ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
справа № 460/2725/18
провадження № К/9901/11645/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єзерова А.А.,
суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,
розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2018 (головуючий суддя Недашківська К.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Макарика В.Я., суддів Глушка І.В., Коваля Р.Й.)
у справі № 460/2725/18
за позовом ОСОБА_1
до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області
про зобов`язання вчинення дій.
I. РУХ СПРАВИ
1. 29 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, в якому просила:
зобов`язати відповідача провести поновлення виплати пенсії за віком з 23.12.2016 у розмірі відповідно до частини другої статті 40 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", застосувавши показники середньої заробітної плати за три роки до дня звернення позивача до УПФУ, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.
2. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.11.2018, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.02.2019, у задоволенні позову відмовлено.
3. Не погодившись з такими судовими рішеннями, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Верховного Суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції й ухвалити нове судове рішення про задоволення її позову.
II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
4. Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 29.01.2018 у справі №569/9875/17 позовну заяву ОСОБА_1 до Рівненського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково: зобов`язано Рівненське об`єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області провести поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 з 23.12.2016 року - відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
5. На виконання рішення суду позивачці поновлено виплату пенсії з 23.12.2016 з розрахунку 158 грн. 16 коп. на місяць.
6. Вважаючи незаконними дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії у зазначеному розмірі, позивач звернулась до суду з цим позовом.
III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, спір щодо поновлення позивачу виплати пенсії з 23.12.2016 вже вирішений судами у справі №569/9875/17, а в межах цієї справи позивач фактично ставить під сумнів законність дій Пенсійного органу з виконання судового рішення у справі №569/9875/17.
8. Суди дійшли висновку, що суб`єкт владних повноважень не може бути зобов`язаний виконувати судове рішення шляхом ухвалення судом іншого або аналогічного рішення.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
9. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що спір у цій справі та спір у справі №569/9875/17 пов`язаний лише однаковими сторонами, проте підстави і предмет позову є відмінними, що виключає можливість відмови у задоволенні позову з наведених судами підстав. Наполягає, що суди безпідставно не застосували до спірних правовідносин норми частини другої статті 40 закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".
10. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу просив рішення судів попередніх інстанцій залишити без змін.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить з такого.
12. Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.