AF00557632 від 29.11.2016 закінчився, внаслідок чого Митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. З огляду на викладене Митниця вважає, що картки відмови прийняті у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Позивач подав відзив на касаційну скаргу, у якому зазначив, що касаційна скарга не спростовує рішень судів попередніх інстанцій, які по суті є законними, обґрунтованими та правомірними та те, що митним органом безпідставно було відмовлено у митному оформленні товару з використанням преференційної ставки. Так, посилання митниці на наказ Мінфіну № 1142 від 18.11.2014 є необґрунтованим, оскільки, в першу чергу, зазначений нормативний акт не набрав законної сили, а по-друге, цим наказом регламентовано порядок дій українських митних органів при експорті товарів, а не країн ЄС (при імпорті). Крім того, в зазначених у картці відмови Законі та Протоколі відсутні вимоги про оформлення митними органами країн ЄС одного сертифікату EUR1 на одну партію товару, що імпортується в Україну. В той же час, наданий позивачем сертифікат був складений за відповідною формою та містив всі необхідні реквізити для митних процедур із застосуванням преференційної ставки.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 25.07.2022 прийняв касаційну скаргу Одеської митниці ДФС до провадження та призначив справу до касаційного розгляду у судовому засіданні в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 26.07.2022.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Бившева Л.І. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Хохуляк В.В., Ханова Р.Ф.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, що на виконання умов, укладеного 13.10.2016, зовнішньоекономічного контракту № FC-02/16 ТОВ «Автотехцентр» імпортувало із Нідерландів на митну територію України два напівпричепа, які були у використанні.
06.12.2016 з метою ввезення на митну територію України у митному режимі «імпорт» уповноваженою особою декларанта - СП «Южтехсервіс» - подано митну декларацію (МД) від 06.12.2016 № 500040001/2016/011108 на імпортований товар, а саме: « 1.Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі НОМЕР_4, рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску 2008. Вантажопідйомність 60 т. Всього 2 шт. Призначені для транспортування 45f контейнерів. В частково розібраному стані для зручності транспортування. Торговельна марка BUISCAR. Виробник BUISCAR. Країна виробництва Нідерланди - NL.».
У графі 8 «Одержувач» митної декларації (МД) від 06.12.2016 № 500040001/2016/011108 зазначено: ТОВ «Автотехцентр», 52400, Дніпропетровська обл., Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 12А.
У графі 36 «Преференція» митної декларації (МД) від 06.12.2016 № 500040001/2016/011108 зазначено: « 410000000», що у відповідності до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, передбачає застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізним митом товарів, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС абзацу першого частини першої статті 29, додаток 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.
З метою застосування тарифних пільг (тарифних преференцій) під час обкладання ввізним митом товарів разом із митною декларацією (МД) № 500040001/2016/011108 був наданий сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.11.2016 № AF00557632.
Крім того, суди встановили, що наданий уповноваженою особою позивача сертифікат з перевезення товару EUR.1 від 29.11.2016 № AF00557632 виданий на дві партії товарів, які відправлені неодночасно та зазначені у різних транспортних документах, а саме: за CMR від 28.11.2016 б/н надійшла партія товарів у складі: 1. Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № 900874, рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № НОМЕР_1 , рік випуску 2008 та за CMR від 21.11.2016 б/н надійшла партія товарів у складі: 1. Напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № НОМЕР_2 , рік випуску 2008; напівпричіп BUISCAR, який був у використанні, тип HD60BC-45FT, шасі № НОМЕР_3 , рік випуску 2008.
За результатами перевірки наданих позивачем для оформлення документів Одеською митницею відмовлено у митному оформлені товару, про що складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного від 06.12.2016 призначення № 500040001/2016/00241, відповідно до якої позивачем було порушено положення умови застосування преференційного режиму - положення статті 26 Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, статей 8, 13 Протоколу 1 «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до Угоди, в частині неправомірного застосування пільг по сплаті ввізного мита внаслідок видачі сертифікату EUR.1 на товари, що входять у декілька партій товарів, що експортуються.
Також, у картці відмови роз`яснено Товариству вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, а саме: подання нової МД з повною сплатою мита. Роз`яснено, що картка відмови може бути оскаржена.
Із метою уникнення сплати коштів за простій транспорту перевізника та для випуску задекларованого товару у вільний обіг, ТОВ «Автотехцентр» подало нову МД від 08.12.2016 № 500040001/2016/011188, на підставі якої здійснено митне оформлення без застосування преференційної ставки з попередньою оплатою за митне оформлення товару в повному обсязі: мито за ставкою 10% - 76 370, 97 грн, ПДВ - 168 016, 14 грн.
Вважаючи рішення митного органу про коригування митної вартості товару та картку відмови у пропуску товару протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що ТОВ "Автотехцентр" з метою отримання преференційного режиму було надано Одеській митниці ДФС сертифікат EUR.1 № AF00557632 від 29.11.2016, заповнений експортером, у якому підтверджено походження товарів: Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900873, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900880, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900874, 2008; Trailer Buiscar HDBC-45FT, 900876, 2008, - з Європейського Союзу, відомості зазначені в сертифікаті наданому відповідачу відповідають декларованим та дозволяють провести однозначну ідентифікацію товару, а тому будь-які обставини щодо невизнання такого сертифікату у відповідача відсутні. Судами зауважено, що на підставі наданого відповідачу сертифіката про походження товару можливо встановити країну походження товару, що є достатньою та безумовною підставою для застосування режиму вільної торгівлі, а оскаржувана картка відмови не містить посилань на порушення конкретних норм; митний орган обмежився загальним твердженням про порушення позивачем вимог Закону України № 1678-VII, Протоколу 1 на п. 2 наказу Мінфіну України від 18.11.2014 № 1142. Крім того, судами встановлено, що на момент виникнення спірних правовідносин, наданий позивачем сертифікат був дійсний та закінчення терміну дії цього сертифікату не мало бути підставою для прийняття оскаржуваної картки відмови у прийняті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів.
Згідно положень частини другої статті 1 Митного кодексу України (далі - МК України) відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як встановлено частиною першою статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.
Відповідно до частини першої статті 281 МК України визначено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.
Частинами першою та другою статті 36 Митного кодексу України встановлено, що країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.
При цьому, статтею 43 указаного Кодексу передбачено, що документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.
Відповідно до положень статей 279, 282, 283 МК України сертифікат про походження товару є єдиним документом, який підтверджує країну походження товару.
Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару.
Згідно Порядку роботи відділу митних платежів регіональної митниці, митниця при здійсненні контролю за правильністю визначення країни походження товарів, затвердженого наказом Державної митної служби України №1070 від 09.11.2009, чинного на час митного оформлення, рішення про визначення країни походження приймається Митним органом виключно у разі наявності наступних підстав:
1.6.1. Визнання сертифіката підробленим (фальсифікованим) за результатами перевірки уповноваженим органом.