1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 926/976/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

прокурор: Гамор Н.В.

позивача: не з`явився

відповідача-1: не з`явився

відповідача-2: Софяк В.В.

третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2"

на постанову Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022

та рішення Господарського суду Чернівецької області від 10.09.2021

у справі № 926/976/21

за позовом Чернівецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області

до: 1) Подільського державного аграрно-технічного університету; 2) Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів - Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету,

про визнання недійсним договору та зобов`язання звільнити земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

Керівник Чернівецької окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (далі - Держгеокадастр, позивач) звернувся до суду з позовом до Подільського державного аграрно-технічного університету (далі - Університет, відповідач-1) та Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Колосок-2" (далі - СТОВ «Колосок-2», відповідач-2) про визнання недійсним договору про надання сільськогосподарських послуг №К-1 від 12.03.2020 (далі - Договір) та зобов`язання відповідача-2 звільнити займану на підставі цього договору земельну ділянку площею 139 га, яка розташована на території Кіцманської міської ради.

Позов мотивований тим, що оспорюваний правочин є удаваним та вчинений його сторонами з метою приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, а саме, договору оренди земельної ділянки. Проте такий договір оренди укладений з порушенням вимог цивільного та земельного законодавства, що відповідно до статей 203, 215, 235 Цивільного кодексу України є підставою для визнання його недійсним.

Обґрунтовуючи наявність повноважень для представництва інтересів держави, прокурор вказував, що оспорюваним правочином порушуються права позивача як органу, який реалізує права держави на землю. При цьому мала місце тривала бездіяльність Держгеокадастру, який у відповідь на звернення прокурора вказав про невжиття заходів реагування на порушення відповідачами чинного законодавства та відсутність заперечень проти вжиття прокурором заходів представництва.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 10.09.2021 (суддя Гончарук О.В.), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 17.01.2022 (колегія суддів: Кордюк Г.Т. - головуючий, Кравчук Н.М., Плотніцький Б.Д.), позов задоволений частково. Визнано недійсним Договір. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судами встановлено, що 12.03.2020 між СТОВ «Колосок-2» (виконавець) та Університетом в особі Кіцманського коледжу Подільського державного аграрно-технічного університету укладено спірний Договір (замовник), за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника з використанням своїх матеріалів та засобів надати послуги, а замовник зобов`язується прийняти, оплатити послуги у сфері рослинництва, а саме: послуги з вирощування сільськогосподарської продукції (кукурудзи) та отримати зібраний врожай. Виконавець надає послуги на земельній ділянці замовника загальною площею 139 га (пункт 1.2. Договору).

Зазначена в умовах Договору земельна ділянка є частиною земельної ділянки площею 19516 га, яка перебуває у постійному користуванні Кіцманського державного аграрного технікуму згідно з державним актом серії 1-ЧВ №001113 від 03.09.1999.

Ціна Договору становить 1 794 650 грн. (з урахуванням додаткової угоди від 02.11.2020 №2); оплата за Договором проводиться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг протягом 10 днів після продажу замовником зібраного врожаю (кукурудзи) (п.п. 2.1, 2.2. Договору).

12.10.2020 між сторонами підписано акт прийому-передачі готової продукції, а саме зерно кукурудзи в кількості 466 000 кг, а 22.10.2020 між сторонами складено акт №К-1-0000178 надання сільськогосподарських послуг на загальну суму 1 794 650 грн.

13.07.2020 між СТОВ «Колосок-2» (покупець) та Кіцманським коледжем Подільського державного аграрно-технічного університету (постачальник) укладено договір поставки №1, на виконання якого постачальник передав у власність покупцеві 466 000 кг зерна кукурудзи та 3100 кг використаних відходів на загальну суму 2 334 650,00 грн., які останній оплатив у повному обсязі.

Суди попередніх інстанції виходили з того, що згідно з умовами спірного договору земельна ділянка була фактично передана СТОВ "Колосок-2" з метою здійснення організації сільськогосподарського виробництва. Таким чином, сторонами Договору не було дотримано істотних умов та порядку укладення договору оренди землі, тому наявні підстави для визнання спірного договору недійсним, як вчиненого з метою приховати договір оренди земельної ділянки. Разом з тим Договір вже виконаний та припинив свою дію 02.11.2020, а позивач документально не підтвердив, що спірна земельна ділянка перебуває у фактичному користуванні відповідача, тому позовна вимога про звільнення земельної ділянки задоволенню не підлягає.

Крім того, апеляційний господарський суд досліджуючи підстави дотримання прокурором вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" встановив, що Держгеокадастр має право на звернення до суду за захистом порушеного права як розпорядник земель державної власності сільськогосподарського призначення. Прокурор за 7 місяців до звернення з позовом повідомив Держгеокадастр про виявлені порушення вимог земельного законодавства, що вчинені при використанні Університетом земельної ділянки. У відповідь на повідомлення прокурора Держгеокадастр вказав про невідповідність оспорюваного правочину вимогам законодавства та відсутність заперечень щодо вжиття у зв`язку з цим прокурором заходів представництва. За таких обставин доведеною з боку прокурора є бездіяльність Держгеокадастру, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач-2 звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову в позові.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неправильне застосування судами норм частини 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 щодо необхідності з`ясування прокурором причин бездіяльності компетентного органу щодо захисту інтересів держави та належного обгрунтування порушення інтересів держави і необхідності їх захисту. Крім того, скаржник вказує на не врахування судами висновків Верховного Суду у постановах від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц, від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.06.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 15.07.2022.

07.07.2022 до Верховного Суду від прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін, вказуючи на доведення прокурором підстав представництва інтересів держави у даній справі, у тому числі наданні розумного строку для реагування уповноваженому органу.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку оскаржувану постанову апеляційного суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.


................
Перейти до повного тексту