ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2022 року
м. Київ
cправа № 922/3050/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Баранець О.М., Кібенко О.Р.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
представників учасників справи:
позивача - Замніус М.В.,
відповідача - не з`явились,
третьої особи - Замніус М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 (головуючий суддя - Пелипенко Н.М., судді: Барбашова С.В., Істоміна О.А.)
у справі №922/3050/18
за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Харківської міської ради,
про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова,
ВСТАНОВИВ:
1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1.1.Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Департамент) звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парковий-4" (далі - ТОВ "Парковий-4") про визнання укладеним договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в редакції позивача.
1.2.Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Парковий-4", який є замовником реконструкції нежитлових приміщень №№3-13-:-3-25 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові, що підтверджується Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.06.2017 №ХК 143171607844, безпідставно ухиляється від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста, обов`язковість якого передбачена статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 №804 (в редакції, викладеній в рішенні Харківської міської ради від 22.05.2013 №319) (далі -Порядок).
1.3.Позивач стверджує, що на виконання пп.5.5 Порядку листом від 11.09.2017 за №1357/0/124-17 направив відповідачу повідомлення про необхідність звернутись до виконавчих органів міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, а листом від 17.11.2017 за №1721/0124-17 - пропозицію про укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, долучивши до неї для підписання два примірники зазначеного договору. Проте відповідач не надав відповіді на пропозицію позивача щодо укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, що порушує інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.
1.4.Заперечення проти позову мотивовані тим, що відповідач не є суб`єктом сплати пайового внеску; зміст наданого позивачем договору про пайову участь не відповідає вимогам законодавства, а саме нормам статей 626, 628, 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пункту дев`ятого статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"; ціна, зазначена у пп.2.2.1 договору на пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та пункті 7 додатку до нього, встановлена на підставі та у спосіб, що не передбачені Законами України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про місцеве самоврядування в Україні", з виходом за межі повноважень Виконавчого комітету Харківської міської ради; Порядок є нікчемним, оскільки не прийнятий органом місцевого самоврядування.
2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
2.1.Пунктом 1.3 Порядку визначено, що замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у м. Харкові, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста.
2.2.Залучення замовників здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (пункт 1.4 Порядку).
2.3.З Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.06.2017 №ХК 143171607844, вбачається, що ТОВ "Парковий-4" (відповідач) є замовником реконструкції нежитлових приміщень №№3-13-:-3-25 під житлові квартири по просп. Московському, 118 у м. Харкові.
2.4.Замовником - ТОВ "Парковий-4" при реконструкції зазначених нежитлових приміщень не виконано встановлений статтею 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язок щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, у зв`язку з чим позивач, керуючись розділом 5 Порядку, направив відповідачу лист-повідомлення від 11.09.2017 №1357/0/124-17 про необхідність звернутись до виконавчих органів міської ради для укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.
2.5.17.11.2017 за №1721/0124-17 позивач направив відповідачу пропозицію щодо розгляду та підписання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та додав до Пропозиції два примірника зазначеного договору.
2.6.Відповіді на зазначені листи, підписаного договору або протоколу розбіжностей до нього від відповідача до Департаменту не надходило.
3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1.Господарський суд Харківської області рішенням від 10.03.2020 у справі №922/3050/18 позовні вимоги задовольнив; визнав укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради в редакції, запропонованій позивачем.
3.2.Вказане рішення мотивовано тим, що в силу положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" відповідач, як замовник об`єкта будівництва, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з органом місцевого самоврядування до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, однак від виконання цього обов`язку безпідставно ухиляється, що, в свою чергу, обумовлює право органу місцевого самоврядування вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі шляхом укладення договору про пайову участь.
3.3.За висновками суду першої інстанції, наданий позивачем розрахунок розміру пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова відповідає вимогам законодавства та пункту 5.5 Порядку.
3.4.Східний апеляційний господарський суд постановою від 27.07.2021 рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у справі №922/3050/18 скасував; прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив.
3.5.Ухвалюючи вказане судове рішення, апеляційний суд виходив з того, що станом на час розгляду ним даної справи №922/3050/18 відсутнє положення закону, яке б зобов`язувало відповідача укласти з позивачем відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова, відтак суд не наділений повноваженнями щодо визнання укладеним договору, обов`язковість якого для відповідача законом не передбачена.
4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування
4.1.Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради звернувся через суд апеляційної інстанції з касаційно скаргою, в якій просить постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.07.2021 у справі №922/3050/18 скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Харківської області від 10.03.2020 у цій справі.
4.2.Підставою касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначаючи про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не враховано висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 16.10.2020 у справі №922/3693/18, від 17.02.2021 у справі №641/157/16, від 16.07.2021 у справі №369/9084/17, щодо застосування статті 5 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
4.3.За твердженнями скаржника, в силу положень статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка діяла на час введення об`єкта в експлуатацію та звернення позивача до суду з даним позовом, відповідач, як замовник об`єкта будівництва, був зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно- транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова та укласти договір про пайову участь з позивачем до прийняття об`єкта містобудування в експлуатацію, однак від виконання цього обов`язку безпідставно ухилився, що обумовлює право позивача вимагати від замовника будівництва виконання обов`язку щодо пайової участі, в тому числі в судовому порядку.
4.5.Скаржник вважає, що оскільки спірний об`єкт введено в експлуатацію Декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованою Інспекцією ДАБК Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 09.06.2017 №ХК 143171607844, правовідносини з укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова у судовому порядку, з урахуванням відсутності добровільного звернення відповідача до введення об`єкта до експлуатації, виникли саме з моменту прийняття об`єкту до експлуатації, тобто 09.06.2017, коли єдиною нормою, яка регулювала питання укладання договору пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, була стаття 40 Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності", приписи якої є імперативними для позивача та відповідача.
5.Позиція Верховного Суду
5.1.Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
5.2.Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
5.3.Частиною першою статті 2 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
5.4.Станом на момент виникнення правовідносин була чинною стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до частини другої якої замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
5.5.Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
5.6.Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами (частина п`ята статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", чинної на момент виникнення спірних правовідносин).
5.7.Відповідно до частини дев`ятої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію.
5.8.Істотними умовами договору є: розмір пайової участі; строк (графік) сплати пайової участі; відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
5.9.Зі змісту статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин та на момент звернення з цим позовом до суду, вбачається, що у наведених у цьому Законі випадках перерахування замовником об`єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту є обов`язком, а не правом забудовника, який виникає на підставі положень закону, а положення договору лише визначають суму, що належить до перерахування. Тому укладення в таких випадках договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, який опосередковує відповідний платіж, було обов`язковим на підставі закону.
5.10.За змістом зазначених норм, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов`язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов`язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об`єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
5.11.01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-IX, якими статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виключено.
5.12.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 зазначила, що стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов`язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об`єкта в експлуатацію. Прийняття об`єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов`язання. Одночасно з прийняттям об`єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об`єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.