ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 липня 2022 року
м. Київ
справа № 826/1078/15
адміністративне провадження № К/9901/17423/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Пасічник С.С., Гімона М.М.,
секретар судового засідання Буденко В.І.,
представники:
позивача - Харко Д.М.,
відповідача - Перепелюк О.В.,
розглянувши у судовому засіданні з фіксуванням судового процесу технічними засобами справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (процесуальний правонаступник- Головне управління ДПС у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 (головуючий суддя Безименна Н.В., судді Бєлова Л.В., Кучма А.Ю.),
У С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року Публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - ПАТ «ДПЗКУ», Товариство, позивач) звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (процесуальний правонаступник -Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві; далі - ДПІ у Печерському районі, відповідач), у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 №115626552206 про нарахування грошового зобов`язання із штрафних санкцій (пені) за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД) у розмірі 209 080 606,83 грн.
В обґрунтування позову Товариство зазначає, що висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 31.07.2014 №710/26-55-22-06/37243279, щодо ненадходження та несвоєчасного надходження валютної виручки за експортовану продукцію за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними з компаніями-нерезидентами «Sonders Trading K/S Co., Limited» (Гонконг), «Neslot Limited» (Гонконг), «China National Complete Engineering Corporation» (Китай), є безпідставними. На підтвердження цього доводу посилається на те, що валютні зобов`язання зазначених нерезидентів по зовнішньоекономічним операціям були припинені відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно з актами про залік зустрічних однорідних вимог від 05.03.2014 б/н, від 10.04.2014 №2, №3 та зняті банком з валютного контролю.
Справа судами розглядалася неодноразово.
Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.09.2015 касаційну скаргу ПАТ «ДПЗКУ» задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.03.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.06.2016 у задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовими рішеннями Господарського суду міста Києва у справах №910/14522/14 та №910/17794/14, які набрали законної сили, визнано акти про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №2 та №3 недійсними. Суд зазначив, що відповідно до частини першої статті 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення, відтак, акти про зарахування зустрічних однорідних вимог від 10.04.2014 №2 та №3 є недійсними з моменту їх вчинення. Також суд зазначив, що позивачем не доведено факт подання до ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" як банку, який здійснював валютний контроль, документів для зняття з контролю експертних операцій на підставі акту про зарахування однорідних зустрічних вимог від 05.03.2014 б/н.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.08.2014 №115626552206 в частині нарахування суми грошового зобов`язання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 41 936 305,77 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Висновок суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог обґрунтований тим, що по зовнішньоекономічних контрактах позивача з компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» від 22.08.2013 №397 та з компанією "CHINA NATIONAL COMPLETE ENGINEERING CORPORATION" від 07.11.2013 №597 пеня контролюючим органом розрахована не правильно.
Що ж до відмови в задоволенні позову в решті позовних вимог, то суд апеляційної інстанції виходив з того, що нарахування пені у розмірі 699 755,86 грн за ненадходження валютної виручки від компанії «NESLOT LIMITED» у розмірі 5 193 823,05 доларів США за контрактом від 19.08.2013 №385 підтверджено висновком експерта, а в решті суми пеня нарахована контролюючим органом правомірно. При цьому суд апеляційної інстанції визнав безпідставними доводи позивача, що дебіторська заборгованість компаній «Sonders Trading K/S Co., Limited» та «Neslot Limited» перед Товариством була погашена за рахунок взаємозаліку згідно з актами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 05.03.2014 б/н та від 10.04.2014 №2, №3, оскільки акти від 10.04.2014 №2, №3 були визнанні недійсними постановами Господарського суду міста Києва у справах №910/14522/14 та №910/17794/14, а залік згідно з актом від 05.03.2014 б/н не відповідав вимогам пункту 1.10 глави 1, пункту 3.6 глави 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136 (далі - Інструкція №136), оскільки заліком були припинені не безпосередні зобов`язання позивача і компанії «Sonders Trading K/S Co., Limited», а й зобов`язання компанії «Neslot Limited», заборгованість якої перед позивачем була переведена на компанію «Sonders Trading K/S Co., Limited» відповідно до угоди про переведення боргу від 05.03.2014.
Акціонерне товариство «ДПЗКУ» (далі - АТ «ДПЗКУ», правонаступник ПАТ «ДПЗКУ») подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021, у якій просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у позові та прийняти рішення про задоволення позовних вимог повністю.
Підставою касаційного оскарження позивач зазначив пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм статей 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пунктів 1.1, 1.2, 1.10 Інструкції №136, статті 109 Податкового кодексу України без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування цих норм у подібних правовідносинах, викладених у постановах від 02.07.2019 (справа №826/10414/16), від 22.04.2021 (справа №806/2099/17).
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач доводить, що на підтвердження здійснення належного та своєчасного розрахунку за експортовану продукцію по зовнішньоекономічних контрактах з компаніями «Sonders Trading K/S Co., Limited» та «Neslot Limited» банкам, які здійснювали валютний контроль (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ПАТ "Радикал Банк), були надані акти заліку взаємних зустрічних однорідних вимог від 05.03.2014 б/н, від 10.04.2014 №2, №3 між ПАТ «ДПЗКУ» та компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited», згідно з якими грошові зобов`язання були припинені. Позивач доводить, що суд апеляційної інстанції помилкового виходив з того, що листи уповноважених банків про зняття з валютного контролю зовнішньоекономічних операцій не є доказами припинення зобов`язань за експортними контрактами. Факт зняття банками з валютного контролю відповідних експортних операції, згідно з доводами позивача, є юридичним фактом, з настанням якого експортні операції не перебувають на банківському валютному контролі, а відтак відсутні підстави для висновку про порушення позивачем строків розрахунків в іноземній валюті та для нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД. У зв`язку з цим позивач вважає, що його поведінка не була протиправною, тоді як відповідно до статті 109 Податкового кодексу України протиправність поведінки є обов`язковою складовою правопорушення, як підстави для притягнення особи до юридичної відповідальності.
Також позивач доводить, що припинення однорідних зобов`язань на підставі зазначених актів не суперечить пунктам 1.1, 1.2, 1.10 Інструкції №136, оскільки в заліку приймала участь заборгованість компанії «Neslot Limited» саме перед ПАТ «ДПЗКУ», а не перед іншою особою.
Верховний Суд ухвалою від 22.07.2021 відкрив касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою АТ «ДПЗКУ» на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.04.2021 на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС.
ГУ ДПС у відзиві на касаційну скаргу не погоджується з наведеними в ній позивачем доводами, стверджує про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить закрити касаційне провадження.
ГУ ДПС обґрунтовує цей довід тим, що постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №806/2099/17, на висновок в якій щодо застосування норм статей 1, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», пунктів 1.1, 1.2, 1.10 Інструкції №136 посилається позивач, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, ухвалена після апеляційного перегляду справи. Такий довід, однак, не відповідає підставам закриття касаційного провадження, передбаченим статтею 339 КАС.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційній скарзі доводи позивача, обґрунтування заперечень відповідача щодо вимог касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Суди попередніх інстанцій встановили, що ДПІ у Печерському районі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «ДПЗКУ» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами: №664 від 31.10.2013, №371 від 15.08.2013 із компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» (Гонконг) (відповідно до листа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 01.04.2014 №153-02/1103);
№600 від 08.11.2013, №430/1 від 03.09.2013, №397 від 22.08.2013 із компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited», №597 від 07.11.2013 із компанією «China National Complete Engineering Corporation» (Китай), №NES01/679 від 30.08.2013 із компанією «Neslot Limited» (Гонконг) (відповідно до листа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 09.04.2014 №153-02/1099);
№635 від 06.11.2013 із компанією «Sonders Trading K/S Co., Limited» (відповідно до листа ПАТ "Радикал Банк" від 09.04.2014 №1090/14);
№416 від 30.08.2013, №NES03/671 від 01.11.2013, №385 від 19.08.2013, №677 від 28.11.2013, №388 від 19.08.2013 із компанією «Neslot Limited» (відповідно до листа ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 28.04.2014 №153-02/1629);
№ЕХР140114-1 від 14.01.2014, №ЕХР230114-1 від 23.01.2014 із компанією «Neslot Limited» (відповідно до листів ПАТ «Радикал Банк» від 08.05.2014 №1406/14 та від 10.06.2014 №2149/14), за результатами якої складено акт від 31.07.2014 №710/26-55-22-06/37243279 (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зроблено висновок, що Товариством порушено статтю 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон №185/94-ВР). Правопорушення склали такі обставини:
ненадходження валютної виручки від компанії «Sonders Trading K/S Co., Limited» у сумі 5 996 729,25 доларів США (еквівалент 47 931 856,90 грн) за контрактом від 31.10.2013 №664, у сумі 2 282 500,00 доларів США (еквівалент 18 244 022,50 грн) за контрактом від 15.08.2013 №371, у сумі 2 342 734,00 доларів США (еквівалент 18 725 472,86 грн) за контрактом від 06.11.2013 №635;
ненадходження валютної виручки від компанії «NESLOT LIMITED» у сумі 12 232 009,92 доларів США (еквівалент 146 784 119,04 грн) за контрактом від 30.08.2013 №416, у сумі 5 299 300,00 доларів США (еквівалент 42 357 304,90 грн) за контрактом від 01.11.2013 NES03/671, у сумі 2 028 000,00 доларів США (еквівалент 17 295 189,60 грн) та у сумі 5 193 823,05 доларів США (еквівалент 41 514 227,64 грн) за контрактом від 19.08.2013 №385, у сумі 15 223 923,00 доларів США (еквівалент 137 597 959,55 грн) за контрактом від 28.11.2013 №677, у сумі 5 348 054,34 доларів США (еквівалент 51 895 192,12 грн) за контрактом від 19.08.2013 №388, у сумі 330 056,69 доларів США (еквівалент 2 638 143,12 грн) за контрактом від 14.01.2014 №ЕХР140114-1; у сумі 1 720 683,81 доларів США (еквівалент 14 489 463,84 грн) за контрактом від 23.01.2014 №ЕХР230114-1;
несвоєчасного надходження валютної виручки від компанії «Sonders Trading K/S Co., Limited» у сумі 6 116 016,06 доларів США (еквівалент 48 885 316,37 грн) за контрактом від 08.11.2013 №600, у сумі 11 551 414,68 грн (еквівалент 115 049 779,90 грн) за контрактом від 22.08.2013 №397, у сумі 5 376 105,60 доларів США (еквівалент 42 971 212,06 грн) за контрактом від 03.09.2013 №430/1;
несвоєчасне надходження валютної виручки від компанії «NESLOT LIMITED» у сумі 2 828 318,82 доларів США (еквівалент 33 939 826,00 грн) за контрактом від 30.08.2013 №416, у сумі 5 100 230,97 доларів США (еквівалент 49 469 180,27 грн) за контрактом від 30.08.2013 NES01/679;
несвоєчасне надходження валютної виручки від компанії «CHINA NATIONAL COMPLETE ENGINEERING CORPORATION» у сумі 11 979 000,00 доларів США (еквівалент 131 746 239,90 грн) за контрактом від 07.11.2013 №597.
Ці висновки в акті перевірки стали підставою для прийняття 19.08.2014 податкового повідомлення-рішення №115626552206 про нарахування грошового зобов`язання із штрафних санкцій (пені) за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 209 080 606,83 грн.
Частиною першою статті 1 Закону №185/94-ВР (в редакції, чинній станом на час дії спірних правовідносин, далі - так само; Закон втратив чинність 07.02.2019) встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Відповідно до частини першої статті 4 цього Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
При цьому (за відсутності прямої вказівки в статті 4 Закону №185/94-ВР про інше) презюмується, що валютна виручка повинна надійти відповідно до умов зовнішньоекономічного контракту за існуючим зобов`язанням. У разі якщо зобов`язання припинено, підстав для надходження валютної виручки немає.